та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 (судді Мінаєва О.М., Макаренко Я.М., Бартош Н.С.)

у справі № 820/3815/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профхім"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Профхім" (далі -Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2017. Крім того, позивач просив визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області в частині виявлення порушень у сфері дотримання законодавства щодо наявності ліцензії.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 18.08.2017 №0000381407 та № 0000391407.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДФС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень, невірно оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просить залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дій ДФС щодо відображення в акті перевірки висновків про порушення Товариством Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (60/95-ВР) в апеляційному порядку не оскаржувалась, відтак не є предметом касаційного перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 2017 рік, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 ГУ ДФС у Харківській області складено акт від 26.07.2017.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 536 307,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 385 997,00 грн.;

- ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори".

На підставі висновків акта перевірки 18.08.2017 ГУ ДФС у Харківській області прийняло податкові повідомлення-рішення :

- № 0000381407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 648 783,75 грн.;

- № 0000391407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 482 496,25 грн.

Свої дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючий орган обґрунтовує тим, що під час перевірки Товариством не надано доказів реального надання позивачу послуг ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 Крім того, надані позивачем документи бухгалтерського обліку не містять доказів отримання Товариством товарно-матеріальних цінностей на зберігання від ТОВ "Герафак", відтак дії позивача щодо розпорядженням цим товаром є його реалізацією стороннім покупцям, і Товариство повинно було врахувати отриману від реалізації суму при визначенні своїх податкових зобов'язань.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України (2755-17) , Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та нормативними актами, прийнятими на їх виконання (в редакціях, що діяли на час їх виникнення).

З огляду на приписи статей 14, 44, 187, 189, 198, 200, 201 Податкового кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.08.2017, оскільки висновки ГУ ДФС у Харківській області щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) договору від 03.01.2012, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику бухгалтерські послуги, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Фактичне виконання протягом січня 2015 року - березня 2017 року умов договору, отримання Товариством від ФОП ОСОБА_4 послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку, із подання фінансової та податкової звітності, тощо, підтверджується актами виконаних робіт, звітів про виконану роботу.

Також матеріалами справи підтверджується фактичне виконання укладеного між Товариством та ФОП ОСОБА_5 (в якості виконавця) договору від 03.01.2012, за яким виконавець зобов'язався надавати послуги з аналізу фінансових результатів позивача, консультаційні, маркетингові, рекламні та інші інформаційні послуги.

Фактичне виконання укладеного з ФОП ОСОБА_5 договору та надання протягом 2015-2016 років обумовлених договором послуг також підтверджується актами прийому-здачі робіт.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ "Герафак", то з матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного договору відповідального зберігання від 07.12.2015 Товариство прийняло на зберігання хімічну продукцію. Із залучених до справи доказів вбачається, що після закінчення терміну зберігання ТОВ "Герафак" отримало продукцію.

Натомість, в порушення приписів частини другої статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне, а саме невиконання умов договорів, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, та фіктивність чи удаваність укладеного ТОВ "Герафак" договору зберігання. При цьому, доводи ГУ ДФС у Харківській області ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених об'єктивними доказами.

Судами попередніх інстанцій дано належну оцінку всім доводам та запереченням сторін та зроблено правильний висновок щодо відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують правильність викладеного в акті перевірки від 26.07.2017 висновку про нереальність укладених між позивачем та його контрагентами угод.

Касаційна скарга ГУ ДФС у Харківській області не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 залишити без змін.