розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р. (суддя - Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016р. (судді: Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Жук С.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс" до приватного нотаріуса Скадовського районного нотаріального округу Шершукової Наталії Володимирівни, треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрасгаз", реєстраційна служба Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: газорозподільну станцію з обладнанням (РДУ 100/50 з редукторами для обліку газу та електрозахисна катодна), яка складається зі: станції літ. "А", матеріал стін металеві, обкладені піно блоками, загальною площею 36,8 кв. м, сараю літ. "Б", матеріал стін металеві, ємності для води № 1, огорожі № 3, 4, які знаходяться на землі місцевої ради за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Петровського, 5 "Б" за ПАТ "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрасгаз", реєстраційний номер 652976565247;

- скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: будинок оператора, який знаходиться на землі місцевої ради за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Петровського, 5 "Б", який складається з будинку оператора літ. "А", матеріал стін блоки, обкладені цеглою, розмір житлової площі 55,1 кв. м, загальна площа 117,8 кв. м, сараю літ. "Б", матеріал стін - цегла, водопроводу № 1, огорожі № 2, № 3 за ПАТ "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрасгаз", реєстраційний номер 653000965247.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2015р. скасовано постанови державного виконавця від 27.03.2015р., про передачу стягувачу в рахунок часткового погашення боргу нерухомого майна, а саме: газорозподільну станцію з обладнанням, будинок оператора, що підтверджували підстави виникнення та перехід права власності на газорозподільну станцію з обладнанням та будинок оператора до ПАТ "Укртрансгаз". У зв'язку з цим державна реєстрація цих об'єктів нерухомого майна за третьою особою - ПАТ "Укртрансгаз" підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, крім іншого, тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального права, а саме положення п. 9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 36, 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (868-2013-п) .

Крім того, посилається на те, що скасування лише свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів не відновить порушені права у зв'язку із незаконністю передачі майна третій особі в рахунок погашення заборгованості.

Відповідач у поданому до суду запереченні на касаційну скаргу просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.03.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Третьяковим С.Ю. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 44482386 про стягнення з ТОВ "Скадовськ-Газсервіс" на користь ПАТ "Укртрансгаз" заборгованості на загальну суму 343656,37 грн. складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, в якому зазначено, що 01.12.2014р., 12.01.2015р., 23.02.2015р. ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проводилися прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: газорозподільної станції з обладнанням (РДУ 100/50 з редукторами для обліку газу та електрозахисна катодна); будинку оператора, які знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Петровського, 5-Б. Але вищевказані торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців.

19.03.2015р. стягувачем - ПАТ "Укртрансгаз" подано заяву про залишення за собою нереалізованого майна боржника.

27.03.2015р. державним виконавцем винесено постанови, якими передано стягувачу в рахунок часткового погашення боргу нерухоме майно, а саме: газорозподільну станцію з обладнанням, будинок оператора.(а.с.13-16)

08.06.2015р. відповідачем на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 27.03.2015р., посвідчено свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №№ 273, 274., на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - газорозподільну станцію та будинок оператора за ПАТ "Укртрансгаз".(а.с.150-156)

Не погоджуючись з діями державного виконавця в частині звернення стягнення на нерухоме майно, здійснення його оцінки, реалізації та передачі цього майна стягувачу, постановами державного виконавця від 27.03.2015 р., ТОВ "Скадовськ-Газсервіс" звернулося зі скаргою до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.05.2015р. у справі № 923/1573/13 у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2015р. у справі № 923/1573/13 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2015р. скасовано, скаргу ТОВ "Скадовськ-Газсервіс" задоволено.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області в частині, що стосуються звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ "Скадовськ-Газсервіс", реалізації цього майна, передачі цього майна стягувачу; скасовано постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області за зведеним виконавчим провадженням № 44482386: Про затвердження звіту про оцінку нерухомого майна, що належить ТОВ "Скадовськ-Газсервіс", а саме: газорозподільної станції з обладнанням, будинку оператора; скасовано постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 27.03.2015р., а саме: газорозподільної станції з обладнанням та будинку оператора.

Вважаючи протиправними дії відповідача стосовно реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що правовстановлюючими документами в на спірне нерухоме майно є свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 08.06.2015р. №№ 273, 274, а не постанови державного виконавця від 27.03.2015 р. про передачу нерухомого майна стягувачу в рахунок часткового погашення боргу.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що скасування постанов про передачу нерухомого майна стягувачу в рахунок часткового погашення боргу не є підставою для скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, так як підставою для цього є лише скасування правовстановлюючих документів - виданих відповідачем свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 08.06.2015р. №№ 273, 274.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до п. 9 ст. 62 Закону України Про виконавче провадження", майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2015р. у справі № 923/1573/13, скасовано постанови державного виконавця від 27.03.2015р., якими передано стягувачу в рахунок часткового погашення боргу нерухоме майно, а саме: газорозподільну станцію з обладнанням, будинок оператора. Проте акти про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані на підставі п. 9 ст. 62 Закону України Про виконавче провадження", що також були підставою для видачі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів скасовано не було.

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16 прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, у постанові від 05.12.2018р. по справі 757/1660/17ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

У справі яка розглядається позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншими особами права на об'єкт нерухомого майна. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати залежно від суб'єктного складу учасників справи за правилами цивільного (господарського) судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.