43/161 Про стягнення заборгованості за договором про електропостачання - 23.03.2011 Прийняття

В лютому 2005 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення 14 814 916, 60 молдовських лей, з яких: 13 394 704, 00 молдовських лей заборгованості за Договором №Ф-101 на користування електричною енергією.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 – Муніципальне підприємство "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) зареєстровано та знаходиться у м. Кишиневі (республіка Молдова), а відповідач-2 – Дочірнє підприємство "Енерго Інвест" – м. Києві (Україна).

Порядок вирішення спорів по договірним відносинам господарюючих суб’єктів держав, що входять до складу Співдружності Незалежних Держав (далі – СНД), встановлено Багатосторонньою угодою "Про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності" (підписано 20.03.1992, ратифіковано постановою Верховної Ради України №2889-ХІІ від 19.12.1992 (2889-12) ).

Згідно з пунктом 1 статті 4 Багатосторонньої угоди, якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав – учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача.

Аналогічні положення встановлено частиною 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на 24.06.2004), а саме, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Отже, даний спір підсудний господарським судам України та може бути розглянуто Господарським судом міста Києва за місцезнаходженням відповідача-2 – Дочірнього підприємства "Енерго Інвест".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 присуджено до солідарного стягнення з Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) та дочірнього підприємства "Енерго-Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс" 13 394 704, 00 молдовських лей заборгованості та 1 420 212, 60 молдовських лей процентів за прострочення грошового зобов’язання, 1 700, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання рішення, 25.03.2005 було видано накази.

21.08.2010 від Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у справі № 43/161 за нововиявленими обставинами.

За результатами розгляду вказаної Заяви відповідача-1, 01.12.2010 Господарським судом міста Києва було вирішено скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у справі № 43/161, накази господарського суду міста Києва від 25.03.2005 у справі № 43/161 визнати такими, що не підлягають виконанню. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс" до Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) та дочірнього підприємства "Енерго-Інвест" про стягнення 14 814 916, 60 молдовських лей відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 у справі №43/161 скасувати, заяву Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у даній справі за нововиявленими обставинами – залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 – без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що строк на звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду від 11.03.2005 у справі №43/161 у відповідача-1 настав 25.05.2009, при цьому відповідач-1 звернувся із вказаною заявою майже через рік, лише 25.08.2010, тобто після спливу двомісячного строку на подання такої заяви.

Дочірнє підприємство "Енерго Інвест" не скористався наданим йому правом на учать свого представника при розгляді справи у Київському апеляційному господарському суді.

Судова колегія звертає увагу, що поштова кореспонденція, направлена судом за юридичною адресою ДП "Енерго Інвест": 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, не була вручена адресату та повернута відділом поштового зв’язку до суду з довідкою про те, що ДП "Енерго Інвест" "за зазначеною адресою не значиться". Даних щодо зміни юридичної адреси суду не надано.

Особи, які беруть участь у розгляді справ, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеній в позовні заяві (абзац 3 пункту 3.63 Роз’яснень Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування ГПК України (1798-12) ").

За викладених обставин, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача-2, оскільки судом вчинено всі необхідні процесуальні дії для належного повідомлення ДП "Енерго Інвест" про час та місце судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

01.06.1994 АТ "Retelele Electrice de Distributie" (Республіка Молдова) та Муніципальним підприємствам "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) було укладено договір № Ф-101 на використання електричної енергії. Відповідно до п.1.1 даного договору АТ "Retelele Electrice de Distributie" здійснювало поставку відповідачу-1 електроенергії в обсягах, встановлених договором.

На підставі статті 1 Закону Республіки Молдова "Про реструктуризацію заборгованості підприємств енергетичного сектору"№ 336-XIV от 01.04.99 АТ "Retelele Electrice de Distributie" підлягало приватизації без дебіторської та кредиторської заборгованості. Стаття 5 вказаного Закону Республіки Молдова передбачала переоформлення заборгованості відповідача-1 перед АТ "Retelele Electrice de Distributie" в заборгованість перед державним підприємством "Молдтранселектро" (Intreprindere de stat, Республіка Молдова).

