Головуючого судді Демидової А.М., суддів Воліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 910/19407/14 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експонент" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов'язання вчинити діїв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Юзва В.О., дов. б/н від 20.05.2015

- відповідача: не з'явилися

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/19407/14 (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 (у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Отрюха Б.В.), задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експонент" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", зобов'язано ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виконати платіжне доручення № 6 від 28.08.2014 шляхом списання грошових коштів у сумі 90000,00 грн з поточного рахунку ТОВ "Експонент" № 26001285900600 та перерахування вказаних грошових коштів у сумі 90000 грн на рахунок ТОВ "Керамбуд" № 26001285900600, відкритий у АТ "Укрсиббанк", м.Харків, МФО 351005, а також виконати платіжне доручення № 7 від 29.08.2014 шляхом списання грошових коштів у сумі 89600,00 грн з поточного рахунку ТОВ "Експонент" № 26001285900600 та перерахування вказаних грошових коштів у сумі 90600 грн на рахунок ТОВ "Керамбуд" № 26001285900600, відкритий у АТ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/19407/14 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Експонент".

Від ТОВ "Експонент" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 14.10.2009 між ТОВ "Експонент" (клієнт) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" був укладений договір № 26003262402143 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26003262402143 у національній і/або іноземній валюті (980) у валютах та здійснює розрахункові та касові операції за цим рахунком відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.3 договору банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції, приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. Банк зобов'язаний виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, у строки: в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу банку, не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу.

Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.п. 7.1, 7.2 договору).

28.08.2014 ТОВ "Експонент" надало відповідачу для виконання платіжне доручення № 6 на перерахування коштів отримувачу - ТОВ "Керамбуд" на рахунок: 26001285900600 на суму 90 000,00 грн, а 29.08.2014 платіжне доручення № 7 на суму 89 600,00 грн.

Платіжні доручення були отримані банком, однак у встановлені чинним законодавством строки виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

На підставі ст. 11, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 615, 626, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 7, 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.п.1.12, 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) , суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки згідно з законодавством обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків, встановлених законом.

При цьому судами першої та апеляційної інстанцій не було перевірено, чи підпадають вимоги ТОВ "Експонент" щодо зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" перерахувати грошові кошти, що знаходяться на рахунку в цьому банку, під обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Правові висновки щодо застосування положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при здійсненні розрахунково-касових операцій банками під час тимчасової адміністрації викладені у постановах Верховного Суду України у справах № 3-24гс15 від 25.03.2015, № 3-25гс15 від 01.04.2015, № 3-34гс15 від 01.04.2015, та № 3-63гс15 від 22.04.2015, які згідно зі ст. 111-28 ГПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, у зв'язку з неправильним застосуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , необхідністю врахування судами висновків Верховного Суду України, оскаржувані судові рішення у справі № 910/19407/14 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/19407/14 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.