18/268/11 Про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства та Статуту в новій редакції - 16.06.2011 Прийняття

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради, м.Полтава

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний Інститут "ПОЛТАВАГРОПРОЕКТ", м.Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінок-К", м.Полтава,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та Статуту

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.03.2011 року (суддя Тимощенко О.М.) відмовлено в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Рішення суду з посиланням на ст. 167 ГК України ст.ст. 97, 98 ЦК України мотивоване тим, що матеріалами справи та позивачем не доведено факт порушення його суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу. Крім того, позивачем не доведено, яким чином спірне рішення загальних зборів та статут відповідача порушує його права, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача відсутні корпоративні права у статутному фонді відповідача.

Приватне підприємство "Фірма Оксана" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 31.03.2011р. по справі №18/268/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, зі змінами та доповненнями ПП "Фірма Оксана", в повному обсязі: визнати недійсними рішення загальних зборів власників (учасників) ДКПВІ "ПОЛТАВАГРОПРОЕКТ", оформленого протоколом №3/05 від 01.08.2005р., а також всі наступні рішення загальних зборів власників (учасників) ДКПВІ " ПОЛТАВАГРОПРОЕКТ" станом на 31.03.2011р.; обов’язок по створенню ліквідаційної комісії та проведення ліквідації підприємства у встановленому законом порядку покласти на ПП "Фірма Оксана", як одного із власників; визнати недійсним Статут Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект", ЄДРПОУ 03585975 м. Полтава, вул. Котляревського 1/27 реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10005841397:

від 05.08.2005 р. номер запису 15881050001002065;

від 19.01.2006 р. №15881050002002065;

від 10.01.2007р. №15881050003002065;

від 04.08.2008 р. №15881050008002065;

від 10.12.2008 р. №15881050009002065;

від 22.07.2009 р. №15881050011002065 реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10045561082;

від 29.01.1992р. №15881450000008596; №15881450001008596;

від 07.10.2009р. №15881450002008596;

від 28.12.2010р. №15881450004008596;

від 17.02.2011р. №15881450007008596.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що на час проведення спірних зборів, статутом (в редакції від 1992р.) не були визначені власники корпоративних прав, розміри часток між недержавними засновниками не розподілявся.

Також, апелянт зазначає, що суду були надані докази внесення коштів в статутний фонд інституту підприємствами, які в подальшому уступили свої права позивачу, що не заперечується відповідачем. Крім того, скаржник вважає, що судом в порушення ст.84 ГПК України безпідставно не прийняті до уваги докази позивача, а саме: договори купівлі-продажу часток, рішення Октябрського районного суду від 04.06.2004р. та вирок у кримінальній справі від 22.06.2010р.

В судовому засіданні представники відповідача заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач та треті особи належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення їм поштових відправлень, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третіх осіб про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників апелянта (позивача у справі) та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Полтавагропроект" створений на базі інституту "Укррадгосппроект" та філії "Укрсільгосптехніка" й філій "Укрколгосппроекта" у відповідності до наказу Держагропрому УРСР № 139 від 11.04.1986 р. (v0139400-86) про ліквідацію проектно-вишукувальних і науково-винахідницьких організацій ліквідованих міністерств та відомств, а також проектних організації, переданих з Держагропрома СРС відповідно до наказу Держагропрому СРСР від 20.02.1986г. №45, про утворення на їх базі кооперативно-державних проектор-вишукувальних інститутів з правами юридичних осіб та про створення на базі кооперативно-державного головного проектно-вишукувального та науково-винахідницького інституту Республіканського кооперативно-державного проектно-вишукувального та науково-винахідницького об’єднання "Укррадгосппроект" для керування науково-технічною та виробничо-господарською діяльністю знову організованих проектних інститутів (т. І, а.с.30).

На підставі наказу Фонду державного майна України від 23.11.2004р. №3-АК затверджено акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб’єктів господарювання: Полтавський державно-кооперативнй проектно-вишукувальний інститут "Полтавагропроект", від 18.11.2004р., яким встановлено, що останній створено за участю недержавних суб'єктів господарювання,та визначено державну частку на момент здійснення розрахунків згідно з порядком визначення часток, що належать державі в статутному фонді підприємств, створених за участю недержавних суб’єктів господарювання, яка складає 27,17%(т. І, а.с.116-119).

Згідно з протоколом від 18.11.2004р. №1 засідання комісії з передприватизаційної підготовки Полтавського державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтаваагропроект"останнє є підприємством із змішаною формою власності, утворений згідно наказу Державного агропромислового комітету УРСР від 11.04.1986р. №139 (v0139400-86) , шляхом об’єднання Полтавської філії Республіканського проектно-вишукувального інституту "Укрколгосппроект", Полтавської філії інституту "Укрсільгосптехпроект"та Українського державного проектного інституту "Укррадгосппроект". Попередником державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект"була Полтавська філія інституту "Укрколгосппроект"(т. І, а.с.120-127).