Муніципальне підприємство "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) відповідно до вимог вказаного закону Республіки Молдова свою заборгованість перед АТ "Retelele Electrice de Distributie, що виникла за договором № Ф-101 від 01.06.1994, переоформив у заборгованість перед новим кредитором – державним підприємством "Молдтранселектро" (Intreprindere de stat "Moldtranselectro, Республіка Молдова). Переоформлений борг відповідача-1 перед ДП "Молдтранселектро" за станом на 01.12.2002 склав 25571173, 00 молдовських лей, що підтверджується відповідним актом звірки від 06.12.2002.

10.12.2002 ДП "Молдтранселектро" та компанія "Belang Commerce Limited" уклали договір про уступку права вимоги №142, на підставі якого до компанії "Belang Commerce Limited" перейшло право вимоги з відповідача-1 боргу на суму 13394704, 00 молдовських лей.

07.05.2004 компанія "Belang Commerce Limited" та компанія "Goldbridge Trading Limited" уклали договір переуступки права вимоги № 315, відповідно з яким право вимоги з відповідача-1 вказаного боргу на суму 13394704, 00 молдовських лей в подальшому було переуступлене на користь компанії "Goldbrige Trading Limited".

22.06.2004 компанія "Goldbrige Trading Limited" та позивач уклали договір переуступки права вимоги № 22/06, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги від відповідача-1 вказаної суми грошових коштів розміром 13394704, 00 молдовських лей.

За вказаних обставин, 11.03.2005 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №43/161 про стягнення з Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric).

Пізніше, більше ніж через п’ять років, а саме 04.05.2009 Економічною Апеляційною Палатою Республіки Молдова було прийнято рішення у економічній справі № 2-у198/09, яким позов Генеральної прокуратури в інтересах держави в особі Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) до Державного підприємства "Молдтранселектро", Компаній "Belang Commerce Limited" та "Goldbridge Trading Limited", ТОВ "Електро-Плюс" про визнання недійсним договору цесії №142 від 10.12.2002, укладеного між ДП "Молдтранселектро" та компанією "Belang Commerce Limited", визнання недійсним договору цечії прав №315 від 07.04.2004, укладеного між компанією "Belang Commerce Limited" та компанією "Goldbridge Trading Limited", визнання недійсним договору про уступку дебіторської заборгованості №22/06 від 22.06.2004, укладеного між компанією "Goldbridge Trading Limited" та ТОВ "Електро-Плюс", було задоволено.

Рішенням Вищої Судової Палати Республіки Молдова від 01.07.2010 у справі № 2re-95/2010 залишено без змін Рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 04.05.2009.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Конвенція 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов’язковість якої надана Законом України від 10.01.2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" (2933-14) , набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що висловили заперечень проти її приєднання, серед яких є Республіка Молдова, з 22.12.2003.

Статтею 2 Конвенції передбачено, що кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця конвенція, і які мають бути представлені на її території.

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної у м. Мінську 22.01.1993, учасницями якої поряд з іншими державами є Україна та Республіка Молдова, документи, які на території однієї Договірної Сторони виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за встановленою формою і скраплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї Договірної Сторони розглядаються як офіційні, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Таким чином, під дійсністю документів у вказаній Конвенції передбачається, що документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення.

Документи, що на території однієї з Договірної Сторін визнаються офіційними, вважаються таким ж і на території другої Договірної Сторони.

Відповідно до статті 15 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення.

Таким чином, рішення № 2re-95/201 від 01.07.2010 Вищої Судової палати Республіки Молдова та рішення № 2-у198/09 Економічної Апеляційної Палати, про визнання нікчемними договорів про уступку права вимоги визнається на території України.

За вказаних обставин, 21.08.2010 від Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у даній справі за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи тим, що Рішенням № 2-re-95/201 від 01.07.2010 Вищої Судової палати Республіки Молдова відхилено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Плюс" на рішення №2-у198/09 Економічної Апеляційної Палати, внаслідок чого рішення Молдавського суду про визнання нікчемними договорів про уступку права вимоги вступило в силу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 у даній справі, заяву Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) про перегляд рішення від 11.03.2005 за нововиявленими обставинами задоволено, мотивуючи тим, що обставини, на які посилається заявник існували на момент розгляду справи (правочин нікчемний з моменту його укладання) та не були відомі заявнику (визнано нікчемним в судовому порядку), вони є нововиявленими, та такими, що мають істотне значення для справи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Пунктом 3 частини 2 статті 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.

