У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС, податковий орган) про зобов'язання скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 167 489,85 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 372 679,65 грн. на накопичувальний рахунок позивача № 32070105801026, відкритий у Національному банку України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч положенням статті 97 Податкового кодексу України та Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством, після отримання відомостей про ліквідацію платника податків не розпочав процедуру повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, чим позбавив можливості ПАТ "Омега Банк" розпоряджатися коштами, які є його власністю та становлять значну частину ліквідаційної маси ПАТ "Омега Банк".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - третя особа).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, у задоволенні позову ПАТ "Омега Банк" відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази доведено наявність у позивача податкового боргу, що в силу вимог пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України є перешкодою для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій мали застосувати до спірних правовідносин норми статті 97 Податкового кодексу України та Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674 (z0117-11) , оскільки ліквідація позивача здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку і на умовах, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 відкрито касаційне провадження.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Офіс великих платників податків ДФС зазначив про законність і обґрунтованість судових рішень та безпідставність доводів касаційної скарги ПАТ "Омега Банк".

07.03.2018 касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, яка діє з 15.12.2017; далі - КАС України).

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України (2747-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 152 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 52 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Омега Банк" у ПАТ "Омега Банк" запроваджена тимчасова адміністрація відповідно до норм Законів України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

03.07.2015 між ПАТ "Омега Банк" та відповідачем проведено звірення розрахунків за період з 01.01.2015 по 03.07.2015 з податку на прибуток та податку на додану вартість, за результатами чого в акті № 3803-20 обидві сторони підтвердили позитивне сальдо розрахунків (переплату) з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 167 489,85 грн. та в акті № 3801-20 - позитивне сальдо розрахунків (переплату) з податку на додану вартість у розмірі 376 044,65 грн.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 06.07.2015 № 437 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.07.2015 № 127 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Омега Банк".

01.10.2015 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" звернулась до відповідача із заявами № 1742 та № 1743, в яких на підставі статті 43 Податкового кодексу України просила перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 167 489,85 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 372 679,65 грн.

Листом від 13.10.2015 № 23107/10/28-10-20-3-20 Офіс великих платників податків ДФС з посиланням на статті 43 та 87 Податкового кодексу України відмовив у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань, мотивуючи це тим, що суми надміру сплачених зобов'язань, зазначені позивачем, не відповідають сумам, які обліковуються як переплата у картках особових рахунків з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, а також тим, що відповідно до даних інформаційно-облікової системи у ПАТ "Омега Банк" обліковується заборгованість.

22.12.2015 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" повторно звернулася до відповідача із аналогічною заявою (вих. № 2117), в якій на підставі статті 43 Податкового кодексу України просила перерахувати кошти як надміру сплачені грошові зобов'язання ПАТ "Омега Банк" на погашення податкового боргу, що виник до дати прийняття рішення про ліквідацію банку (06.07.2015), а також перерахувати на накопичувальний рахунок позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань, які залишилися після погашення податкового боргу ПАТ "Омега Банк".

Листом від 04.01.2016 № 139/10/28-10-20-3-15 Офіс великих платників податків ДФС відмовив у задоволенні вказаної заяви, зазначивши, що в інтегрованих картках платника податків з податку на прибуток та з податку на додану вартість обліковується менша сума, ніж заявлена Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк", а також те, що відповідно до даних інформаційно-облікової системи станом на 16.12.2015 податковий борг позивача становить 70 611,73 грн., у тому числі з єдиного внеску в сумі 69 776,18 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Дарницького району в сумі 767,56 грн.

Аналогічна заява також була подана Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" і 12.03.2016, однак доказів реагування відповідача на неї матеріали справи не містять.

14.06.2016 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" звернулася до відповідача із заявою (вих. № 609 від 13.06.2016) про видачу довідки про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків.

У листі від 13.07.2016 за № 15540/10/28-10-07-2-14 податковий орган зазначив, що відповідно до даних інформаційно-облікової системи Державної фіскальної служби України датою внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПАТ "Омега Банк" є 13.07.2015, а тому, враховуючи що дані щодо стану розрахунків з бюджетом станом на 06.07.2016 відрізняються від сум надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників на дату звернення (14.06.2016), видача довідки за минулий період станом на 06.07.2015 для здійснення заліку, що можливий лише в поточному періоді, чинним законодавством не передбачено.

Вищенаведені фактичні обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.

Так, пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.2 цієї ж статті у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).

Отже, підставою для перерахування помилково чи надмірно сплачених грошових зобов'язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є відсутність податкового боргу у такого платника податків.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.12.2015 податковий борг ПАТ "Омега Банк" становив 70 611,73 грн., у тому числі з єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 69 776,18 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Дарницькому районі міста Києва у розмірі 767,56 грн., що підтверджено довідкою про стан податкового боргу № 2713/10/28-10-23-26 від 16.12.2015 та даними інформаційно-облікової системи "Податковий блок", витяги з якої долучені до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача непогашеного податкового боргу, відсутні підстави для здійснення повернення сум грошових зобов'язань.

Посилання позивача на статтю 97 Податкового кодексу України колегія суддів не бере до уваги, оскільки ця норма визначає порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

Зокрема, пунктом 97.1 цієї статті визначено, що під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Пунктом 97.6 статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання пункту 97.6 статті 97 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674 (z0117-11) затверджено Порядок проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством (далі - Порядок № 1674), який визначає підстави, механізм та організацію роботи із здійснення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством.

Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку № 1674 підставою для вжиття заходів щодо процедури заліку є: заява до органу державної податкової служби про зняття з обліку платника податків; копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами, про ліквідацію, не пов'язану з банкрутством; копія розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, її відокремлених підрозділів або внесення запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення підприємницької діяльності; довідка про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків (додаток 1).

Системний аналіз положень статті 97 Податкового кодексу України, а також Порядку № 1674 свідчить про те, що ці норми регулюють порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, проведення заліку та/або повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платників податків, які ліквідуються за самостійним рішенням власника або уповноваженого ним органу за процедурою, не пов'язаною з банкрутством, тобто неплатоспроможністю боржника, в той час як позивач на момент виникнення спірних правовідносин у стані ліквідації за ініціативою Національного банку України з підстав його неплатоспроможності. Відтак, ці положення не поширюються на позивача в межах спірних правовідносин.

Доводи ПАТ "Омега Банк" щодо повного погашення акцептованих вимог контролюючих органів є необґрунтованими, адже не було подано доказів на спростування наявних в матеріалах справи доказів щодо існування у позивача податкового боргу з єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 69 776,18 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Дарницькому районі міста Києва у розмірі 767,56 грн.

Також безпідставними є посилання позивача на частину першу та частину восьму статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки цим Законом не регламентовано порядок повернення податковим органом неплатоспроможному банку коштів в якості переплати за наявності у такого банку податкового боргу. Ці правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (2755-17) , які і були застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого підстави для задоволення касаційної скарги ПАТ "Омега Банк" відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 - без змін.