Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Новосад Д.Ф., Кузь В.Л. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд"(м. Івано-Франківськ)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 04.11.2010р. у справі № 3/106

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд"(м. Івано-Франківськ)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"в особі філії в м. Івано-Франківську (м. Івано-Франківськ)

про визнання договору поруки недійсним

за участю представників :

від позивача: Савчук В.А.;

від відповідача: Жидко Ю.В.

З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники сторін ознайомлені.

Рішенням від 04.11.2010р. у справі №3/106 Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Фрич М.М.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд"(м. Івано-Франківськ) до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"в особі філії в м. Івано-Франківську (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним договору поруки №5409Р2 від 23.05.2008р.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд"(м. Івано-Франківськ) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області скасувати, з огляду на наступне:

- підписання Договору поруки було здійснено від імені Позивача представником за межами його цивільної дієздатності, що відповідно тягне за собою визнання даного договору недійсним;

- рішенням Загальних зборів Відповідача про надання дозволу на укладення оспорюваного договору поруки не припинялась дія Положення про Дирекцію, які встановлювали обмеження на підписання договорів.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області - відсутні, з огляду на наступне:

Як було встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні та підтверджується матеріалами, наявними у справі 23.05.08 року між ВАТ "Укрексімбанк"та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № 5408К16.

Окрім цього, 23.05.08 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 5409Р2 між ВАТ "Укрексімбанк", ФОП ОСОБА_1. та ТзОВ "Енергобуд" (а.с. 10-12).

Відповідно до умов договору поруки поручитель (ТзОВ "Енергобуд") зобов’язується перед кредитором (ВАТ "Укрексімбанк") солідарно відповідати за несвоєчасне повне виконання позичальником Основного зобов’язання, що виникло внаслідок укладення вищенаведеної кредитної угоди. Та полягає у відшкодуванні суми кредиту в розмірі 615 978, 00 грн., процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов’язаних з наданням та обслуговуванням кредиту ( п. 3.1, ст. 1 Договору поруки).

Особою, яка діяла від імені та в інтересах поручителя при укладенні оспорюваного Договору поруки № 5409Р2 від 23.05.08 року був комерційний директор ТзОВ "Енергобуд" Пірус В. О.

Згідно з приписом ч. 2 п. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Перелік керівних органів ТзОВ "Енергобуд" та їх повноваження визначаються відповідно до Статуту від 30.06.05 року з наступними змінами та доповненнями від 25.10.06 року.

Так, зокрема відповідно до п. 4. 1, 4.6 Статуту вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників. Дирекція є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Відповідно до абз. 3 п. 4.10 Статуту - директор, комерційний директор, виконавчий директор та інші директори діють в межах та на підставі доручень, виданих Генеральним директором Товариства. Генеральний директор Товариства має право доручити деякі свої функції, як керівника, на директорів, обумовивши такі функції в дорученні.

Генеральной директор у процесі виконання своїх функцій має право, зокрема, видавати довіреності на здійснення дій від імені Товариства.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

При цьому, надання згоди Відповідача на укладення оспорюваного Договору свідчить наявний у справі протокол Зборів учасників ТзОВ "Енергобуд"від 19.05.08 року (а.с. 30).

За таких обставин, Генеральний директор ОСОБА_1. довіреністю від 19.05.08 року уповноважив комерційного директора Піруса В.О. представляти інтереси Товариства, зокрема укладати від імені Товариства договори поруки (а.с. 31).

Разом з цим, беручи до уваги ту обставину, що Судом встановлено, що вказана довіреність була видана на виконання п. 4.10 Статуту Товариства, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність її вчинення.

Окрім того, відповідно до Протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд"від 23.06.08 Договір поруки №5408Р2 від 23.05.08 було затверджено. Тобто, вищим органом управління ТзОВ "Енергобуд"вказана угода була схвалена.

При цьому, як зазначив Вищий арбітражний суд у п. 9.2. роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

З огляду на схвалення оспорюваного договору Товариством, безпідставними є й посилання Скаржника у справі на Положення про Дирекцію ТзОВ "Енергобуд", відповідно до якого повноваження щодо підписання договорів фінансового та зобов"язального характеру ( в т. ч. кредитні договори, договори позики, позички, поруки, застави, гарантії, факторингу) на суму, яка перевищує 100 000 грн. можуть здійснюватись виключно особисто Генеральним директором і не можуть передаватися членам Дирекції чи іншим працівникам Товариства.

За таких обставин судова колегія встановила, що приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд Івано-Франківської області належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенн?ю без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення від 04.11.2010р. у справі №3/106 Госпо?дарського суду Івано-Франківської області залиши?ти без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.