Оскільки, рішення, яким було скасовано спірні Договори, було прийнято судом Республіки Молдова (Економічною Апеляційною Палатою), для з’ясування питання щодо вступу такого рішення у законну силу необхідно застосовувати процесуальне законодавство Республіки Молдова, а саме – Цивільний процесуальний кодекс (1618-15) Республіки Молдова.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі (частина 1).

З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів (частина 2).

Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм (частина 3).

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статі 36 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова №225 від 30.05.2003 (згідно офіційного перекладу статтей 2, 36, 254, 402, та 403 даного кодексу, наданого Міністерством юстиції Республіки Молдова) Економічна апеляційна палата розглядає в першій інстанції справи про захист прав та інтересів держави та адміністративно територіальних одиниць, що стосуються бюджету, розірвання, розірвання зворотною силою та визнання недійсними договорів, що порушують інтереси держави, охорони навколишнього середовища.

Судова колегія звертає увагу на те, що позов Генеральної прокуратури в інтересах держави в особі Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) до Державного підприємства "Молдтранселектро", Компаній "Belang Commerce Limited" та "Goldbridge Trading Limited", ТОВ "Електро-Плюс" про визнання недійсним договору цесії №142 від 10.12.2002, укладеного між ДП "Молдтранселектро" та компанією "Belang Commerce Limited", визнання недійсним договору цесії прав №315 від 07.04.2004, укладеного між компанією "Belang Commerce Limited" та компанією "Goldbridge Trading Limited", визнання недійсним договору про уступку дебіторської заборгованості №22/06 від 22.06.2004, укладеного між компанією "Goldbridge Trading Limited" та ТОВ "Електро-Плюс", згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статі 36 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова було подано безпосередньо до Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова як до суду першої інстанції.

Суду надано Офіційне тлумачення норм цивільного процесуального законодавства Республіки Молдова (лист вих. №Dj-93 від 23.03.2011), що було надане юридичним управлінням Уряду Республіки Молдова. Вказане тлумачення судова колегія приймає до уваги, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Так, юридичним управлінням Уряду Республіки Молдова було зазначено наступне.

У відповідності до підпункту а пункту 2 статті 254 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова, вважаються такими, що вступили у законну силу рішення, винесені в першій інстанції, по закінченню строку для оскарження. Так як у відповідності до пункту 4 статті 358 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку рішення, винесені в першій інстанції Економічною апеляційною палатою, то відповідно до пункту 4 статті 397 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова рішення, винесені в першій інстанції апеляційними палатами, можуть бути оскаржені в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги колегії по економічним справам Вищої судової палати Республіки Молдова (пункт 2 статті 399 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова). Строк подання касаційної скарги у відповідності до статті 402 Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова складає 20 днів від дня оголошення мотивованого рішення чи ухвали.

Таким чином, зі спливом 20-ти днів від дня оголошення мотивованого рішення, неоскаржене рішення суду першої інстанції вступає в законну силу.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що оскільки Рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 04.05.2009 у економічній справі №2-у198/09 не було оскаржене протягом 20-ти днів з дати його оголошення, воно вступило в законну силу – 25.05.2009.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 05.03.2009, чинної на момент вступу в силу Рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 04.05.2009 у економічній справі № 2-у198/09) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Оскільки, як встановлено вище, Рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 04.05.2009 у економічній справі № 2-у198/09 втупило в законну силу 25.05.2009, тому в силу статті 113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття такого рішення) заява за нововиявленими обставинами повинна була бути подана в строк до 25.07.2009. Однак, фактично Муніципальним підприємством "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) заяву подано – 21.08.2010 (більше ніж через рік), тобто з пропуском строку, передбаченого частинною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, без клопотання про відновлення пропущеного строку.

З Рішення Економічної Апеляційної Палати у справі №2-у198/09 від 04.05.2009 вбачається, що Муніципальне підприємство "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) знало про прийняття такого рішення, оскільки було присутнім у судовому засіданні під час його оголошення. Тобто, заявник знав про виникнення (існування) нововиявлених обставин вже у травні 2009 року, однак не вчинив, у встановлений процесуальним законом строк, жодних дій для реалізації своїх прав, шляхом звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, заявником – Муніципальним підприємством "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) пропущено двомісячний строк для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без обґрунтованого клопотання про поновлення такого строку.

