розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Київ в особі Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "17" лютого 2010 р. у справі № 6/106-Д (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Київ в особі Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Житомир

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів", м.Житомир

про внесення змін до договору №23 від 14.04.2009р.

з перервою в судовому засіданні з 11.05.2010р. по 27.05.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.02.2010р. у справі №6/106-Д в позові Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Київ в особі Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" про внесення змін до договору №23 від 14.04.2009р. шляхом викладення п.п.6.1.1 договору в наступній редакції: "За перевезення вантажів 15грн.00коп. за одну тону вантажу Замовника, перевезену локомотивом Виконавця на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань - до 3км"; доповнення п.6.6. договору з викладенням його у наступній редакції: "Замовник відшкодовує Виконавцю плату за пробіг локомотива Виконавця, для надання послуг з перевезення вантажів Замовника по коліях залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотному напрямку, нарахованою залізницею на Виконавця" відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу (т.2, а.с.35-38), позивач зазначає, зокрема, що:

- місцевим господарським судом не взято до уваги та не досліджено те, що відповідно до п.6.8 договору №23 від 14.04.2009р., в редакції з протоколом розбіжностей, виконавець має право на перегляд цін (тарифів) у разі зміни ціноутворюючих факторів, основними з яких є попит та пропозиція, й у випадку надання послуг з перевезення вантажів пропозицією є плановий (розрахунковий) обсяг перевезень, а попитом - фактичний обсяг перевезень, з чого випливає, що зменшення фактичних обсягів перевезень, тобто попиту, що мало місце в даному випадку, коли в розрахунку тарифу на перевезення вантажів та виробничо-фінансовому плані Житомирської філії на 2009 рік були враховані обсяги перевезень на рівні 280000тн., а фактично за 2009 рік Житомирська філія перевезла 155400тн., є зміною ціноутворюючого фактора;

- Житомирська філія ВАТ "Київ-Дніпропетровське МППЗТ" є підприємством, 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України й згідно п.5.1 Статуту товариства його засновником та акціонером є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, а метою діяльності товариства є отримання прибутку, отже, договори, які не направлені на отримання прибутку, є такими, що суперечать меті ВАТ "Київ-Дніпропетровське МППЗТ", а відтак, і Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) ;

- судом не враховано, що доповнення пункту до договору щодо відшкодування відповідачем плати за пробіг локомотива позивача є цілком виправданим, обґрунтованим та правомірним.

У відзиві №779 від 05.05.2010р. на апеляційну скаргу (т.2 а.с.77-78) відповідач заперечив проти останньої, надавши пояснення на спростування доводів позивача. Вважаючи рішення суду першої інстанції у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, у відзиві відповідач вказує, що збільшення вартості перевезення однієї тони вантажу є необґрунтованим, оскільки, взаємовідносини між сторонами по подачі та збиранню вагонів до 14.04.2010р. було врегульовано договором №23 від 14.04.2009р. й пунктом 6.8 даного договору визначені умови, за настання яких позивач мав право на перегляд договірних цін, однак, останній не навів жодної підстави на підтвердження настання умов для перегляду цін згідно умов договору.

Також, відповідач зазначає, що вимога позивача про доповнення договору №23 від 14.04.2009р. пунктом 6.6. є безпідставною, оскільки, предметом вказаного договору була подача залізничних вагонів локомотивом позивача, які надходять на адресу відповідача від станції Бистра до фронтів навантаження-вивантаження на під'їздні колії відповідача та збирання вагонів від фронтів навантаження-вивантаження відповідача після їх розвантаження до станції Бистра.

Крім того, ВАТ"Житомирський комбінат силікатних виробів" зазначає, що договір №23 від 14.04.2009р. втратив чинність 14.04.2010р. й внести зміни в договір, який на день розгляду апеляційної скарги є чинним, неможливо. Звертає увагу, що 15.04.2010р. між сторонами у справі було укладено новий договір про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, терміном дії до 15.04.2011р.

