ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.11 Справа № 4/133
( Додатково див. рішення господарського суду Закарпатської області (rs1505927) )
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді
Кравчук Н.М.
суддів
Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали"(надалі ТзОВ "Закарпатполіметали") б/н від 25.05.2011р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.03.2011р.
у справі № 4/133
за позовом: Берегівської районної державної адміністрації, м. Берегово
до відповідача: ТзОВ "Закарпатполіметали", с. Мужієво, Берегівського району
про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 –спеціаліст І категорії юридичного відділу (довіреність від 22.06.2011р. за № 1065/02-20);
від відповідача: ОСОБА_1 –представник (довіреність б/н від 16.02.2011р.)
Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України (1798-12) представникам сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.03.2011р. у справі № 4/133 (суддя Л.С. Журавчак) задоволено позовні вимоги Берегівської районної державної адміністрації до ТзОВ "Закарпатполіметали"та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Берегівською районною державною адміністрацією і ТзОВ "Закарпатполіметали". Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що суд при винесенні оспорюваного рішення дійшов хибного висновку про відсутність у спірному договорі оренди землі істотних умов, а саме: строку договору оренди і зазначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу вважає викладені у апеляційній скарзі доводи скаржника обгрунтованими та не заперечує проти задоволення вимог ТзОВ "Закарпатполіметали"у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі підтримав та наполягає на її задоволенні.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Головою Закарпатської районної державної адміністрації 23.04.2002р. було прийнято Розпорядження № 182 "Про вилучення та надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб", яким затверджено проект відведення земельної ділянки ТзОВ "Закарпатполіметали"для будівництва та реконструкції надшахтних будівель та споруд (а.с. 12).
З метою надання земельної ділянки вказаному товариству цим же Розпорядженням вилучено за межами населених пунктів 28,50 га земель, в тому числі від радгосп-заводу "Берегівський"- 3,14 га, від радгосп-заводу "Мужіївський"- 22,93 га, від Берегівського державного лісогосподарського підприємства –2.43, га.
Між Брегівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТзОВ "Закарпатполіметали"(Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 41,7 га, яка знаходиться : Мужіївська сільська рада, Брегівська міська рада, для будівництва і реконструкції надшахтних будівель і споруд збагачувальної фабрики і хвостосховища. Договір укладається на термін до 50-ти років, починаючи з дати його реєстрації. Даний договір посвідчений нотаріально в Берегівській державній нотаріальній конторі 11.07.2003р. за № 2-2949 та зареєстрований в Берегівському районному відділі земельних ресурсів 14.07.2003р. за № 1.
У заявлених вимогах позивач просить визнати недійсним вказаний договір оренди, з моменту його укладення, мотивуючи тим, що останній укладений не на підставі рішення органу місцевого самоврядування, всупереч вимогам ст.. 124 Земельного кодексу України (2768-14) , а також договір не містить передбачених Законом України "Про оренду землі" (161-14) істотних умов (а.с. 2-3).
Суд апеляційної інстанції дані вимоги вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України).
Зідно з ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі зокрема є : строк дії договору оренди та визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його части.
Частиною другою вказаної статті визначено, що відсутність в договорі оренди однієї із істотних умов договору… є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Як видно з аналізу вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, останній містить в своєму тексті всі істотні умови договору оренди, а саме: "об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об`єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки Орендарю, умови повернення земельної ділянки Орендодавцю, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження, або знищення об`єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, що повністю відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".
Сд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність у спірному договорі оренди земельної ділянки двох істотних умов, а саме: строку договору оренди і зазначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
Проте, висновок суду про відсутність у договорі істотної умови - строку договору оренди не відповідає дійсності, оскільки в договорі оренди прямо вказано термін, на який він укладений - 50 років (розділ 2 договору).
Окрім того, судом зроблений помилковий висновок про відсутність в договорі істотної умови - зазначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, оскільки розділом 2 договору оренди вказана істотна умова міститься в наступному формулюванні - "У тому разі, коли з вини орендаря земельна ділянка буде деградована, виснажена або її родючість знижена, а також з інших дій орендаря, що призвели до погіршення її якості, у тому числі техногенного забруднення, орендар у встановленому порядку відшкодовує орендодавцеві збитки у повному обсязі".
Як зазначалось вище, частина земельних ділянок, які передані ТзОВ "Закарпатполіметали"в оренду знаходились на той час в постійному користуванні інших юридичних осіб, а саме: Берегівського державного лісогосподарського підприємства, радгоспу-заводу "Берегівський", радгоспу заводу "Мужіївський", а тому Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 82 від 23.04.2002р. "Про вилучення та надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб", якраз і було законною підставою для укладення спірного договору оренди земельної ділянки.
Також слід зазначити, що сам факт укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки посвідчений Брегівською нотаріальною конторою 11.07.2003р., укладений між Брегівською районною державною адміністрацією та ТзОВ "Закарпатполіметали"являється підтвердженням того, що відповідний орган виконавчої влади, а саме Брегівська районна державна адміністрація не заперечувала проти укладення даного договору.
Окрім того, як видно з матеріалів справи Берегівський районний відділ земельних ресурсів, який являється структурним підрозділом Брегівської районної державної адміністрації, листом б/н від 13.06.2000р. (а.с. 150) погодив проект відведення земельної ділянки для передачі ТзОВ "Закарпатполіметали"в постійне користування, з наведеного вбачається, що Брегівська районна державна адміністрація до укладення спірного договору оренди земельної ділянки вивчала документи та надавала відповідні погодження.
З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що при укладенні вищезазначеного договору сторонами було погоджено всі істотні умови договору та прийнято до виконання.
Враховуючи те, що позивач заявляючи позов про визнання недійсним спірного договору оренди землі, не навів належних доказів недійсності даного договору, а тому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що відсутні правові підстави для визнання договору оренди землі укладеного між Брегівською районною державною адміністрацією та ТзОВ "Закарпатполіметали"недійсним.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому його слід скасувати, а апеляційну скаргу –задоволити.
Керуючись ст.ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Закарпатполіметали" - задоволити.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 24.03.2011 р. у справі № 4/133 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
3. Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції покласти на позивача.
4. Місцевому господарському суду видати наказ про стягнення з позивача на користь відповідача 51,00 грн. державного мита за розгляд справи у Львівському апеляційному господарському суді.
5. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .
6. Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий суддя
судді
Н.М. Кравчук
Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко