Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, про стягнення 34000,00 грн. штрафу, 22950,00 грн. пені, зобов’язання відповідача виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010 р. №58, шляхом припинення використання у своїй господарській діяльності торговельної марки (знаки для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу офіційного представника або власника зазначеної торговельної марки (знаки для товарів і послуг).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010 р. №58 у справі №03-26-46/2010.

Заявами № 03-39/511 від 16.02.2011 року, № 03-39/630 від 01.03.2011 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та остаточно просив стягнути з відповідача 34000,00 грн. –штрафу, 34000,00 грн. –пені, зобов’язати відповідача виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010р. №58, шляхом припинення використання у своїй господарській діяльності торговельної марки (знаки для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу офіційного представника або власника зазначеної торговельної марки (знаки для товарів і послуг).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.2011р. (підписано 22.04.2011р.) у справі № 28/20пн позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника (код бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100 (символ звітності 106) штраф, накладений Рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010р. №58 у розмірі 34 000 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 34 000 грн. 00 коп. Зобов’язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010р. №58, шляхом припинення використання у своїй господарській діяльності торговельної марки (знак для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_1 (зображення) ІНФОРМАЦІЯ_2 (зображення) без дозволу офіційного представника або власника зазначеної торговельної марки (знаку для товарів і послуг) в 10-денний термін з моменту набрання рішення законної сили.

Судове рішення мотивовано невиконанням відповідачем рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 58 від 17.09.2010 р., яке відповідно до ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є обов'язковим до виконання.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011 року по справі № 28/20пн.

Заявник апеляційної скарги наполягає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Вважає, що застосування до нього штрафних санкцій з боку Донецького відділення здійснено з перевищенням наданих йому повноважень, а отже і висновок суду про правомірність та законність рішення адмінколегії Донецького відділення від 17.09.2010р. № 58 про застосування штрафних санкцій є необґрунтованим, оскільки у конкурентній справі не було зібрано жодних безперечних доказів про порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Позивач проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував, про що виклав у відзиві № 03-39/1431 від 19.05.2011 р. на апеляційну скаргу. Вважає що господарським судом Донецької області всебічно та повно досліджено матеріали справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

За клопотанням відповідача розгляд апеляційної скарги відкладався.

Відповідач, не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Розпорядженням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.07.2010р. №53-р, розпочато розгляд справи №03-26-46/2010 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за ознаками порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знака для товарів та послуг) без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.

За результатами розгляду справи № 03-26-46/2010 адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 17.09.2010 р. прийнято рішення № 58 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", яким постановлено:

1. Визнати, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2) використовуючи у своїй господарській діяльності торговельну марку (знак для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_1 (зображення) без дозволу офіційного представника або власника зазначеної торговельної марки (знаку для товарів і послуг), вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.

2. За вчинення порушення, зазначеного у пункті 1 резолютивної частини даного рішення, відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2) штраф у розмірі 17000,00 гривень.

3. Визнати, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Донецьк, використовуючи у своїй господарській діяльності торговельну марку (знак для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_2 (зображення) без дозволу офіційного представника або власника зазначеної торговельної марки (знаку для товарів і послуг), вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.

4. За вчинення порушення, зазначеного у пункті 3 резолютивної частини даного рішення, відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 м.Донецьк штраф у розмірі 17000,00 гривень.

5. Зобов’язати ФОП ОСОБА_3 припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, визначені у пунктах 1 та 3 резолютивної частини цього рішення, про що повідомити Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у місячний строк з дня одержання рішення.

В рішенні зазначено, що згідно з ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу. Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

На підставі приписів ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" рішення від 17.09.2010 року № 58 по справі № 03-26-46/2010 було направлене відповідачу для виконання з листом № 03-38/3384 від 23.09.2010 р.

Рішення № 58 отримано представником відповідача Нікітіним Д.О. 18.10.2010 р., про що свідчить розписка в одержанні пакета ( а.с. 12). Повноваження на представлення інтересів відповідача підтверджуються адвокатською угодою про надання юридичних послуг б/н від 28.05.2010 р.

Відповідач скористався правом на оскарження рішення, шляхом подання позову про визнання недійсним та скасування Рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010 р. № 58 у справі № 03-26-46/2010. Рішенням господарського суду Донецької області від 03.03.2011 р. у справі №1/22 пд ФОП ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В ст. 124 Конституції України зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст. 4- 5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

За змістом ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законную силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообов’язковий статус судових актів, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, факт законності та обов’язковості для виконання Рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010р. №58 у справі №03-26-46/2010 не може бути спростований, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2011р. по справі № 1/22пд набрало законної сили.

В матеріалах судової справи відсутні докази належного та своєчасного виконання відповідачем рішення № 58 від 17.09.2010р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції (ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , Законом України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) , "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року" (995_123) , міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (чинна для України з 25.12.91 р.) актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10bis вказаної Паризької конвенції, зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( ст. 21 Закону України"Про захист від недобросовісної конкуренції").

Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі ( ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Доказів перерахування до бюджету штрафу в сумі 34 000,00 грн. відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

На підставі наведених положень за прострочення сплати штрафу, накладеного на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, позивачем (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01.03.2011 р. та пояснень від 12.04.2011 р.) обґрунтовано була нарахована пеня за період з 21.12.2010 р. по 02.02.2011 р. та з 04.03.2011 р. по 13.04.2011 р. у сумі 34000,00 грн.

Отже, правомірним є висновок Господарського суду Донецької області про обґрунтованість вимог позивача про стягнення штрафу в сумі 34 000,00 грн. та пені в сумі 34 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу.

В матеріалах справи відсутні і докази припинення відповідачем порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2010 р. № 58, шляхом припинення використання у своїй господарській діяльності торговельної марки (знаки для товарів і послуг) ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу офіційного представника або власника зазначеної торговельної марки (знаки для товарів і послуг).

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011 р. (підписано 22.04.2011 р.) по справі №28/20 пн суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження у справі № 28/20пн оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011 року (підписано 22.04.2011р.) у справі № 28/20пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011року (підписано 22.04.2011р.) у справі № 28/20пн - залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Надруковано 5пр.: 1-позивачу, 1- відповідачу,1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО