ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2014 року Справа № 27/319 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Омега Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.08.2014та на ухвалигосподарського суду міста Києва від 28.07.2014
у справі№ 27/319 господарського суду міста Києва
за скаргамиПублічного акціонерного товариства "Омега Банк" від 30.04.2014 №1078 ДПА та від 30.04.2014 № 1080 ДПАна дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Україниза позовомПублічного акціонерного товариства "Омега Банк"доДочірнього підприємства "Фірма "Дайленко"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4простягнення 20 485 583, 56 дол. США, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки
у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Гутник В.П.;- відповідача - третьої особи -ВДВСповідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився; ОСОБА_6;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 27/319 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 р. в розмірі 20 485 583,56 дол. США, у тому числі: основний борг - 14 730 000,00 дол. США, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитною лінією - 4 089 290,26 дол. США, пеня - 832 224,39 дол. США, за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р., позов задоволено повністю.
12.06.2013 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано накази, в тому числі: - наказ про зобов'язання за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (код ЄДРПОУ 19356840, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18 літера В) та стягнути прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 14 730 000,00 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 117 545 400,00 грн., прострочену заборгованість по процентах у розмірі 4 089 290,26 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 32 632 536, 27 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 985 724,72 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором у розмірі 1 092 535,46 грн.; - наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-4 від 06.08.2008, укладеним між Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" (код ЄДРПОУ 22939338, місцезнаходження: 03151, м. Київ, Соломянський район, вулиця Народного ополчення, будинок 1, офіс 410) та Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (код ЄДРПОУ 19356840, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18 літера В), а саме: на нежитлове приміщення № 19 (в літ. А), загальною площею 649,10 кв.м., що розташоване за адресою: Україна, місто Київ, провулок Рильський, 5; - наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-4 від 06.08.2008, укладеним між Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" (код ЄДРПОУ 22939338, місцезнаходження: 03151, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Народного ополчення, будинок 1, офіс 410) та Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (код ЄДРПОУ 19356840, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18 літера В), а саме: на нежитлові приміщення (літ. А) фізкультурно-оздоровчий комплекс, загальною площею 709,80 кв.м., що розташовані за адресою: Україна, місто Київ, провулок Рильський, 5.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у справі №27/319 позивачеві було відмовлено у виправленні арифметичних помилок в наказах суду від 12.06.2013, а також встановлено, що у відповідності до п.1.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" відбулася зміна назви Публічного акціонерного товариства "СведБанк" на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк".
30.04.2014 Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (надалі - ПАТ "Омега Банк") в порядку статті 121-2 ГПК України звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргами на дії органу Державної виконавчої служби України з винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, а саме: ВП №42968593 та ВП №42971534 з виконання наказів господарського суду міста Києва №27/319 від 12.06.2013.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. (суддя Гумега О.В.) у справі №27/319 у задоволенні вищенаведених скарг позивачеві відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 р. (судді: А.О. Мальченко, Г.А. Жук, С.А. Пашкіна) ухвали місцевого господарського суду залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (надалі банк/скаржник), не погоджуючись із вказаними ухвалами місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати, визнати недійсними постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14.04.2014 ВП №42968593 та від 16.04.2014 № 42971534, зобов'язати Державних виконавців вчинити певні дії.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП №42968593) з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-4 від 06.08.2008, укладеним між ДП "Фірма "Дайленко" та ПАТ "Сведбанк", а саме: на нежитлове приміщення № 19 (в літ. А), загальною площею 649,10 кв.м., що розташоване за адресою: Україна, місто Київ, провулок Рильський, 5 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, державний виконавець керувався тим, що у пред'явленому виконавчому документі боржником зазначено Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко", яке не відноситься до виключного переліку боржників, встановленого п. 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження", а сума зобов'язання за виконавчим документом не становить більше десяти мільйонів або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Крім того, як встановлено судами, 16.04.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Попів Р.І. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження (ВП № 42971534) з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 про зобов'язання за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" та стягнути прострочену заборгованість по кредиту 14 730 000,00 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 117 545 400,00 грн., прострочену заборгованість по процентах 4 089 290,26 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 32 632 536,27 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 985 724,72 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором у розмірі 1 092 535,46 грн. на підставі п. 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, державний виконавець виходив із того, що в резолютивній частині виконавчого документу - наказу №27/319 від 12.06.2013, не зазначено місцезнаходження предмету іпотеки та його технічні характеристики, що виключає можливість його виконання.
