Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Науково-консультативний і діагностичний медичний центр "Головний біль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі № 904/7600/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Приватного підприємства "Науково-консультативний і діагностичний медичний центр "Головний біль" до Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова" про зобов'язання орендодавця здійснити перерахунок орендної плати

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Майкова Т.М. дов. б/н від 23.08.2011 року, - відповідача: не з'явився

Приватне підприємство "Науково-консультативний і діагностичний медичний центр "Головний біль" (далі за текстом - ПП "НКДМЦ "Головний біль") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова" (далі за текстом - КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова") про зобов'язання орендодавця здійснити перерахунок орендної плати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року у справі № 904/7600/14 в задоволенні позовних вимог ПП "НКДМЦ "Головний біль" до КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова" про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з січня 2012 року, з урахуванням коефіцієнту 0, 7; в подальшому, при розрахунку орендної плати враховувати коефіцієнт 0, 7 - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "НКДМЦ "Головний біль" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі № 904/7600/14 апеляційну скаргу ПП "НКДМЦ "Головний біль" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПП "НКДМЦ "Головний біль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі № 904/7600/14 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 26.01.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга приватного підприємства "Науково-консультативний і діагностичний медичний центр "Головний біль" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2015 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею ім. І.І.Мечникова (орендодавець) та ПП "НКДМЦ "Головний Біль" (орендар) був підписаний договір оренди нерухомого майна № 73 від 01.01.2001 року, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 51 кв. м. на першому поверсі консультаційної поліклініки, розташованої за адресою - м. Дніпропетровськ, Жовтнева площа, 14.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що в подальшому, Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова була перетворена у КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова", згідно статуту якого, заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Розділом 3 вказаного вище Договору оренди сторони погодили, що орендна плата розраховується згідно з "Методикою", затвердженою рішенням Дніпропетровської обласної ради № 20-3/ХХIII від 16.10.1998 року, зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Дніпропетровської обласної ради № 226-10/ХХIII від 31.03.2000 року (додаток № 2, невід'ємна частина договору).

Судами встановлено, що звертаючись до КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова" із позовом про зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з січня 2012 року, з урахуванням коефіцієнту 0, 7; в подальшому, при розрахунку орендної плати враховувати коефіцієнт 0, 7, ПП "НКДМЦ "Головний біль" посилалось на те, що при розрахунку розміру орендної плати відповідачем необґрунтовано не було враховано коефіцієнт 0, 7, передбачений Методикою розрахунку орендної плати для орендарів - вітчизняних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які проводять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки розмір орендної плати є однією з умов договору оренди, зміна якої має відбуватись у встановленому чинним законодавством порядку та формі шляхом внесення відповідних змін до договору за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Положеннями п. 3.1. Договору оренди нерухомого майна сторони погодили, що орендна плата вноситься Орендарем щомісячно у відповідності до "Розрахунку та порядку користування орендною платою за перший місяць оренди" ( Додаток № 1, невід'ємна частина договору).

Згідно додатку № 1 до Договору оренди, при розрахунку орендної плати використовується коефіцієнт 8.

Пунктом 3.5. Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін у випадку зміни цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України, та змінений за згодою органу, що надав дозвіл на передачу майна у оренду.

Згідно п. 3.2. Договору орендна плата розраховується відповідно до Методики затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.10.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Дніпропетровської обласної ради від 31.03.2000 року (додаток № 2 до Договору).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 14.05.2007 року № 204-9/У внесено зміни до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, додатком № 2 до якого передбачена ставка 20 % при використанні нерухомого майна під розміщення суб'єктів господарювання, що діють на основі приватної власності і провадять господарську діяльність з медичної практики.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації віднесена до істотних умов договору оренди.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що розмір орендної плати є однією з умов договору оренди, зміна якої має відбуватись у встановленому чинним законодавством порядку та формі.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Положеннями п. 7.2. Договору оренди нерухомого майна № 73 від 01.01.2001 року сторони погодили, що зміна, доповнення до договору оформляються в письмовій формі за підписом всіх сторін та є невід'ємною частиною договору. Факсове листування має юридичну силу у разі письмового підтвердження повноважними представниками сторін.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради від 14 травня 2007 року № 203-9/У, затверджений порядок перегляду договорів оренди нерухомого майна, на підставі якого між сторонами укладена додаткова угода № 5 про внесення змін до розрахунку орендної плати у зв'язку із зміною орендної ставки та новою експертною оцінкою. Означена додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки розмір орендної плати є однією з умов договору оренди, зміна якої має відбуватись у встановленому чинним законодавством порядку та формі шляхом внесення відповідних змін до договору за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Необґрунтованими є доводи скаржника стосовно неправильного застосування Методики відповідачем з огляду на те, що коефіцієнт 0, 7 застосовується як орендна ставка для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах, однак, позивач не здійснює на орендованій площі виробничу діяльність, під якою слід розуміти діяльність у сфері промислового, будівельного та сільськогосподарського виробництва.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Науково-консультативний і діагностичний медичний центр "Головний біль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі № 904/7600/14 залишити без задоволення.