головуючого судді: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В. за участю представників: від позивача: Тіхов О.С., дов. № 3306 від 03.11.2014 р.; від відповідача: Кокош Р.Г., дов. б/н від 19.09.2014 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. у справі господарського суду № 910/8288/14 міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування" про стягнення 41 044,23 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії, звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування" про стягнення 41044,23 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, з яких 40111,58 грн. - основний борг, 149,52 грн. - пеня, 446,88 грн. - інфляційні втрати, 36,25 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. (складене 14.07.2014р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. у справі № 910/8288/14 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду (в редакції додаткових пояснень до касаційної скарги Вх. № 432Д2/1461 від 04.02.2015 р.)

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2015 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.01.2015 р. № 02-05/19 у зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. у відпустці та перебуванням судді Мирошниченка С.В. на лікарняному, для розгляду справи № 910/8288/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Акулова Н.В., Шевчук С.Р.

Ухвалою від 28.01.2015 р. Вищий господарський суд України, в порядку ст.ст. 77, 111-5 ГПК України, відклав розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.02.2015 р. № 02-05/32 у зв'язку з виходом судді Прокопанич Г.К. з відпустки, для розгляду справи № 910/8288/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

Призначене судове засідання касаційної інстанції 04.02.2015 р. проведено за участю уповноважених представників позивача та відповідача.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.07.2013 р. між Публічним акціонерним товариствам "Укртелеком" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування" (бізнес-абонент) укладений договір про надання послуг бізнес-мережі № K.U.-5243, відповідно до умов якого оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість. Під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

10.07.2013 р. сторони договору підписали додаткову угоду № 1 до договору, предметом якої є надання оператором бізнес-абоненту на території України послуги голосової телефонії (SIP Trunk) з отриманням бізнес-абонентом зазначених послуг та сплатою їх вартості відповідно до встановлених тарифів. Пунктом 3.1 додаткової угоди встановлено, що підключення до послуги SIP Trunk здійснюється за допомогою Ethernet-з'єднання.

Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди № 1 передбачено, що передумовами надання є наявність у бізнес-абонента: - постійне підключення до Інтернет через Ethernet-з'єднання з мережею оператора, що забезпечує можливість Ethernet-з'єднання між розташуванням IP-PBX бізнес-абонента та обладнанням VoIP - мережі оператора; - постійне підключення до Інтернет через Ethernet-з'єднання з мережею іншого оператора/провайдера телекомунікацій з технічними параметрами, достатніми для надання замовленої бізнес-абонентом кількості голосових сесій та статичною IP-адресою.

Пунктом 3.8 додаткової угоди визначено, що IP-PBX та абонентське обладнання оператором не надається. Бізнес-абонент обирає та придбає обладнання IP-PBX, що підтримує технологію SIP-телефонії по пакетним мережам на базі IP-протоколу та абонентське обладнання на свій власний розсуд.

Абонентське обладнання - обладнання доступу (IP PBX, PBX, IP phone, термінал, комп'ютер, маршрутизатор тощо), яке використовується для безпосереднього отримання телекомунікаційних послуг від позивача; знаходиться у приміщенні відповідача та під його контролем та обслуговуванням (п. 2 додаткової угоди № 1).

Пунктом 4.2.2. додаткової угоди № 1 визначено, що бізнес-абонент несе відповідальність за функціонування власного IP-PBX та абонентського обладнання, включаючи його технічне обслуговування.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач свої обов'язки по наданню телекомунікаційних послуг виконав належним чином, повідомлень з боку відповідача про порушення зв'язку і заявок про їх усунення не надходило.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, за надані позивачем послуги, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 01.02.2014 р. утворилась заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 40 863,72 грн.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Приписами ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При розгляді справи по суті заявлених позовних вимог, місцевим господарським судом надавалась оцінка доводам відповідача стосовно того, що заборгованість перед позивачем за спожиті телекомунікаційні послуги виникла внаслідок несанкціонованого використання обладнання відповідача, за фактом чого Шевченківським районним управлінням ГУ МВС України порушено кримінальне провадження № 12013110100018928 за ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України.

Як вже зазначалось вище, умовами договору визначено, що абонентське обладнання позивачем не надається, а обирається та придбається відповідачем на свій власний розсуд, яке знаходиться у приміщенні останнього під його контролем, технічним обслуговуванням та відповідно він несе відповідальність за його функціонування.

Отже, господарським судом першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, обґрунтовано вказано на відповідальність відповідача за функціонування власного обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарськими судами попередніх інстанцій перевірено розрахунок нарахованих позивачем пені, інфляції та відсотків річних.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 43, 47, 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. у справі № 910/8288/14 відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. у справі № 910/8288/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування" - без задоволення.