Представники позивача в засіданні суду апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважають рішення господарського суду першої інстанції у даній справі таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи й порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким внести зміни у договір №23 від 14.04.2009р. відповідно до додаткової угоди в редакції ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Житомирської філії, а саме: внести зміни до п.6.1.1. договору, вклавши його в наступній редакції: "За перевезення вантажів 15грн.00коп. за (одну) тону вантажу замовника, перевезену локомотивом виконавця на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань до 3,0км."; доповнити договір п.6.6., виклавши його в такій редакції: "Замовник відшкодовує виконавцю плату за пробіг локомотива виконавця, для надання послуг з перевезення вантажів замовника по коліях залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотньому напрямку, нарахованою залізницею на виконавця" та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважаючи оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2009р. між ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Житомирської філії ВАТ "Житомирський завод силікатних виробів" було укладено договір №23 про надання послуг з перевезення вантажів (т.1 а.с.21-27), відповідно до п.1.1. якого ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Житомирської філії (за договором "виконавець") приймає на себе зобов'язання надавати ВАТ "Житомирський завод силікатних виробів" (за договором "замовник") послуги з перевезення вантажів, та інші, пов'язані з цим послуги.

Відповідно до 1.2. договору послуга з перевезення вантажів передбачає здійснення подачі залізничних вагонів локомотивом виконавця, які надходять на адресу замовника, від станції Бистра ПЗЗ, до фронтів навантаження - вивантаження замовника на під'їзну колію №1 та №2, колії знаходяться на балансі Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", та забирання вагонів від фронтів навантаження-вивантаження замовника після проведення вантажних операцій до станції Бистра ПЗЗ.

Вартість послуг визначена виконавцем та замовником у розділі 6 договору.

Зокрема, як передбачено п.6.1. договору, замовник сплачує виконавцю (без ПДВ):

- за перевезення вантажів – 15,00грн. за 1тн. вантажу замовника, перевезену локомотивом виконавця на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань – 1,0км (п.6.1.1. договору);

- за інші послуги, пов'язані з виконанням цього договору згідно додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (п.6.2.2. договору);

Нарахування ПДВ на суми сплати по цьому договору здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством (п.6.2. договору).

Згідно п.6.6. договору замовник відшкодовує виконавцю плату за пробіг локомотиву виконавця для надання послуг з перевезення вантажів замовника по коліям залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотному напрямку, нараховану залізницею на виконавця.

В п.6.8. договору сторони погодили, що виконавець має право на перегляд цін (тарифів) щоквартально у разі:

- зміни ціноутворюючих факторів, технологічних або зовнішніх економічних умов, нормативно-правових актів, що регулюють питання ціноутворення, тарифної політики залізничного транспорту України, цін на паливно-мастильні матеріали, ремонтні роботи, запасні частини та інші матеріальні ресурси;

- зміни інших факторів, що суттєво впливають на конкурентноздатність транспортних послуг виконавця;

- форс-мажорних обставин.

В додатку №1 до договору (т.1 а.с.28) сторони погодили перелік додаткових послуг та їх вартість.

Як свідчать матеріали справи, зокрема лист ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" №395 від 10.04.2009р. (т.1 а.с.102), останнє звернулось до Житомирської філії "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з пропозиціями про внесення змін до договору №23 від 14.04.2009р., зокрема до п.6.1.1. щодо зміни ціни за перевезення 1 тн. вантажу з 15,00грн. на 5,58грн.; виключення п.6.6. з тексту договору, а також внесення змін до п.6.8. шляхом виключення з тексту цього пункту такої підстави для перегляду цін як значне коливання обсягів наданих послуг (робіт), й направило філії для підписання протокол розбіжностей, в якому викладено вказані запропоновані умови (т.1 а.с.103-104).

Матеріали справи не містять доказів відповіді Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на пропозицію комбінату силікатних виробів, що дає підстави вважати про прийняття позивачем запропонованого відповідачем протоколу розбіжностей й не спростовується сторонами у справі.

