Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.07.2010 за заявою Акціонерного банку "Енергобанк" порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) "Промтехмонтаж-2" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.08.2010 здійснено перехід на загальну процедуру банкрутства ВАТ "Промтехмонтаж-2".

Ухвалою підготовчого засіданні господарського суду м. Києва від 26.12.2012 визнано розмір вимог кредитора - Акціонерного банку "Енергобанк" в сумі 24748839,75 грн. Зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В., якого зобов'язано скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 30.10.2013 (суддя Мандичев Д.В.):

1.Визнано конкурсними кредиторами ВАТ "Промтехмонтаж-2":

1.1. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 213242,12 грн. - вимоги другої черги;

1.2. Публічне акціонерне товариство "Електроприлад" на суму 25001147,00 грн., з яких 1147,00 грн. - вимоги першої черги, 25000000,00 грн. - вимоги четвертої черги;

1.3. Київський міський центр зайнятості на суму 21 408,84 грн. - вимоги третьої черги;

1.4. Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва на суму 107693,37 грн., з яких 104609,67 грн. - вимоги третьої черги, 3083,70 грн. - вимоги шостої черги;

1.5. Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва на суму 1733704,15 грн.-вимоги третьої черги;

1.6. Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 24157 420,81 грн., з яких 1147,00 грн.-вимоги першої черги, 24 156 273,81 грн.-вимоги четвертої черги;

1.7. Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м.Києва на суму 426 925,53 грн.-вимоги другої черги;

1.8. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 27 968 962,93 грн., з яких 1147,00грн.-вимоги першої черги, 27 967 815,93 грн.-вимоги четвертої черги;

1.9. Приватне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укренернгобуд" на суму 1 801 147,00 грн, з яких 1 147,00 грн. - вимоги першої черги, 1800000,00 грн. - вимоги четвертої черги.

1.10. Публічне акціонерне товариство "Енергобуд" на суму 24748 839,75 грн.-вимоги четвертої черги.

2. Затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Промтехмонтаж-2" .

3. Зобов'язати розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Промтехмонтаж-2" арбітражного керуючого Куліченка М. В. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 р. № 788 (v0788665-10) .

4. Зобов'язано розпорядника майна ВАТ "Промтехмонтаж-2" арбітражного керуючого Куліченка М. В. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

5. Зобов'язано розпорядника майна ВАТ "Промтехмонтаж-2" арбітражного керуючого Куліченка М.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

6. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

7. Відхилено вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 4 523,85 грн.

8. Відхилено вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва у розмірі 304 700,34 грн.

9. Відхилено вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва на суму 653560,75 грн.

10. Відхилено вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 7821 403,01 грн.

11. Відхилено вимоги Приватного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укренергобуд" на суму 84 476,71 грн.

12. Припинено провадження у справі в частині погашених вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі 17 856 657,90 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2013:

1. Заяву Черкаської міської ради про визнання кредитором ВАТ "Промтехмонтаж-2" на суму 334873,24 грн. відхилено.

2. Заяву ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" про визнання кредитором ВАТ "Промтехмонтаж-2" на суму 17 856 657,90 грн відхилено.

3. Зобов'язати розпорядника майна ВАТ "Промтехмонтаж-2" арбітражного керуючого Куліченка М.В. виключити з реєстру вимог кредиторів ВАТ "Промтехмонтаж-2" Черкаську міську раду, Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" та Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Шипко В.В.)

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 30.10.2013 р. у справі № 50/445-б в частині відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" про визнання кредитором ВАТ "Промтехмонтаж-2" на суму 17856657,90 грн. скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" до ВАТ "Промтехмонтаж-2" на суму 17856657,90 грн. визнано у повному обсязі та включено їх до реєстру вимог кредиторів.

2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 30.10.2013 у справі № 50/445-б залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м.Києві (далі ДПІ) просить скасувати ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 30.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 в частині кредиторських вимог ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, прийняти нову постанову, в якій вимоги ДПІ у Солом'янському районі м. Києва визнати в повному обсязі та включити їх до реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не враховані у повному обсязі період виникнення заборгованості боржника перед бюджетом, на суму якої нараховані штрафні санкції, ст.ст. 32, 34 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі Закон).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У силу ч. 1 ст. 14 Закону (у редакції, чинній до 19.01.2013) конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 2387264,90 грн.

Заява мотивована тим, що загальна сума заборгованості боржника з податку на прибуток складає 120 419,71 грн. (т.ч. основний борг - 99319,97 грн., пеня - 21099,74 грн.), що підтверджується актами перевірки № 1726/15-1-01414034 від 01.02.2011, та № 7375/15-1-01414034 від 22.06.2011, за результатами яких складено податкові повідомлення-рішення: № 0011931501 від 02.02.2011 у розмірі 170,00 грн.; № 0030981501 від 23.06.2011р. у розмірі 6 180,00 грн.; № 0030981501 від 23.06.2011 у розмірі 40413,50 грн.; № 0030981501 від 21.02.2012 у розмірі 170,00 грн.

На суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі: декларація № 192504 від 26.07.2010 (з 20.08.2010 по 26.12.2012) - 14 801,21 грн.; ППР № 0011931501 від 02.02.2011 (з 18.02.2011 по 26.12.2012) - 29,32 грн.; № 0030971501 від 23.06.2011 (з 16.07.2011 по 26.12.2012) - 5426,59 грн.; № 0030981501 від 23.06.2011 (з 16.072011 по 26.12.2012) - 829,83 грн.; № 0002961501 від 21.02.2012 (з 05.03.2012 по 26.12.2012) - 12,79 грн.

Крім того, вказує про наявність у боржника заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 2266843,36 грн. (в. т.ч основний борг - 1734958,00 грн., пеня - 531885,21), яка обґрунтовується поданими боржником до ДПІ податковими деклараціями з податку на додану вартість № 26912 від 12.03.2010; № 58463 від 12.04.2010; № 130919 від 17.06.2010; № 210948 від 09.08.2010, задекларована у яких сума податкового зобов'язання у встановлені строки не сплачена.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановленого строку на суму податкового боргу з податку на додану вартість нарахована пеня: декларація № 26912 від 12.03.2010 (з 31.03.2010 по 26.12.2012) - 229234,50 грн.; декларація № 58463 від 12.04.2010 (з 01.05.2010 по 26.12.2012) - 24273,70 грн.; декларація № 13091 від 17.06.2010 (з 01.07.2010 по 26.12.2012) - 278106,06 грн.; декларація № 21094 від 09.08.2010 (з 31.08.2010 по 26.12.2012) - 270,95 грн.

У боржника також наявна заборгованість перед бюджетом по збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 1,83 грн. (основний борг - 1,56 грн., пеня - 0,27 грн.).

Місцевий господарський суд, дослідивши коли кредитор звернувся з своїми вимогами до суду, коли виникли грошові вимоги, відповідно до наданих ним доказів в обґрунтування своїх грошових вимог і за наслідком такого дослідження обставин справи дійшов висновку про визнання грошових вимоги ДПІ у Солом'янському районі в частині податку на додану вартість у розмірі 1733704,15 грн. виникла до 12.07.2010, та невизнання в частині вимог основного боргу з ПДВ у розмірі 1254,00 грн., вимог основного боргу з податку на прибуток у розмірі 52386,47 грн., а також 1,57 грн. основного боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки ці вимоги виникли після 12.07.2012, тобто є поточними, а тому мають пред'являтись в межах ліквідаційної процедури (у разі визнання боржника банкрутом).

Крім того, судом не визнані вимоги ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині нарахованих штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 46933,50 грн., нарахованої пені з податку на прибуток у розмірі 21099,74 грн., суми нарахованої пені з ПДВ у розмірі 531885,21 грн., 0,27 грн. пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Так, з огляду на ст. 1 Закону вимоги кредиторів, що виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника (до 12.07.2010) розглядаються судом та розпорядником майна разом з посадовими особами боржника, як вимоги конкурсних кредиторів. Вимоги, які виникли після дати порушення провадження у справі є поточними, оскільки виникли в межах процедури розпорядження майном боржника під час провадження у справі про банкрутство, а тому відповідно до ст. 23 Закону мають пред'являтись в межах ліквідаційної процедури.

Згідно зі ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Ст. 11 цього Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст.12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що за змістом ст. 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, застосувавши приписи ст. 1, 11, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов до правильного висновку про відхилення вимог ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на суму 653560,75 грн., що складається з поточних вимог: 1254,00 грн. вимог основного боргу з ПДВ, 52386,47 грн. вимог основного боргу з податку на прибуток, 1,57 грн. основного боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 46933,50 грн., нарахованої пені з податку на прибуток у розмірі 21099,74 грн., суми нарахованої пені з ПДВ у розмірі 531885,21 грн., 0,27 грн. пені зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції в частині визнання ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві конкурсним кредитором боржника на суму 1733704,15 грн. (3 черга) та відхилення вимог ДПІ на суму 653560,75 грн., відповідно до вимог ст. 99 - 101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, правомірно погодився з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження в касаційній скарзі про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що предметом апеляційного оскарження до Київського апеляційного господарського суду була правомірність визнання та відхилення вимог лише одного кредитора - ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. А тому залишення ухвали господарського суду м. Києва від 30.10.2013 про визнання вимог кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів в цілому, не відповідає вимогам процесуального законодавства. У зв'язку із чим, постанова апеляційного господарського суду підлягає зміні для запобігання порушення прав та законних інтересів інших сторін та учасників провадження у справі про банкрутство ВАТ "Промтехмонтаж-2".

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Пункт другий резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 по справі № 50/445-б змінити, виклавши його в наступній редакції:

"2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 30.10.2013 по справі № 50/445-б в частині кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без змін."