У пункті 3.3. Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що у разі подання стороною заяви або внесення прокурором подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву (подання) згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 113 ГПК. За клопотанням сторони (прокурора) цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 ГПК за наявності поважних причин його пропуску.

Судом першої інстанції дану обставину досліджено не було, а саме не встановлено початок події, з настанням якої обчислюється початок строку для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Посилання заявника – Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) на те, що рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова у справі №2-у198/09 від 04.05.2009 вступило в силу лише після прийняття рішення Вищою Судовою палатою Республіки Молдова у справі №2-re-95/201 від 01.07.2010, судова колегія вважає необґрунтованим з викладених вище підстав, та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Касаційну скаргу до Вищої судової палати Республіки Молдова на Рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 04.05.2009 у економічній справі №2-у198/09 було подано, по-перше, ТОВ "Електро-Плюс", по-друге, лише у березні 2010 року, тобто майже через 10 місяців, по-третє, з окремою думкою судді Василє Кердіваре.

З рішення Вищої судової палати Республіки Молдова від 01.07.2010 у справі №2re-95/2010 вбачається, що скаржнику – ТОВ "Електро-Плюс" було поновлено строк для подання касаційної скарги.

Згідно роз’яснень цивільного процесуального законодавства, наданих Урядом Республіки Молдова, до моменту винесення судовою інстанцією ухвали про відновлення пропущеного строку оскарження рішення суду першої інстанції та прийняття скарги до розгляду, таке рішення суду вважається таким, що набрало законної сили та підлягає виконанню.

Оскільки, як встановлено судом вище, рішення Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 04.05.2009 у економічній справі №2-у198/09 вступило в законну силу – 25.05.2009, тому в період з 25.05.2009 до 12.03.2010 (звернення з касаційною скаргою) воно було чинним.

Колегія суддів не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку Заявнику для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки ним не наведено поважних причин пропуску такого строку, та не подано клопотання про його поновлення.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення Заяви Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у справі №43/161 за нововиявленими обставинами.

У зв’язку з викладеним, судова колегія дійшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 у справі №43/161 прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, тому підлягає скасуванню.

Судова колегія також звертає увагу на наступне.

04.03.2011 від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме, фотокопію протоколу додаткового допиту свідка (громадянина ОСОБА_1 – директора і учасника ТОВ "Електро-Плюс") від 24.04.2007, та Фотокопію почеркознавчої експертизи назначеної щодо підписів громадянина ОСОБА_1 від 15.02.2008. За твердженням відповідача-1 дані документи підтверджують фіктивність підприємства позивача та всіх вчинених ним документів, і як наслідок недійсність спірних договорів уступки права вимоги.

Окрім того, у судовому засіданні 24.03.2011 представником відповідача-1 також зазначив, що акт звірки від 06.12.2002, яким підтверджено заборгованість Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) перед ДП "Молдтранселектро" було сфальсифіковано, і що наданий час слідчими органами Республіки Молдова проводяться перевірки з даного питання.

Однак, зазначені доводи не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності даного акта звірки, яким відповідно до чинного законодавства України можуть бути вирок суду у кримінальній справі, або ухвала про припинення кримінальної справи за не реабілітаційних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

У зв’язку з викладеним, надані відповідачем-1 документи та твердження щодо фіктивності акта звірки не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, викладені обставини є додатковими підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а такі обставини не були зазначені Муніципальним підприємством "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) у своїй заяві.

Судова колегія вважає за необхідне роз’яснити Муніципальному підприємству "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric), що у разі постановлення вироку суду, яким буде встановлено факт фіктивності підприємства позивача та вчинених ним документів, відповідач-1 має право звернутись до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 за нововиявленими обставинами з інших підстав, ніж ті, що викладені у даній заяві.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 по справі № 43/161 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким Заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у справі №43/161 – без змін. Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103- 105, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, суд-

Апеляційну скаргу Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 у справі № 43/161 скасувати та прийняти нове рішення, яким Заяву Муніципального підприємства "Дирекція електричного транспорту" (Intreprinderea Municipala Transport Electric) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2005 у справі №43/161 – без змін.