суддів: Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ПуАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" КП "Севелектроавтотранс" розглянувши касаційні скарги Соловйова В.Р., Зубченко С.М. Толчина Н.Г. ПуАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" ТОВ "СК-Яуза" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.08.2012 у справі № 5020-390/2012 господарського суду міста Севастополя за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова до ПуАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" ТОВ "СК-Яуза" про визнання недійсним договору

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.06.2012 (суддя Плієва Н.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 01.06.2007 №225-03/07, укладеного між ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" на підставі статті 514 Цивільного кодексу України, пункту 7.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) не підлягає задоволенню, оскільки у спірному договорі не йдеться про взаєморозрахунки сторін з метою погашення заборгованості за електричну енергію і на правовідносини сторін за цим договором не розповсюджується дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 №2711-IV (2711-15) , пунктом 7.3 статті 7 якого встановлена сфера застосування механізму проведення взаєморозрахунків для погашення заборгованості за електричну енергію.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 (судді Маслова З.Д., Латинін О.А., Сікорська Н.І.) рішення господарського суду міста Севастополя від 06.06.2012 скасовано. Позов задоволено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавством визначено специфіку правовідносин, які виникають у сфері енергетики, у зв'язку з чим Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) встановлено спеціальний порядок здійснення заміни кредитора у таких зобов'язаннях, який є спеціальним порівняно з Цивільним кодексом України (435-15) , тому за не доведення наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" (нового кредитора) підтверджених у встановленому порядку грошових вимог до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії в сумі 10 960 072,59 грн. (сума спірного договору), доказів виникнення такої заборгованості до 01.06.2007 (дата підписання договору) і, як наслідок, наміру сторін договору на здійснення взаєморозрахунків, передбачених у пункті 7.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , сторонами спірного договору не дотримано вимог спеціального законодавства при укладанні цього договору, внаслідок чого зміст спірного правочину суперечить вимогам вказаного закону.

ПуАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 35, 80 ГПК України, оскільки не враховано висновки рішення господарського суду м.Севастополя від 01.12.2010 у справі № 5020-4/210, згідно з яким надано правову оцінку оспорюваному договору, що є підставою для припинення провадження у справі; порушено ст.ст. 257, 261 ЦК України, оскільки не враховано пропуск позивачем позовної давності; порушено ст. 1 ГПК Укаїни, оспорюваним договором права позивача не порушуються; судом порушено ст.ст. 203, 512- 519 ЦК України, оскільки законом не заборонено укладення договору уступки права вимоги боргу за електроенергію.

ТОВ "СК-Яуза" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 4-2, 4-3, 4- 6 ГПК України, оскільки в судовому засіданні 19.07.2012 неправомірно оголошено перерву до 12.09.2012; судом порушено ст.ст. 35, 80 ГПК України, оскільки не враховано висновки рішення господарського суду м.Севастополя від 01.12.2010 у справі № 5020-4/210, згідно з яким надано правову оцінку оспорюваному договору, що є підставою для припинення провадження у справі; порушено ст.ст. 257, 261 ЦК України, оскільки не враховано пропуск позивачем позовної давності; порушено ст. 1 ГПК України, оспорюваним договором права позивача не порушуються; судом не взято до уваги обставини, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2009 у справі № 2/331; спірний договір є договором уступки права вимоги, відповідає нормам ст.ст. 512- 519 ЦК України; на спірні правовідносини сторін не поширюються норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційних скарг, дійшов висновку, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є визнання недійсним договору від 01.06.2007 №225-03/07, укладеного між ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза".

Судом встановлено, що 02.04.1999 між Державною акціонерною енергопостачальною компанією "Севастопольенерго" та СДКП "Севтролебус" ім. О.С. Круподьорова був укладений договір № 123 на постачання електроенергії, у результаті виконання зобов'язань по якому у СДКП "Севтролейбус" утворився борг у сумі 9 239 035,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.11.2001 у справі №20-7/1241 позов Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступник Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Севастопольенерго") до ДКП "Севтролейбус" (правопопередник КП СМР "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова) про стягнення 13 593 002,78 грн. задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 13 583 217,93 грн. та державне мито 1698,55 грн, 68,94 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Виконання рішення відстрочено до 07.11.2002, а у подальшому - було відстрочено до 23.09.2007.

01.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством "ЕК "Свастопольенерго" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" (новий кредитор) укладений договір №225-03/07 купівлі-продажу боргових зобов'язань (далі - договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" купує (приймає і зобов'язується заплатити) право вимоги боргу і стає кредитором КП СМР "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова у розмірі 10 960072,59 грн станом на 30.05.2007.

