Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), суддів Барицька Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтуся" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 у справі № 914/2359/14 господарського суду Львівської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Борисфен" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтуся", 2) ОСОБА_4, 3) реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 компанія "Хелранд Холдінгз Лімітед" (HELRAND HOLDINGS LIMITED). про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування змін, внесених до статуту за участю представників сторін:

від позивача: Степанов О.В., дов. від 18.09.2014

від відповідача-1: Мельник В.В., дов. від 16.07.2014

від відповідача-2: не з'явилися

від відповідача-3: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

У липні 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Борисфен" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтуся" та ОСОБА_4 про визнання недійсними договору купівлі-продажу (відчуження) частки ТОВ "ТД "Борисфен" у статутному капіталі ТОВ "Нафтуся", рішення загальних зборів учасників ТОВ "Нафтуся" про внесення змін до установчих документів щодо виключення ТОВ "ТД "Борисфен" зі складу учасників ТОВ "Нафтуся", визнання незаконним та скасування змін, внесених 29.05.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області Романів О.І. до установчих документів ТОВ "Нафтуся" щодо складу та інформації про засновників та керівника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вибуття позивача зі складу учасників ТОВ "Нафтуся" відбулося без волевиявлення самого позивача, усі зазначені вище зміни були внесені до установчих документів ТОВ "Нафтуся" без відома та участі позивача, який є єдиним учасником ТОВ "Нафтуся" згідно статуту останнього, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду, залучено реєстраційну службу Сколівського районного управління юстиції Львівської області до участі у справі в якості відповідача-3.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.08.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 залучено компанію "Хелранд Холдінгз Лімітед" (HELRAND HOLDINGS LIMITED).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.09.2014 (суддя Кидисюк Р.А.) позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. Скасовано вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2014 заходи до забезпечення позову.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, не забезпечив явки свого повноважного представника в судове засідання, не повідомив причин невиконання вимог ухвали суду та не навів поважності таких причин.

Не погоджуючись з винесеною місцевим господарським судом ухвалою від 10.09.2014, відповідач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючий, Галушко Н.А., Гриців В.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Нафтуся" з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику на підставі п. 2 ч.1 ст. 97 ГПК України, оскільки до скарги не додано належних та допустимих доказів надсилання її копії третій стороні - компанії "Хелранд Холдінгз Лімітед" (HELRAND HOLDINGS LIMITED).

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтуся" просить ухвалу апеляційного господарського суду від 24.092014 скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні.

Повертаючи заявнику апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що наданий позивачем поштовий фіскальний чек № 0395 від 13.09.2014 не є належним та допустимим доказом надсилання скаржником апеляційної скарги третій особі у справі, оскільки вказаний чек підтверджує лише факт надсилання рекомендованого листа компанії "Хелранд Холдінгз Лімітед" та не містить даних про особу відправника і про вміст відправленого листа, а опис вкладення до надісланого третій особі рекомендованого листа, скаржником не надано, про що свідчить акт господарського суду Львівської області № 459 від 16.09.2014.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного суду про порушення апелянтом норм ч.3 ст. 94 ГПК України в частині ненадання належних доказів надсилання копії апеляційної скарги третій особі у справі, який став підставою для повернення апеляційної скарги, оскільки такий висновок суперечить нормам процесуального права та фактичними обставинам справи з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 та ч. 1 ст. 95 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачем-1 до апеляційної скарги додано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" № 0395 від 13.09.2014, який свідчить про надсилання ним рекомендованого листа третій особі - компанії "Хелранд Холдінгз Лімітед".

Згідно з абз. 3 п. 4 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (v0007600-11) , розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

Таким чином, норми ч.3 ст. 94 та ч.1 ст. 95 ГПК України не зобов'язують скаржника при надсиланні копії апеляційної скарги оформлювати опис вкладення, а наданий апелянтом такий розрахунковий документ як фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" № 0395 від 13.09.2014 підтверджує надання послуг поштового зв'язку і є належним доказом надсилання копії апеляційної скарги третій особі у справі.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції проходить до висновку про помилковість висновків апеляційного господарського суду щодо невідповідності апеляційної скарги ТОВ "Нафтуся" вимогам п.2 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зі змісту частини 2 статті 36 ГПК України вбачається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до визначення поняття доказів, що міститься у ст. 32 ГПК України, такий наданий відповідачем-1 документ, як фіскальний чек Укрпошти, є доказом. При цьому, якщо у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності наданих сторонами доказів, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд вправі у порядку підготовки справи до розгляду або у процесі її розгляду витребувати у сторін додаткові докази, але не має законних підстав для повернення апеляційної скарги. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.11.2007 у справі № 39/105 та від 19.04.2005 у справі № 31/211.

Таким чином, апеляційний господарський суд безпідставно повернув подану відповідачем-1 апеляційну скаргу на підставі п.2 ч.1 ст. 97 ГПК України, чим всупереч вимог ч.2 ст. 19 Конституції України обмежив скаржника в реалізації прав, передбачених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування ухвали апеляційного господарського суду та передачі справи до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтуся" задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 у справі № 914/2359/14 скасувати, а справу передати на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.