Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхол"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 року

у справі № 5011-4/7923-2012

господарського суду міста Києва

за позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави, в особі 1. Київської міської державної адміністрації

2. Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхол"

третя особа Повного товариства "Київській міський ломбард "Меленчук і Компанія"

про стягнення 2023368,99 грн.

за участю представників

позивачів 1. не з'явились

2. Богданевич Ю.В.

відповідача - Ландишева С.М.

третьої особи - не з'явились

прокуратури - Лук'яненко В.В.

У червні 2012 року Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будхол" 2023368,99 грн. заборгованості за користування нежилим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, літ.А.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 листопада 2012 року (суддя Борисенко І.І.) у справі №5011-4/7923-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 року (судді: Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., Чорна Л.В.) позовні вимоги Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будхол" 2023368,99грн. заборгованості за фактичне користування спірним приміщенням за період 01.07.2008р. по 24.09.2010р.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Будхол" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішень Київської міської ради від 19.07.2005р. №V-813/3388 та від 02.02.2006р. №23/3114 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та товариством з обмеженою відповідальністю "БУДХОЛ" укладено договір від 16.01.2006р. №10/2123 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передав орендарю в оренду нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10 літ. А.

Згідно з п. 2.1 договору від 16.01.2006р. № 10/2123 об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 453,40 кв.м, в т.ч. на 1,2 поверхах - 314,60 кв.м, у підвалі - 138,80 кв.м. Відповідно до п.2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі позивача 2.

У п. 9.1 договору №10/2123 та Додаткової угоди від 14.01.2007р. сторонами погоджено термін дії договору до 16.01.2009р.

Згідно з п. 3.5 договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі під час повернення об'єкта оренди позивачу 2.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 2023368,99 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.07.2008р. по 24.09.2010р.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих сторонами доказів встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання, визначені договором оренди, тобто не повернув спірне приміщення та продовжує користуватись ним без достатніх правових підстав, не сплачуючи платежів за фактичне користування. Водночас, судами також встановлено, що внаслідок зазначених неправомірних дій відповідача за період з 01.07.2008р. по 24.09.2010р. у останнього виникла заборгованість у розмірі 2023368,99 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічні за змістом положення містить ст. 285 Господарського кодексу України.

Згідно з приписами ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У п.9.1. договору № 10/2123 та Додаткової угоди від 14.01.2007р. сторони погодили термін дії договору до 16.01.2009р. Разом з тим, у п.7.5. договору сторонами закріплено положення, що у разі закінчення строку Договору або при його розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю в стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень. Зазначений пункт є дійсним та сторонами не оспорюється.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було виконано свого обов'язку з повернення спірного приміщення позивачу, а відтак, колегія суддів погоджується з обгрунтованими висновками судів про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Будхол" п.7.5. договору та ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України та задоволення позову.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Водночас, згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що доводи заявника касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що є компетенцією суду касаційної інстанцій з огляду на зазначені вище вимоги процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,-

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будхол" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 січня 2013 року за справи №5011-4/7923-2012 залишити без змін.