Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року

у справі № 912/168/13-г

господарського суду Кіровоградської області

за позовом прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах

держави, уповноваженим органом якої виступає Аграрний фонд України

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай"

про стягнення 369515,70 грн.,

за участю представників

позивача - Пронін О.А.

відповідача - не з'явився

прокуратури - Гудименко Ю.В.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26 квітня 2013 року у справі № 912/168/13-г (судді Шевчук О.Б., Колодій С.Б., Тимошевська В.В.) позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Аграрний фонд України задоволено: стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" на користь Аграрного фонду України - 369515,70 грн. заборгованості, з них: 321318,00 грн. штрафу, 48197,70 грн. пені та судовий збір.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року (судді Чимбар Л.О., Антонік С.Г., Чоха Л.В.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 квітня 2013 року у справі № 912/168/13-г скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 травня 2012 року між державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай" в особі брокера-продавця Підкоморної В.О. Брокерської контори №200 товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні технології ЕТП" укладено форвардний біржовий контракт №763 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна.

Відповідно до розділу 1 цього контракту продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар: пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Кількість (тонн): 892,550 кг. Місяць поставки: в термін до 01 листопада 2012 року. Базис поставки: EXW ТОВ "Голованівське ХПП". Ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки: 1800,00 грн. Вартість товару всього 1606590,00 грн., у тому числі ПДВ 267765,00 грн.

Умовами розділу 5 Контракту №763 Ф сторони погодили порядок розрахунків. Покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3. та виконання пункту 4.1. контракту.

На виконання умов Контракту №763 Ф позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 50% від суми контракту, а саме 803295,00 грн. згідно платіжного доручення №1151 від 02 липня 2012 року. Зазначені кошти надійшли на рахунок відповідача 20 липня 2012 року.

Відповідач, у зв'язку з простроченням позивачем обов'язку по здійсненню попередньої оплати за товар, направив на адресу позивача повідомлення №40 від 19 липня 2012 року та № 42 від 14 липня 2012 року про відмову (в повному обсязі) від виконання зобов'язань за вищезгаданим Контрактом. Зазначені повідомлення направлені на адресу позивача відповідно 21 липня 2012 року та 24 липня 2012 року.

Відповідно до п. 5.1 укладеного Контракту покупець зобов'язався здійснити упродовж 3-х робочих днів з моменту укладення Контракту на торгах Аграрної біржі авансовий платіж на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми Контракту, тобто до 29 травня 2012 року.

Фактично передоплата у сумі 803295,00 грн. позивачем була здійснена платіжним дорученням № 1151 від 02 липня 2012 року. Зазначена сума надійшла відповідачу 20 липня 2012 року, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному платіжному дорученні, тобто з порушенням встановленого Контрактом строку.

У зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань по перерахуванню передплати та втратою за цих обставин інтересу до укладеного Контракту, відповідач листами № 40 від 19 липня 2012 року, 42 від 24 липня 2012 року, в порядку, визначеному ст. ст. 538, 612, 693 ЦК України та п. 6.7 Контракту № 763Ф від 24 травня 2012 року відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань.

07 листопада 2012 року відповідачем у добровільному порядку повернуто позивачу авансовий платіж у сумі 541574,89 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з рахунка.

У зв'язку з тим, що відповідач не поставив товар за форвардним контрактом №763 Ф у встановлений строк, прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 20% штрафу розмірі 321318,00 грн., пені у розмірі 0,1% на суму 48197,70 грн.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що згідно приписів ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що позивач повинен був виконати свій обов'язок щодо сплати авансу у строк до 29 травня 2012 року. Замість цього платіж був здійснений лише 20 липня 2012 року. У зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо попередньої оплати відповідач скористався своїм правом, передбаченим ч.3. ст. 538 Цивільного кодексу України та п.6.7. контракту - відмовився від виконання свого обов'язку, про що повідомив позивача листом від 20 липня 2012 року, та прийшов до висновку, що дії відповідача з відмови від виконання зобов'язання відповідають закону та умовам контракту, та в діях відповідача відсутнє порушення господарського зобов'язання, а тому застосування до останнього штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені є незаконним.

Однак, судами не досліджено положення п. 7.4. контракту, яким встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати, установлених п.п.5.1., 5.3. цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу.

Тобто, судами не з'ясовано, чи до покупця було застосовано пеню за прострочення оплати та чи правомірно відмовився відповідач від виконання умов договору, оскільки п. 10.1. контракту передбачено, що Розірвання контракту в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, що передбачені законодавством та цим контрактом.

А також сторони у п. 10.2 передбачили, що позивач має право в односторонньому порядку розірвати контракт у разі недостатнього фінансування видатків на здійснення форвардних закупівель.

З огляду на викладене судам необхідно з'ясувати чи позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання контракту, передбаченого п. 10.2 Контракту та яка саме сторона порушила умови укладеного Контракту.

Враховуючи зазначене вище, прийняті судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно з'ясувати чи застосовувались штрафні санкції до позивача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та які саме правові наслідки несвоєчасної оплати авансового платежу це створює для відповідача.

Крім того, судам необхідно з'ясувати чи відповідач мав право на розірвання контракту з огляду на розділ 10 Контракту.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 квітня 2013 року скасувати.

3. Справу № 912/168/13-г передати до на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.