ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Справа № 917/891/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М., Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава (далі - відділення АМК),
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013
зі справи № 917/891/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне управління № 25", м. Полтава (далі - ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25"),
до відділення АМК
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Архікад-С", м. Полтава (далі - ТОВ "Архікад-С"),
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25" - не з'яв.,
відділення АМК - Андрущенко Л.М.,
ТОВ "Архікад-С" - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 12.03.2013 № 02/25-рш у справі № 02-01-50/105-2012 (далі - рішення № 02/25-рш) у частині, що стосується прав та охоронюваних інтересів ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.07.2013 (суддя Кульбако М.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Бородіна Л.І. - головуючий, судді Білоусова Я.О., Шевель О.В.) рішення місцевого господарського суду у справі скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову, яким визнано недійсним рішення № 02/25-рш у частині, що стосується ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25".
Відділення АМК, не погоджуючись із зазначеною постановою апеляційного господарського суду, у своїй касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України дану постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення названою судовою інстанцією норм процесуального права, що виявилося в невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та у зв'язку з цим - невірне застосування конкурентного законодавства.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
У частині другій цієї статті зазначено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
За змістом пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Господарськими судами у справы встановлено, що згідно з рішенням № 02/25-рш дії ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25" та ТОВ "Архікад-С", що полягали в погодженні поведінки під час проведення Кременчуцьким педагогічним училищем ім. А.С. Макаренка відкритих торгів із закупівлі робіт з реконструкції навчального корпусу цього училища, розташованого по вул. Дзержинського, 1 у с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за це порушення на кожного з названих суб'єктів господарювання накладено штраф у сумі 68 000 грн.
З тексту прийнятих у справі рішень вбачається, що місцевим госоподарським судом взагалі не надавалась оцінка доводам позивача щодо можливого співпадіння документального оформлення пропозицій позивача та третьої особи. У той же час постанова апеляційного господарського суду не містить спростування доводів АМК стосовно причин не лише схожості оформлення частини документів конкурсних пропозицій ТОВ "Спеціалізоване монтажне управління № 25" та ТОВ "Архікад-С", які кожне з цих товариств було зобов'язане готувати окремо та без обміну інформацією між ними, а також схожості кошторисної вартості робіт на об'єкті яка не співпадає лише за сумарною вартістю робіт, що фактично є арифметичною помилкою.
У вирішенні спору зі справи попередні судові інстанції залишили поза увагою, що в даному випадку негативним наслідком може вважатися вже сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.
Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 16.07.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 зі справи № 917/891/13 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області
Суддя В. Селіваненко Суддя І. Бенедисюк Суддя Б. Львов