В свою чергу, Житомирська філія ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", звернулась до ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" з листом №389/03 від 24.06.2009р. (т.1 а.с.39,82), в якому повідомляється про надсилання на адресу комбінату для підписання примірника додаткової угоди №03 від 23.06.2009р. до договору №23 від 14.04.2009р.

За умовами запропонованої ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" додаткової угоди внесено зміни до п.6.1.1. договору шляхом викладення його в наступній редакції: "за перевезення вантажів 15,00грн. за (одну) тону вантажу замовника, перевезену локомотивом виконавця на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань - до 3 км.", та доповнено договір пунктом 6.6 в наступній редакції: "замовник відшкодовує виконавцю плату за пробіг локомотива виконавця, для надання послуг з перевезення вантажів замовника по коліях залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотному напрямку, нарахованою залізницею на виконавця".

Крім того, за даною додатковою угодою п.6.8. договору викладено в редакції, яка повністю відтворює редакцію цього пункту, викладену у договорі, та внесено зміни до додатку №1 до договору №23 від 14.04.2009р. в частині переліку додаткових послуг та їх вартості.

Однак, 20.07.2009р. ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" направило Житомирській філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" лист за вих.№769 (т.1 а.с.40, 83) разом з яким направило підписану додаткову угоду до договору з протоколом розбіжностей та своєю запропонованою вартістю перевезення 1тн. вантажу - 5,58грн. на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань - 1,0км. (т.1 а.с.41-42) й повідомило, що не погоджується із запропонованими умовами в частині розрахунку вартості перевезення 1тн. вантажу, з посиланням на те, що ні у листі №389/03 від 24.06.2009р., ні в розрахунку вартості перевезення 1тн. вантажу не наведено обставин, які б підтверджували настання умов для перегляду ціни.

В свою чергу, ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Житомирської філії, не погоджуючись із умовами, запропонованими ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів", звернувся з позовом до останнього в господарський суд Житомирської області, поставивши вимогу внести зміни у договір №23 від 14.04.2009р. відповідно до додаткової угоди в редакції ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Житомирської філії, а саме: внести зміни до п.6.1.1 договору та викласти його в наступній редакції: "За перевезення вантажів 15 грн.00 коп. за (одну) тону вантажу замовника, перевезену локомотивом виконавця на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань - до 3 км.", а також доповнити договір пунктом 6.6. в наступній редакції: "Замовник відшкодовує виконавцю плату за пробіг локомотива виконавця, для надання послуг з перевезення вантажів замовника по коліях залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотньому напрямку, нарахованою залізницею на виконавця".

В обґрунтування вимоги про внесення змін до п.6.1.1 договору, позивач зіслався на ст. 188 Господарського кодексу України, а також зазначив, що запропонована відповідачем вартість послуги – 5,58грн. за перевезення 1тн. вантажу суперечить діючому економічно обґрунтованому базовому тарифу, розрахованому на виконання п.4 Рішення №1.16/-88р від 02.12.2008р. Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №4.7.2-45/2008 (т.1 а.с.31-37).

Відповідач у відзиві №12 від 06.01.2010р. на позовну заяву (т.1 а.с.80-81) заперечив проти вимог позивача, зазначивши, що у встановлені "Правилами обслуговування залізничних під"їзних колій", затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №875/5096 (z0875-00) , терміни (20 днів) позивач запропонований комбінатом проект додаткової угоди №03 від 23.06.2009р. до договору №23 від 14.04.2009р. з протоколом розбіжностей відповідачу не повернув, в зв"язку з чим додаткова угода набула чинності в редакції останнього.

Вважає запропоноване позивачем збільшення вартості перевезення однієї тони вантажу (п.6.1.1. договору) необгрунтованим, вказуючи, що позивач не навів жодної підстави по підтвердженню настання умов для перегляду цін згідно умов договору від 14.04.2009р.

