У листопаді 2009 року Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим (далі за текстом – виконком Гурзуфської селищної ради, позивач), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою №1589/02-24 від 06.10.09 з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ "Східспецтехніка", відповідач), передплати у сумі 212400 грн. 00 коп. за договорами поставки б/н від 28.05.09, укладених між сторонами у справі, штрафу у сумі 49560 грн. 00 коп., пені у сумі 54232 грн. 80 коп. за період з 06.07.09 по 05.10.09 (всього - 316192 грн. 80 коп.).

Заявою від 02.12.09 б/н, яка здана до суду першої інстанції 02.02.10, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача передплату у сумі 212400 грн. 00 коп. за вказаними договорами, штраф у сумі 49560 грн. 00 коп. та пеню у сумі 104708 грн. 00 коп. за період з 06.07.09 по 03.12.09 (всього - 366668 грн. 00 коп.).

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.10 у даній справі позов задоволений частково, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто передплату у сумі 172400 грн. 00 коп., пеню у сумі 104708 грн. 00 коп., штраф у сумі 49560 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 3266 грн. 68 коп. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 210 грн. 26 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Дане рішення мотивоване наступним:

-положеннями: ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України;

-обґрунтованістю позовних вимог в частині стягнення з відповідача передплати у сумі 172400 грн. 00 коп. за договорами, на підставі яких заявлений позов, та штрафу й пені у заявлених сумах;

-безпідставністю позовних вимог щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 40000 грн., оскільки ця передплата була повернена відповідачем позивачу у жовтні 2009 року до пред’явлення позову ( позов пред’явлено 14.11.09 ), що визнано самим позивачем в уточненнях позовних вимог від 02.12.09.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 15.03.10 №77-7/1, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі за його необґрунтованістю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що, на його думку, оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним у зв’язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права при його винесенні, зокрема, ст.ст. 204, 525, 549, 550, 551, 655- 672 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" №543 від 22.11.96, ст. 42, ч. 3 ст. 46, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, п. 15 листа Вищого господарського суду України від 29.09.09 №01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (v_530600-09) , п. 5.2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 (v5_78800-98) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Позивач відзиву на апеляційну скаргу відповідача до Луганського апеляційного господарського суду не подав.

Повноважні представники сторін у судове засідання, яке відбулося 22.06.10, не прибули, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.03.10 відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ, від 15.03.10 №77-7/1 на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Журавльова Л.І., суддя –Парамонова Т.Ф.

У зв’язку з відпусткою судді Парамонової Т.Ф. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.05.10, відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Парамонову Т.Ф. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №2-23/6041-2009-18/267 та введено до складу цієї колегії суддю Єжову С.С.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, згідно двом договорам поставки від 28.05.09, укладеним між сторонами за позовом, відповідач зобов’язався поставити у власність позивачу:

- спеціальний транспортний засіб –мультіліфт МПР-3 вартістю 470000 грн.;

- 70 контейнерів для сміття (відходів) загальною вартістю 238000 грн. (вартість одного контейнера –3400 грн.)

За умовами вказаних договорів позивач зобов’язався оплатити вартість вказаного товару наступним чином:

- 30 % загальної суми товару – до поставки товару (передплата): 141000 грн. + 71400 грн. = 212400 грн.

- 70 % загальної суми товару –після поставки товару: 329000 грн. + 166600 грн. = 495600 грн.

Відповідно до умов зазначених договорів відповідач зобов’язався поставити товар позивачу в термін до 21 робочого дня з моменту отримання передплати (п. 4.1. договорів поставки).

02.06.09 позивач перерахував відповідачу передплату в сумі 212400 грн. 00 коп. за поставку товару ( 141000 грн. + 71400 грн. ), що підтверджується платіжними дорученнями позивача від 02.06.09 №1057, №1058 та випискою з рахунку позивача в Управлінні державного казначейства у м. Ялті.

Однак, відповідач у порушення своїх зобов’язань товар позивачу не поставив.

За умовами п. 8.1 договорів сторони передбачили, що у разі прострочення поставки товарів –спеціального транспортного засобу (далі - СТЗ), проти встановленого в даному договорі терміну, Постачальник сплачує Покупцю пеню, яка обчислюється від вартості непоставленого в термін СТЗ в розмірі 0,1% за кожен минулий день прострочення. У разі прострочення більш ніж на 30 календарних днів –додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної вартості. Сплата пені не звільняє Постачальника від обов’язку виконання даного договору. Після досягнення терміну 2 (двох) місяців прострочення поставки СТЗ даний договір розривається, і Постачальник зобов’язаний протягом одного тижня повернути на рахунок Покупцю суму, що дорівнює сплаченій Покупцем вартості даного договору на момент повернення, і штрафні санкції за весь термін непостачання СТЗ. При неповерненні в цьому випадку грошових коштів протягом одного тижня Постачальник зобов’язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0, 03% від неповерненої суми за кожен подальший день прострочення до моменту виконання зобов’язання перед Покупцем по поверненню грошей.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Матеріали даної справи свідчать про те, що позивач 15.07.09 направив відповідачу лист від 14.07.09 №1056/02-24, у якому запропонував останньому здійснити поставку товару за договорами в строк до 20.07.09, а у випадку його непостачання заявив вимогу повернути аванс (передплату) в сумі 212400 грн. 00 коп.

