головуючого Полянського А.Г., суддів Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 р. у справі № 916/2094/13 Господарського суду Одеської області за позовом заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК" про відшкодування збитків

- позивача: Рашкован О.О. (довіреність від 20.01.2014 р.) - прокурора: Боднарчук В.М. (посвідчення № 023013 від 23.11.13 р.), -

Звернувшись у суд в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області (далі - позивач) з даним позовом, заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК" (далі - відповідач) збитки в сумі 199373,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем коштів за користування земельною ділянкою у встановленому розмірі в період з 01.01.2011 р. по 01.02.2013 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.10.2013 р. (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Величко Т.А., судді Таран С.В., Туренко В.Б.) рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Позивач у поданих поясненнях просить постанову господарського суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін, посилаючись на те, що договір оренди землі тривалий час не укладався з вини відповідача.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 111-11 ч.2 п.4 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Суд першої інстанції своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що збитки у вигляді недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою були завдані у зв'язку із не вжиттям жодних заходів для укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем, а саме, не виконанням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не наданням його на затвердження, зважаючи на підвищення коефіцієнту економічного використання земельної ділянки та введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар, згідно яких сума орендної плати значно зросла порівняно із визначеною в укладеній між позивачем та відповідачем тимчасовій угоді від 01.02.2005 р. № 03-05.

Скасовуючи це рішення та відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що немає вини відповідача, а відтак і підстав для задоволення позову.

Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи з наступного.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (v0006600-11) вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України (435-15) , частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини) (п.3.8.).

Судами встановлено, що правовідносини із користування відповідачем вказаною земельною ділянкою, а відповідно і невикористанням її позивачем, сторони оформили тимчасовою угодою від 01.02.2005 р., яка діє з 01.01.2005 р. і до укладення договору оренди та його державної реєстрації, цією угодою сторони також погодили і розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також встановлено, що 05.11.2009 р. позивачем прийнято рішення № 865/1-V "Про затвердження коефіцієнту економічного використання земельної ділянки ТОВ "ОСК"", яким затверджено коефіцієнт економічного використання земельної ділянки для "Тимчасової угоди на внесення плати за користування земельною ділянкою до міського бюджету м.Теплодар" № 03-05 від 01.01.2005 р., згідно якого відповідачу встановлено річну плату в сумі 36 277,22 грн., щомісячну в сумі 3023,10 грн. Відповідно до пп.1.1. вказаного рішення воно вступає в законну силу з 01.12.2009 р. у разі погашення заборгованості, яка склалася станом на 15.11.2009 р. по "Тимчасовій угоді на внесення плати за користування земельною ділянкою до міського бюджету м. Теплодар" № 03-05 від 01.01.2005 р.

На підставі зазначеного рішення 06.11.2009 р. позивачем було підготовлено для укладання із відповідачем "Тимчасову угоду № 14-09 на внесення плати за користування земельною ділянкою до міського бюджету м. Теплодар", однак, з боку відповідача зазначену угоду підписано не було.

Крім того судами встановлено, що збитки у даній справі у вигляді не одержаного доходу нараховані за період з 01.01.2011 р. по 01.02.2013 р.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (284-93-п) , власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом(ч.1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін (ч.2).

За загальним правилом, визначеним статтею 1166 цього кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відшкодування шкоди здійснюється у разі наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи рішенням позивача від 05.11.2009 р. № 865/1-V затверджено коефіцієнт економічного використання земельної ділянки для "Тимчасової угоди на внесення плати за користування земельною ділянкою до міського бюджету м.Теплодар" № 03-05 від 01.01.2005 р., натомість позивачем підготовлено для укладання із відповідачем "Тимчасову угоду № 14-09, однак відповідачем останню не підписано.

В подальшому, я вбачається із встановлених судами обставин справи, сторони не відновляли правовідносини із внесення плати за користування земельною ділянкою тимчасовими угодами.

Виходячи із встановлених судами обставин справи та враховуючи наведені норми права відсутні правові підстав вважати, що неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки є наслідком бездіяльності лише відповідача, а відтак суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2014р. у справі Господарського суду Одеської області №916/2094/13, залишити без змін.