Відповідно до пункту 2.7 Договору боргове зобов'язання, яке є предметом купівлі-продажу за цим договором, продається кредитором новому кредитору за ціною 7 261 436,36 грн.

Загальний порядок заміни кредитора у зобов'язанні врегульований положенням Цивільного кодексу України (435-15) , зокрема, шляхом передання ним своїх прав інший особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статі 512 Цивільного кодексу України (435-15) ).

Однак, законодавством враховано специфіку правовідносин, які виникають у сфері енергетики, у зв'язку з чим встановлено спеціальний порядок здійснення заміни кредитора у таких зобов'язаннях. Цей порядок встановлений статтею 7, який у свою чергу є спеціальним порівняно з Цивільним кодексом України (435-15) та не суперечить цьому кодексові.

Так, підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону визначено, що у разі наявності в межах заборгованості рівних сум заборгованості, що підтверджені за встановленим порядком, дозволяється проведення взаєморозрахунків між споживачами електричної енергії та енергопостачальниками, енергопостачальниками та оптовим постачальником електричної енергії, оптовим постачальником електричної енергії та суб'єктами господарської діяльності -кредиторами виробників електричної енергії, підприємствами паливно-енергетичного комплексу та бюджетами всіх рівнів і державними цільовими фондами, бюджетами всіх рівнів та суб'єктами господарської діяльності.

Проведення взаєморозрахунків здійснюється шляхом послідовного виконання зобов'язань учасниками розрахунків на підставі відповідних угод та в разі наявності в межах заборгованості, зафіксованої на розрахункову дату, рівних сум заборгованості, що підтверджені при визначенні таких сум (пункт 7.2 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").

Пунктом 7.3 статті 7 цього Закону визначено, що для розширення сфери застосування механізму проведення взаєморозрахунків для погашення заборгованості за електричну енергію дозволяється переведення заборгованості за електричну енергію в порядку, визначеному чинним законодавством, у межах сум заборгованості, підтвердженої на розрахункову дату, з одного суб'єкта господарської діяльності -споживача електричної енергії на іншого суб'єкта господарської діяльності за умови, що останній має грошові вимоги в сумі, що дорівнює кредиторській заборгованості споживача електричної енергії, до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії і такі грошові вимоги виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) до розрахункової дати.

Тобто, вказаним законом унормовано можливість заміни кредитора у зобов'язанні у сфері енергетики шляхом укладання угод у порядку, визначеному чинним законодавством (зокрема, Цивільним кодексом України (435-15) ), проте, з урахуванням обмежень, встановлених цим законом, а саме лише з метою проведення взаєморозрахунків, визначених пунктом 7.1 вказаного закону; лише за умови наявності у нового кредитора у такому зобов'язанні грошових вимог в сумі, що дорівнює кредиторській заборгованості споживача електричної енергії, до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії і такі грошові вимоги виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) до розрахункової дати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що обов'язковими передумовами вчинення правочину, направленого на здійснення заміни кредитора у зобов'язанні у сфері енергетики, є:

- направленість цієї угоди на здійснення взаєморозрахунків, передбачених пунктом 7.1 вказаного закону;

- наявність у нового кредитора (у даному випадку у товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза") грошових вимог до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії саме у сумі, яка дорівнює розміру заборгованості, яка переводиться на нового кредитора (у даному випадку заборгованості КП СМР "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова перед ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго");

- виникнення вказаних грошових вимог до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії лише внаслідок продажу товарів (робіт, послуг);

- виникнення вказаних вимог лише до розрахункової дати.

Проте, судом не встановлено, а сторонами оспорюваного договору не доведено наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" (нового кредитора) підтверджених у встановленому порядку грошових вимог до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії в сумі 10 960 072,59 грн. (сума спірного договору), доказів виникнення такої заборгованості до 01.06.2007 (дата підписання договору) і, як наслідок, наміру сторін договору на здійснення взаєморозрахунків, передбачених у пункті 7.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що сторонами оспорюваного договору не дотримано вимог спеціального законодавства при укладанні цього договору, внаслідок чого зміст спірного правочину суперечить вимогам вказаного закону.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про недійсність спірного правочину відповідає нормам матеріального права, що регулює спірні правовідносини, тому твердження касаційних скарг слід відхилити, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без зміни.