25/32 Про стягнення заборгованості за виконані роботи - 06.06.2011 Прийняття

Закрите акціонерне товариство "Менський комунальник" (надалі – ЗАТ "Менський комунальник") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Концерн "Природа" (надалі – ЗАТ "Концерн "Природа") про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 15 178,80 грн.

В судовому засіданні 14.04.2011 року місцевим господарським судом здійснено заміну позивача його правонаступником – з закритого акціонерного товариства "Менський комунальник" на товариство з обмеженою відповідальністю "Менський комунальник" (надалі – ТОВ "Менський комунальник"), а також судом було здійснено заміну відповідача його правонаступником – з закритого акціонерного товариства "Концерн "Природа" на товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" (надалі – ТОВ "Природа-2").

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі № 25/32 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Природа-2" на користь ЗАТ "Менський комунальник" 15 178,80 грн. та судові витрати у сумі 387,79 грн.

Постановляючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності вимог позивача про неналежне виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості виконаних субпідрядником робіт за договором субпідряду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Природа-2" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору безпідставно не було застосовано приписів частини 1 статті 212, частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України та не враховано ту обставину, що замовником не було здійснено фінансування, у зв’язку з чим у відповідача не виникло грошового зобов’язання перед позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 06.06.2011 року.

Позивач скористався правом, наданим йому ст. 96 ГПК України, надав заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити; представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

06.06.2011 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишеним без змін з наступних підстав.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 29.10.2009 року між ЗАТ "Концерн "Природа", правонаступником якого у відповідності до п. 1.2 Статуту є ТОВ "Природа-2" (в договорі - підрядник) та ЗАТ "Менський комунальник" (в договорі - субпідрядник) було укладено договір будівельного субпідряду №20-П2009, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов’язання на власний ризик виконати комплекс будівельних робіт, результатом чого є будівництво об’єкта в рамках виконання проекту з будівництва водопровідної очистної споруди (станція знезалізнення) на 1500 куб.м. на добу в м. Мена Чернігівської області згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією та підписаного сторонами Технічного завдання (Додаток №1) в обумовлений цим договором строк. Підрядник зобов’язується визначити субпідрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконаний комплекс будівельних робіт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів (а.с.13-15).

Додатковою угодою №1 від 05.11.2009 року сторони досягли домовленості про доповнення розділу 3 договору, яким регламентується розмір оплати і порядок розрахунків вищезазначеного договору (а.с.16).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки договору підряду.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до статті 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виконання позивачем договірних зобов’язань на загальну суму 15 178,88 грн. об’єктивно підтверджується актом приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форми КБ-2) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за лютий 2010 року. Доказів, які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано (а.с.21-25).

За вказані роботи відповідач кошти не сплатив, даної обставини в судовому засіданні не спростував, а натомість, в заперечення послався на те, що виникнення зобов’язання по оплаті їх вартості залежить від фінансування повного комплексу робіт Менською міською радою за договором генерального підряду, а відтак, відсутність оплати робіт з боку замовника виключає обов’язок генпідрядника здійснювати таку оплату субпідряднику.

Проте, з такими твердженнями скаржника колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Положеннями статей 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України (436-15) , суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що субпідрядник виконує роботи протягом 40 календарних днів від дати їх початку відповідно до п.2.2 даного договору.

Згідно п.п. 3.2 договору підрядник проводить повну оплату субпідряднику виконаних робіт по їх завершенню, але не пізніше 10 календарних днів після приймання обсягу виконаних робіт та відповідного фінансування повного комплексу робіт за договором генпідряду із Менською міською радою.

Варто зазначити, що в матеріалах справи міститься довідка Менської міської ради за №216/02-08 від 16.03.2001 року, з якої вбачається, що станом на 14.03.2011 року відповідно до наданих актів виконаних робіт по будівництву водопровідної очисної споруди, Менською міською радою проведено розрахунок у повному обсязі, в сумі 15 178,80 грн. Крім цього, з довідки Контрольно-ревізійного управління в м.Києві від 03.02.2001 року за № 09-31/129 вбачається, що за результатами проведення зустрічної звірки на предмет документального підтвердження розрахунків, здійснених між Менською міською радою і ЗАТ "Концерн "Природа" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, заборгованість не обліковується (а.с.76-81).

З огляду на встановлене, колегія суддів апеляційного господарського суду находить необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності умови, яка виключає обов’язок генпідрядника по сплаті робіт субпідряднику, з посиланням на п.3.2 договору субпідряду.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, перебуваючи одночасно у правовідносинах з Менською міською радою на підставі договору підряду №1/19-П-2009 від 29.10.2009 року, не вживав до замовника (Менської міської ради) санкцій за неналежне виконання зобов’язань, як це передбачено пунктом 18.10 зазначеного договору, згідно якого замовник за несвоєчасне перерахування коштів (крім випадків) затримки фінансування з державного бюджету не з вини замовника) сплачує підряднику пеню в розмірі 1% від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не більше облікової ставки НБУ (а.с.36-45).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ "Природа-2" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі № 25/32 має бути залишеним без змін.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі № 25/32 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі № 25/32 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 25/32 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.