Що стосується вимоги позивача про доповнення договору №23 від 14.04.2009р. пунктом 6.6. у редакції, вказаній у додатковій угоді від 23.06.2009р., відповідач зазначив, що договір містить п.1.2., де сторони встановили, що подача залізничних вагонів локомотивом виконавця, які надходять на адресу замовника, здійснюється від станції Бистра ПЗЗ, до фронтів навантаження - вивантаження замовника на під'їзні колії відповідача, а забирання вагонів здійснюється від фронтів навантаження-вивантаження замовника після проведення вантажних операцій до станції Бистра ПЗЗ.

В додаткових поясненнях по справі позивач, в обгрунтування збільшення ціни за перевезення 1тн. вантажу, яке він вважає незначним, зіслався на затверджені наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 30.11.2007р. №1094 (v1094650-07) "Методичні рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", а також на збиткові результати діяльності філії та постійні зміни ряду ціноутворюючих факторів (коливання обсягів виконуваних робіт, зростання витрат на заробітну плату, підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини та інші матеріали).

Заявою від 04.02.2010р. (т.1 а.с.125-126) позивач уточнив позовні вимоги та просив внести зміни у договір №23 від 14.04.2009р. відповідно до додаткової угоди №03 від 23.06.2009р. в редакції ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Житомирської філії, а саме: внести зміни до п.6.1.1 договору та викласти його в наступній редакції: "За перевезення вантажів 15грн.00 коп. за (одну) тону вантажу замовника, перевезену локомотивом виконавця на прийняту для розрахунку за надану послугу відстань - до 3 км."; доповнити договір пунктом 6.6 та викласти його в наступній редакції: "Замовник відшкодовує виконавцю плату за пробіг локомотива виконавця, для надання послуг з перевезення вантажів замовника по коліях залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотному напрямку нарахованою залізницею на виконавця".

Судовою колегією враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1-2 ст. 632 ЦК України встановлено: ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Даний спір виник в зв"язку з недосягненням сторонами у справі згоди, зокрема, щодо внесення змін до п.6.1.1 договору №23 від 14.04.2009р. в частині встановлення ціни за вартість перевезення 1тн. вантажу.

Однак, слід зазначити, що, звертаючись до відповідача з листом від 24.06.2009р. №389/03, позивач не обгрунтував зміни тарифу, а лише надав розрахунок (калькуляцію) вартості перевезення 1 тони вантажу Житомирською філією ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (т.1 а.с.69-72), який документально не підтверджений.

Отже, фактично, як вбачається з листів позивача №389/03 від 24.06.2009р. та відповідача № 769 від 20.07.2009р. (т.1 а.с.39,40,82,83), позивач не визначив умови, за настанням яких виконавець (позивач у справі) має право на перегляд визначених договором від 14.04.2009р. цін, оскільки ні в листі №389/03 від 24.06.2009р., ні в розрахунку (калькуляції) не наведено обставин, що підтверджували настання умов для перегляду ціни у порядку, встановленому п.6.8. договору.

З цього випливає, що відповідач, не маючи всієї інформації, був позбавлений можливості більш детально вивчити питання щодо обгрунтованості запропонованих позивачем умов.

У позовній заяві позивач також не навів обставин, з якими пов"язувалась би можливість перегляду цін, зазначивши лише, що запропонований відповідачем варіант з визначенням вартості послуги за перевезення 1тн. вантажу в сумі 5,58грн. порушує вимоги п.2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а також суперечить діючому економічно обгрунтованому базовому тарифу, розрахованому на виконання п.4 Рішення від 02.12.2008р. Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №4.7.2-45/2008.

Однак, позивач безпідставно зіслався на норму ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки за цією нормою порушенням антимонопольного законодавства - зловживанням монопольним становищем на ринку - є порушення, вчинене саме суб"єктом, який займає монопольне становище на ринку, яким не є відповідач.

Твердження позивача про те, що запропонована відповідачем ціна суперечить діючому економічно обгрунтованому базовому тарифу, розрахованому на виконання п.4 Рішення від 02.12.2008р. Адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №4.7.2-45/2008, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки в даному рішенні конкретно не зазначено, яка вартість послуги з перевезення 1 тони вантажу, що встановлена позивачем, є економічно необгрунтованою.