В матеріалах цієї справи відсутні відомості про те, що сторони вносили зміни до договорів, зокрема, щодо строків поставки товарів.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом 02.10.09 відповідач частково повернув позивачу передплату в сумі 10000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку позивача в Управлінні державного казначейства у м. Ялті та визнано позивачем (уточнення позовних вимог від 02.12.09).

13.10.09 відповідач ще частково повернув позивачу передплату в сумі 30000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку позивача в Управлінні державного казначейства у м. Ялті та визнано позивачем (уточнення позовних вимог від 02.12.09).

Всього відповідачем повернено позивачу передплату в сумі 40000 грн. 00 коп.

Решту передплати в сумі 172400 грн. 00 коп. (212400 –40000) відповідач позивачу не повернув, товар не поставив.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню передплата в сумі 172400 грн. 00 коп., а в решті передплата в сумі 40000 грн. 00 коп. до стягнення не підлягає за необґрунтованістю позовних вимог у цій частині.

Крім основної позовної вимоги щодо стягнення передплати в сумі 212400 грн. 00 коп. позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 104708 грн. 00 коп., розрахованої за прострочку поставки товарів за договорами, на підставі яких заявлений позов, з 06.07.09 по 03.12.09, та штрафу в сумі 49560 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимога позивача, що викладена у згаданому листі про повернення передплати свідчить про відмову позивача від прийняття товарів після 20.07.09.

Оскільки відмова позивача від поставки відповідачем товару за договорами у зв’язку з простроченням поставки має наслідки повернення останнім перерахованої передплати, то вимоги про стягнення пені в сумі 104708 грн. 00 коп. та штрафу в сумі 49560 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267 у частині стягнення пені у сумі 104708 грн. 00 коп., штрафу у сумі 49560 грн. 00 коп. та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про:

-часткове задоволення позову;

-відмову у позові в частині стягнення з відповідача пені у сумі 104708 грн. 00 коп. та штрафу у сумі 49560 грн. 00 коп.;

-стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті державного мита у сумі 1724 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 96 коп.;

-залишення без змін решти рішення господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то судові витрати за позовом зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

-за позовом:

-витрати по сплаті державного мита у сумі 1942 грн. 68 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 125 грн. 04 коп. покладаються на позивача –Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим;

-витрати по сплаті державного мита у сумі 1724 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 96 коп. покладаються на відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ;

-за апеляційною скаргою:

-витрати по сплаті державного мита у сумі 771 грн. 34 коп. покладаються на позивача –Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим;

-витрати по сплаті державного мита у сумі 862 грн. 00 коп. покладаються на відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", вул. Советська, буд. 40, офіс 105, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код №35844512, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.93 слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у сумі 200 грн. 01 коп. за подання апеляційної скарги, перераховане за квитанцією №60004_65_К від 09.03.10, яка знаходиться у матеріалах справи №2-23/6041-2009-18/267.

У судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини даної постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ, від 15.03.10 №77-7/1 на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267 задовольнити частково .

2.У частині стягнення пені у сумі 104708 грн. 00 коп., штрафу у сумі 49560 грн. 00 коп., та розподілу судових витрат рішення господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267 скасувати .

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити частково.

5. В частині стягнення з відповідача пені у сумі 104708 грн. 00 коп. та штрафу у сумі 49560 грн. 00 коп. відмовити.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", вул. Советська, буд. 40, офіс 105, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код №35844512, на користь Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради, вул. Подвойського, буд. 9, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640, ідентифікаційний код №04367507, витрати по сплаті державного мита у сумі 1724 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 96 коп.

7.В решті рішення господарського суду Луганської області від 02.03.10 у справі №2-23/6041-2009-18/267 залишити без змін.

8.Стягнути з Виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради, вул. Подвойського, буд. 9, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640, ідентифікаційний код №04367507, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", вул. Советська, буд. 40, офіс 105, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код №35844512, витрати по сплаті державного мита у сумі 771 грн. 34 коп. за апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

9.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", вул. Советська, буд. 40, офіс 105, м. Луганськ, 91055, ідентифікаційний код №35844512, з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у сумі 200 грн. 01 коп. за подання апеляційної скарги, перераховане за квитанцією №60004_65_К від 09.03.10, яка знаходиться у матеріалах справи №2-23/6041-2009-18/267.