Розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Молодіжно –житловий комплекс "Вознесенка"на рішення господарського суду Запорізької області від 06.04.2010 р. по справі № 18/132/08-22/166/08-18/214/08-27/400/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжно - житловий комплекс "Вознесеновка", м. Запоріжжя (скорочено ТОВ "МЖК "Вознесеновка");

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Молодіжно –житловий комплекс "Вознесенка", м. Запоріжжя (скорочено ЗАТ "МЖК "Вознесенка");

про стягнення 16000 грн.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1633 від 22.06.2010 р. справу № 18/132/08-22/166/08-18/214/08-27/400/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2010 р. по справі № 18/132/08-22/166/08-18/214/08-27/400/09 (колегія суддів: Дроздова С.С., Даценко Л.І., Кутіщева Н.С.) позов задоволено, стягнуто з ЗАТ "МЖК "Вознесенка"на користь ТОВ "МЖК "Вознесеновка"16 000 грн. передплати за послуги автокрану відповідно до договору № 03/08/05 від 03.08.2005 р. та судові витрати.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що після 23.02.07 р. послуги, що є предметом договору, позивачу не могли бути надані, оскільки об’єкт, на якому повинні були надаватися послуги крану, вже був добудований і зданий в експлуатацію. 11.11.08 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення коштів у розмірі 16 000 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідач не здійснив повернення передплати за послуги автокрану у розмірі 16 000 грн., чим порушив свої зобов’язання перед позивачем.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗАТ "МЖК "Вознесенка", відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій зазначає, що спірне рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник скарги вважає, що договором № 03/08/05 не встановлений строк виконання зобов’язання (коли відповідач повинен приступити до виконання договору), у зв’язку з чим порушення зобов’язання відсутнє. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

У поданому 22.06.10 р. клопотанні, відповідач просить розгляд справи відкласти у зв’язку з відрядженням голови правління. Вказане клопотання колегією суддів відхилено з огляду на достатність матеріалів справи для її розгляду в цьому судовому засіданні.

ТОВ "МЖК "Вознесеновка", позивач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Представник позивача в судовому засіданні просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За клопотанням представників позивача, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 22.06.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

03.08.2005 р. між ТОВ "МЖК "Вознесеновка"(замовник) та ЗАТ "МЖК "Вознесенка"(виконавець) було укладено договір № 03/08/05 про надання послуг краном КС-3575 А1 (далі – договір № 03/08/05).

Згідно з п. 1.1 договору № 03/08/05 виконавець зобов’язався надати послуги по проведенню робіт краном КС-3575 А1 на об'єкті "Добудова 5-ти поверхового житлового будинку по вулиці Зеленій, 6, м. Дніпрорудне"(будівельна адреса), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 3.1 договору № 03/08/05, вартість проведення робіт за одну машино-зміну, протягом 8 машино-годин складає: 570,00 грн., в т.ч. ПДВ-95,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 03/08/05, оплата за фактично відроблені години здійснюється щомісячно відповідно підписаним рапортам, виставленого рахунку та акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Сторони узгодили в п. 5 договору № 03/08/05, що він набирає чинності з дати його підписання.

Платіжним дорученням № 197 від 30.08.05 р. позивач перерахував на користь відповідача 16 000 грн. попередньої оплати за договором № 03/08/05.

Розпорядженнями голови Василівської районної державної адміністрації № 133 від 17.03.2006 р. та № 67 від 23.02.2007 р. були затверджені: акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об’єкту "Житловий 5-ти поверховий будинок –перша, друга секції, квартири 31- 60"та акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту "Добудова 60-ти квартирного житлового будинку"2 черга (вісі "А"- "Д", "5""6"), відповідно, за адресою Запорізька область, Василівський район, місто Дніпрорудне, вул. 50 років Перемоги, 3, яка була присвоєна цьому об’єкту замість будівельної адреси, на підставі рішення Виконкому Дніпрорудненської міської ради № 314 від 18.10.2005 р.

Будівництво об’єкту "Добудова п’ятиповерхового житлового будинку по вул. Зеленій, 6 в м. Дніпрорудне"було закінчено без участі відповідача, про що свідчить акт введення в експлуатацію даного об’єкта.

Позивач вимагає повернути сплачений аванс за договором № 03/08/05, оскільки послуги визначені вказаним правочином не були виконані відповідачем

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору про надання послуг № 03/08/05.

Вказаним договором чітко не визначено момент закінчення дії договору.

Разом з тим колегія суддів враховує загальні норми ЦК України (435-15) щодо строку договору, оскільки ст. 905 ЦК України відсилає до загальних положень цивільного законодавства.

Так, згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі з підстав, встановлених договором або законом .

Судом першої інстанції вірно вказано, що після 23.02.07 р. послуги, що є предметом договору № 03/08/05, позивачу не могли бути надані, оскільки об’єкт, на якому повинні були надаватися послуги крану, вже був добудований і зданий в експлуатацію.

Таким чином, в розумінні ч. 1 ст. 631 ЦК України строк дії договору № 03/08/05 закінчився 23.02.07 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ЗАТ "МЖК "Вознесенка" взагалі не приступив до надання послуг крану за договором № 03/08/05, протягом його дії, тобто є таким, що прострочив.

Частина 3 статті 612 ЦК України встановлює право кредитора відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо виконання зобов’язання втратило для нього інтерес внаслідок прострочення боржника.

Позивач звертався до господарського суду Запорізької області з позов про стягнення з відповідача 16000 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, за результатами розгляду якого прийнято рішення у справі № 22/373/07-6/450/07 про відмову у задоволенні позовних вимог, в якому зазначено, що 16000 грн. є передоплатою за договором № 03/08/05 і не є безпідставно набутим майном.

Колегія суддів залучила до матеріалів справи рішення господарського суду Запорізької області у справі № 22/373/07-6/450/07 від 27.11.07 р. на виконання вказівок Вищого господарського суду України.

З урахуванням того, що спірна сума не є безпідставно набутим майном, колегія суддів вважає за можливе кваліфікувати її як збитки виходячи з вищевикладених норм щодо прострочення боржника та наступних законодавчих приписів.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За вимогами ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

На кредитора покладений обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника –відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).

Як вже зазначалося, ЗАТ "МЖК "Вознесенка"порушено свої зобов’язання за договором № 03/08/05 внаслідок того, що він не приступив до надання послуг протягом дії договору, що становить протиправну поведінку.

Витрати, зроблені управленою стороною –тобто збитки полягають утому, що ТОВ "МЖК "Вознесеновка"втратило обігові кошти товариства на суму 16000 грн., які перерахувало відповідачеві, і на вказану суму не отримало замовлені послуги. Відповідно причинний зв'язок між вказаними наслідками безпосередньо пов’язаний з бездіяльністю відповідача, що потягло порушення зобов’язань з його боку.

ЗАТ "МЖК "Вознесенка" не доведено відсутність своєї вини у порушенні своїх обов’язків за договором № 03/08/05.

Таким чином, відповідачем завдано збитки позивачеві, що підтверджені відповідними доказами, склад господарського правопорушення наявний.

Господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Молодіжно –житловий комплекс "Вознесенка"залишити без задоволення, а резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 06.04.2010 р. по справі № 18/132/08-22/166/08-18/214/08-27/400/09 –без змін.