01.08.2005р. відбулися загальні збори учасників Державного-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект" з порядком денним:

1. Визначення часток майна районних міжколгоспних будівельних організацій або їх правонаступників у майні інституту "Полавагропроект".

2. Розгляд та затвердження нової редакції Статуту Інституту "Полтавагропроект".

3. Вибори членів Ревізійної комісії та керівника інституту "Полтавагропроект" (т. І, а.с.15-20).

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект" від 01.08.2005р. №3/05, у зв'язку з відсутністю на загальних зборах 22-х організацій, які були 2 рази офіційно запрошені на загальні збори, але не з'явились без поважних обставин, була внесена пропозиція про виключення їх зі складу учасників інституту. Дана пропозиція була підтримана одноголосно.

За результатами розгляду другого питання порядку денного загальними зборами було затверджено Статут інституту в новій редакції.

Згідно Статуту Державного-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект" зі змінами від 05.08.2005р. учасниками інституту є юридичні особи: Міністерство аграрної політики України, Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне і науково-дослідне об'єднання "УкрНДІагропроект", Райагробуди Полтавської області (перелік - додаток №1 до Статуту, т.1, а.с.22-29).

Матеріалами справи встановлено, що 18.12.2003р. між ПП "Фірма Оксана"(покупцем) та СТ "Будівельник"(продавцем), КП "Новосанжарське"(продавцем), укладені, відповідно, договори купівлі-продажу №1/7, №1/5 та 19.12.2003р. - договір №1/14 між ПП "Фірма Оксана"(покупцем) і Глобинським райагробудом (продавцем), згідно з якими продавці зобов’язалися передати у власність покупця свою частку в спільній власності (названий інститут "Полтавміжколгоспбудпроект"), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити цю частку (т.1, а.с. 12-14).

Доказів виконання вказаних договорів та внесення відповідних змін до Статуту відповідача позивачем не надано.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного .

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 5 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 (v0013700-08) суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Тобто, однією з обов'язкових умов визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

У п. 13 Постанови Верховного Суду України №13 (v0013700-08) зазначено, що відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статей 27, 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Отже, необхідною умовою для визнання недійсними установчих документів товариства є встановлення факту порушення прав та законних інтересів учасника (засновника) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Договори купівлі-продажу часток, укладені між позивачем та "СТ "Будівельник"(від 18.03.2003р. №1/7), із КП "Новосанжарське"( 18.12.2003р. № 1/5), із Глобинським "Райагробуд"(від 19.12.2003р. № 1/14), не приймаються судом апеляційної інстанції в якості належних доказів наявності корпоративних прав, оскільки умови цих договорів не містять відомостей щодо розміру часток у майні ДКПВ "Полтавагропроект", позивачем не доведено, що продавці мали право продажу таких часток згідно ст. 225 ЦК Української РСР (чинного на момент укладення вказаних договорів ), не надано доказів фактичного виконання цих договорів, внесення своїх часток до статутного фонду відповідача та внесення відповідних змін до Статуту відповідача.

Посилання позивача на неналежне оцінювання судом першої інстанції вироку Октябрського районного суду від 27.12.2005р. відхиляється судовою колегією апеляційної інстанції за безпідставністю, оскільки вирок, на який посилається позивач, як на доказ наявності корпоративних прав в ТОВ "Проектно-вишукувальний Інститут "ПОЛТАВАГРОПРОЕКТ", не є належним доказом у справі, оскільки в ньому відсутні будь-які встановлені факти, які б безпосередньо стосувались спірних правовідносин (т. І, а.с.68-70).

Крім того, як вбачається з висновку судово-еконмічної експертизи по кримінальній справі №06230351 від 29.03.2007р. №218, на який посилається позивач як на доказ правомірності своїх позовних вимог, судовим експертом зазначено, що в ході проведених досліджень, на підставі наданих документів неможливо підтвердити фактичне перерахування райагробудами внесків до статутного фонду Інституту сільськогосподарського проектування "Полтаваміжколгоспбудпроект"(т. І, а.с.78).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведено суду факт наявності у нього корпоративних прав у ТОВ "Проектно-вишукувальний Інститут "Полтавагропроект" на момент проведення спірних загальних зборів учасників ДКПВІ "Полтавагропроект".

Оскільки позивачем не доведено наявність у нього корпоративних прав у ТОВ "Проектно-вишукувальний Інститут "Полтавагропроект" на момент проведення спірних зборів, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що права позивача як учасника товариства не порушені, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Приватного підприємства "Фірма Оксана", м.Полтава не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.