треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Київська міська рада 2. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участю Прокуратури Солом’янського району міста Києва

про звільнення земельної ділянки

Солом’янська районна у місті Києві рада звернулась до суду з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор" звільнити земельну ділянку № 4 площею 0,0110 га, в межах червоних ліній на Солом’янській площі у Солом’янському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 30/416 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить рішення скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Підставою для скасування рішення позивач вважає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, встановив наступне:

Рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 № 466/626 (ra0466023-03) "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніор" земельних ділянок для експлуатації та обслуговування чотирьох торговельних павільйонів із збірно-розбірних конструкцій з продажу промтоварів на Солом’янській площі у Солом’янському районі м. Києва" було вирішено:

- затвердити проект відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніор" для експлуатації та обслуговування чотирьох торговельних павільйонів із збірно-розбірних конструкцій з продажу промтоварів на Солом’янській площі у Солом’янському районі м. Києва;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніор", за умови виконання пункту 1 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 0,0370 га для експлуатації та обслуговування чотирьох торговельних павільйонів із збірно-розбірних конструкцій з продажу промтоварів на Солом’янській площі у Солом’янському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови, з них: земельну ділянку № 1 площею 0,0090 га, земельну ділянку № 2 площею 0,0090 га, земельну ділянку № 3 площею 0,0080 га - в короткострокову оренду на 1 рік; земельну ділянку № 4 площею 0,0110 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років.

17.10.2003 між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніор" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 466/626 (ra0466023-03) від 29.05.2003 передає, а орендар приймає в короткострокову оренду на 4 роки і 11 місяців земельну ділянку № 4 (кадастровий номер 8000000000:72:284:0003) в межах червоних ліній, місце розташування якої Солом’янська площа у Солом’янському районі, розміром 0,0110 га для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону із збірно-розбірних конструкцій з продажу промтоварів у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 15 договору оренди, даний договір набуває чинності з дня його державної реєстрації у Київській міській державній адміністрації.

Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.10.2003 за № 72-6-00109.

Згідно з п. 14 договору дія даного договору припиняється у випадку закінчення терміну, на який укладено цей договір.

Враховуючи положення п. 1 договору оренди даний договір припинив свою дію 17.09.2008 у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено акт від 25.08.2009 № 965/09, яким, зокрема, встановлено, що термін дії договору короткострокової оренди у ТОВ "Юніор" закінчився, проте відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що є порушенням земельного законодавства.

Листом Головного управління земельних ресурсів від 27.08.2009 № 08-55/23398 надіслано матеріали перевірки Солом’янській районній у місті Києві раді для вжиття заходів по усуненню порушення згідно, наданих їй повноважень.

У зв’язку із вказаними обставинами, Солом’янська районна у місті Києві рада звернулась до суду із позовом про зобов’язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор" законних та охоронюваних інтересів Солом’янської районної у місті Києві ради, оскільки самоврядний контроль за використанням та охороною земель в м. Києві здійснюється Київською міською радою.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

У відповідності до п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з урахуванням пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно із статтею 11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Рішенням Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 (ra0164023-00) "Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин" районним в місті Києві радам передано повноваження щодо передачі в оренду земельної ділянки для розміщення об’єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності (п. 1 рішення), а також зобов’язано районні в м. Києві ради здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержанням земельного законодавства (п. 2.1 рішення).

17.07.2008 Київської міською радою було прийнято рішення № 58/58 (ra0058023-08) "Про заходи щодо впорядкування об’єктів торгівлі (малих архітектурних форм)", пунктом 1 якого вищезазначене рішення Київради від 08.06.2000 № 164/885 (ra0164023-00) визнано таким, що втратило чинність.

Однак, 29.10.2009 Київської міською радою за результатами розгляду протесту заступника прокурора міста Києва прийнято рішення № 523/2592 (ra0523023-09) , яким скасовано рішення Київської міської ради від 17.07.2008 № 58/58 (ra0058023-08) "Про заходи щодо впорядкування об’єктів торгівлі (малих архітектурних форм)".

Таким чином, станом на дату подання позову – 06.11.2009 було чинним рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 (ra0164023-00) "Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин", яким зобов’язано районні в м. Києві ради здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержанням земельного законодавства.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що договір є поновленим на той самий строк на підставі ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", згідно якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Однак, ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначає, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Тому, поновлення договору має здійснюватися за волевиявленням обох сторін, причому волевиявлення відповідної ради має бути оформлене рішенням відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Оскільки договір оренди земельної ділянки від 17.10.2009 припинив свою дію із закінченням строку, на який його було укладено, і відповідачем не надано доказів прийняття Київською міською радою чи Солом’янською районною в м. Києві радою рішення про надання йому земельної ділянки, та відповідно укладення іншого договору оренди, який би надавав відповідачеві користуватись спірною земельною ділянкою, позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга Солом’янської районної у місті Києві ради підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 30/416 – скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Таким чином, судові витрати позивача, які складаються із державного мита за подання позову у розмірі 85,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. та державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

При цьому, колегією суддів встановлено, що позивачем сплачено державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством. Так, згідно платіжного доручення № 67 від 10.03.2010, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної справи, позивач сплатив за розгляд апеляційної скарги 85,00 грн., тоді як мав сплатити лише 42,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Отже, зайво сплачене позивачем державне мито у розмірі 42,50 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Відповідно до викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Солом’янської районної у місті Києві ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 30/416 скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніор" звільнити земельну ділянку № 4 площею 0,0110 га, в межах червоних ліній на Солом’янській площі у Солом’янському районі м. Києва.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор" (04071, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, (літера А), код 14278911) на користь Солом’янської районної у місті Києві ради (03020, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 41, код 26077448) 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути Солом’янській районній у місті Києві раді (03020, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 41, код 26077448) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 42,50 грн., перераховане платіжним дорученням № 67 від 10.03.2010, оригінал якого знаходиться в матеріалах даної справи.