Відмовляючи у задоволенні скарг, суди попередніх інстанцій виходили з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування у відповідності до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України,з чим не вбачає підстав не погодитися суд касаційної інстанції, з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частина 1 статті 26 вищевказаного Закону містить перелік підстав, за умови наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення (п. 4 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Так, зокрема, на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
В той же час, як вірно встановлено судами, зі змісту пред'явленого державному виконавцю наказу господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-4 від 06.08.2008, укладеним між ДП "Фірма "Дайленко та ПАТ "Сведбанк", а саме на нежитлове приміщення № 19 (в літ. А), загальною площею 649,10 кв.м., що розташоване за адресою: Україна, місто Київ, провулок Рильський, 5, боржником за яким є ДП "Фірма "Дайленко", не вбачається, що сума зобов'язання за цим наказом становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, а боржник не відноситься до виключного переліку боржників, встановленого п. 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, як вірно зазначили суди, заява про відкриття виконавчого провадження № 1020 ДПА від 09.04.2014 (вх. № 1/1-0-35-1218 від 09.04.2014 р.), подана ПАТ "Омега Банк" до відділу примусового виконання рішень ДВС України та перелік додатків до неї, не містять відповідних доказів на підтвердження того, що вартість нежитлового приміщення № 19 (в літ. А), загальною площею 649,10 кв.м., розташованого за адресою: Україна, м. Київ, пров. Рильський, 5, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-4 від 06.08.2008 і на яке має бути звернуто стягнення за відповідним наказом господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013, безпосередньо становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Отже, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість поданої скаржником заяви на дії виконавчої служби про визнання недійсною постанови ВП №42968593 від 14.04.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.06.2013 №27/319.
Стосовно правомірності винесення старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Попів Р.І. постанови ВП №42971534 від 16.04.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстави, передбаченої п. 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", суд касаційної інстанції вважає зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік підстав, за умови наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
З пред'явленого державному виконавцю наказу господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 про зобов'язання за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити грошові вимоги ПАТ "Сведбанк" та стягнути прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 14 730 000,00 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 117 545 400,00 грн., прострочену заборгованість по процентах у розмірі 4 089 290,26 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 32 632 536,27 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 985 724,72 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором у розмірі 1 092 535,46 грн., вбачається, що у такому виконавчому документі не вказано відомостей про предмет іпотеки, зокрема, його місцезнаходження та технічних характеристик, що унеможливлює виконання такого наказу.
Відтак, суд касаційної інстанції вважає вірним висновок судів про те, що за наведених вище обставин виключається можливість здійснення виконавчого провадження.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Зважаючи на наведене, касаційний суд вважає вірною правову позицію судів попередніх інстанцій відносно того, що факт відкриття виконавчих проваджень за іншими наказами господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 (ВП № 42339075, ВП № 42339196), які були відкриті іншим державним виконавцем того ж відділу, за умови, що до заяв про відкриття виконавчого провадження за вказаними наказами, як стверджує стягувач, були додані додатки, аналогічні тим, що додавались до заяви № 1020 ДПА від 09.04.2014, не можуть безумовно свідчити про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження саме у спірному випадку.
Таким чином, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.04.2014 (ВП № 42971534) за заявою ПАТ "Омега Банк" від 09.04.2014 за вих. №1019 ДПА, була винесена державним виконавцем у відповідності до вимог закону, у зв'язку з чим підстав для визнання її недійсною судом немає.
Крім визнання оскаржуваних постанов недійсними, скаржник також просив суд зобов'язати державних виконавців відділу примусового виконання рішень ДВС України Каращук К.Л. та Попів Р.І. винести постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №42968593 та ВП №42971534 відповідно, за раніше поданими позивачем наказами господарського суду м. Києва № 27/319 від 12.06.2013.
Згідно з п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суди, встановивши відсутність підстав для визнання постанов, винесених державними виконавцями недійсними та недоведеність скаржником належними та допустимими доказами обставин щодо безпідставного ухилення державних виконавців від вчинення дій по відкриттю виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 про зобов'язання за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити грошові вимоги ПАТ "Сведбанк" та стягнути прострочену заборгованість по кредиту, процентах та пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором та з виконання наказу господарського суду міста Києва № 27/319 від 12.06.2013 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 638/ІП-4 від 06.08.2008, укладеним між ДП "Фірма "Дайленко" та ПАТ "Сведбанк", а саме: на нежитлове приміщення № 19 (в літ. А), загальною площею 649,10 кв.м., розташоване за адресою: Україна, м. Київ, пров. Рильський, 5, дійшли вірного висновку про відхилення скарг стягувача повністю.
В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України (1798-12) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Суди попередніх інстанцій використали у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом та правомірно відмовили у задоволенні скарг ПАТ "Омега Банк" на дії виконавчої служби, а відтак, відсутні підстави для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 та ухвали господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №27/319 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді Т.Л. Барицька
В.І. Картере