Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Бернацька О.В.

від відповідача: Овдіна Ю.Б.

від 3-тьої особи: Усачова А.І.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р.

у справі № 910/876/13 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики,

про зобов'язання укласти договір,

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про укладення на 2013 рік договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами у запропонованій позивачем редакції проекту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. до участі у справі залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2013 р. (суддя Шаптала Є.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. (судді: Тищенко О.В., Чорна Л.В., Гончаров С.А.), позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укласти договір з Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочними (модульними) котельнями, установлених на дахові та прибудованих (у разі використання природного газу для виробництва та надання послуг з опалення та гарячого водопостачання та за умови проведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води) на 2013 рік в редакції Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз". Зміст умов договору викладений у резолютивній частині судового рішення.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики надала пояснення, в яких зазначає про законодавчо встановлений обов'язок відповідача укласти договір на транспортування природного газу по кожній окремій категорії споживачів.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Позивач листом № 11795/12-004 від 5 грудня 2012 року запропонував відповідачу укласти договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Вказана пропозиція залишилась без відповіді з боку відповідача.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" встановлено, що транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. За договором транспортування природного газу газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, магістральними трубопроводами до пункту приймання-передачі газу та передати його замовнику, а замовник зобов'язується сплатити газотранспортному підприємству встановлену в договорі вартість транспортування.

Обов'язковість укладення ліцензіатом, що здійснює господарську діяльність з транспортування природного газу, договорів із замовниками та/або газопостачальними підприємствами про транспортування газу магістральними трубопроводами передбачена і умовами підпункту 2.1.2 п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами, затверджених постановою НКРЕ № 9 від 13.01.2010 р. (z0026-10)

Отже, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про обов'язкове укладення договору на транспортування природного газу в силу закону.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вищенаведені приписи ст. 180 Господарського кодексу України щодо істотних умов договору залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, оскільки судами не досліджувався запропонований позивачем проект спірного договору на наявність всіх істотних (обов'язкових) умов.

Разом з тим, відповідач заперечував проти укладення спірного договору з тих підстав, що 11.04.2012 р. між сторонами вже укладено Договір на транспортування природного газу трубопроводами № 14/2434/12, проте судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки цим доводам, зокрема, не досліджено предмет цього договору та його строки дії, тобто судами попередніх інстанцій не досліджено питання чи було порушено право позивача на час звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи. Оскільки останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі № 910/876/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.