До того ж, як вбачається з даного рішення, та як зазначив позивач вже в ході судового розгляду справи, вартість послуги з перевезення 1 тони вантажу розраховувалась ним у відповідності до затверджених наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 30.11.2007р. №1094 (v1094650-07) "Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (т.1 а.с.60-68).

Проте, як правильно відмітив місцевий господарський суд і на що звернула увагу Адміністративна колегія Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в рішенні, вищеназвані Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тому носять рекомендаційний характер для підпорядкованих підприємств позивача, й відповідно не мають силу обов"язкового нормативного акта.

Крім того, слід зазначити, що в п.22 вказаних Меточних рекомендацій (v1094650-07) зазначено, що вартість кожного виду послуг визначається самостійно кожною філією ППЗТ на базі індивідуальних витрат в розрізі видів послуг та технологій перевезень, проте, як вказувалось вище, свій розрахунок (калькуляцію) вартості послуги з перевезення 1 тони - 15,00грн. - позивач належними документальними доказами не підтвердив.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень проти них.

Однак, всупереч цьому правилу, позивач не надав належних доказів таких обставин, які підтверджували б настання умов для перегляду цін (тарифів) та які передбачені пунктом 6.8. договору №23 від 14.04.2009р.

Що стосується вимоги позивача про про доповнення договору від 14.04.2009р. додатковим пунктом 6.6, згідно якого відповідач відшкодовує позивачу плату за пробіг локомотива позивача, для надання послуг з перевезення вантажів відповідача по коліях залізниці від станції Житомир до станції Бистра та в зворотному напрямку, суд зазначає наступне.

Як правильно встановив місцевий господарський суд, сторонами не досягнуто згоди щодо цього пункту, оскільки відповідач не погоджується на внесення відповідних доповнень до договору, а умовами договору не передбачено право позивача доповнювати договір пунктами такого змісту.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи позивача про те, що місцевим господарським судом не взято до уваги та не досліджено те, що відповідно до п.6.8 договору №23 від 14.04.2009р., в редакції з протоколом розбіжностей, виконавець має право на перегляд цін (тарифів) у разі зміни ціноутворюючих факторів, основними з яких є попит та пропозиція, й у випадку надання послуг з перевезення вантажів пропозицією є плановий (розрахунковий) обсяг перевезень, а попитом - фактичний обсяг перевезень, з чого випливає, що зменшення фактичних обсягів перевезень для відповідача, є зміною ціноутворюючого фактора, є безпідставними, оскільки, п.6.8. договору від 14.04.2008р., який існує в редакції з врахуванням протоколу розбіжностей відповідача, не передбачає такої підстави для перегляду цін як значне коливання обсягів наданих послуг (робіт), а поняття ціноутворюючого фактора в договорі сторони не розкрили.

При цьому слід зазначити, що, укладаючи договір №23 від 14.04.2009р., позивач у своєму проекті договору в п.6.8 включив таку підставу для перегляду цін (тарифів) як значне коливання обсягів надання послуг (робіт), однак, вказаний договір укладено з протоколом розбіжностей відповідача, де саме ця підстава для перегляду цін (тарифів) з умов договору виключена.

Отже, укладаючи договір від 14.04.2009р. №23, сторони усвідомлювали, що значене коливання обсягів надання послуг (робіт) не може бути підставою для перегляду цін (тарифів).

Твердження позивача про те, що Житомирська філія ВАТ "Київ-Дніпропетровське МППЗТ" є підприємством, 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України й згідно п.5.1 Статуту товариства його засновником та акціонером є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, а метою діяльності товариства є отримання прибутку, отже, договори, які не направлені на отримання прибутку, є такими, що суперечать меті ВАТ "Київ-Дніпропетровське МППЗТ", а відтак, і Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , не беруться до уваги, оскільки встановлення обставин щодо суперечності угоди інтересам держави і суспільства не є предметом розгляду у даній справі.

За наведених обставин, рішення господарського суду Житомирської області у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 лютого 2010 року у справі №6/106-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Київ в особі Житомирської філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м.Житомир - без задоволення.