ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2009 року Справа № 39/13-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідача
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.,
при секретарі: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Козіна А.М,, дов. від 23.04.09 р.
від відповідача: Федорченко А.А. дов. від 19.08.09 р.
від третьої особи-1: не з’явився;
від третьої осби-2: не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2009 р. у справі №39/13-09
за позовом: приватного підприємства "МОМ", смт Ювілейне, Дніпропетровської області
до приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода", с. Жовте, П"ятихатського району, Дніпропетровської області
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунального підприємства Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "П"ятихатське бюро технічної інвентаризації", П"ятихатський район, Дніпропетровської області
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство "П"ятихатський елеватор", м. П"ятихатки, Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2009 р. (суддя Ліпинський О.В.) задоволено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна –будівлі поточної лінії з господарськими приміщеннями, розташованого у Дніпропетровській області, П"ятихатський район, м. П"ятихатки, вул.. Клименка, 1-б!, що укладений 07.08.2008 р. між приватним підприємством "МОМ" та приватним сільськогосподарським підприємством "Злагода", а також визнано за позивачем право власності на вказане нерухоме майно згідно наведеного у рішенні переліку; визнано недійсним запис, вчинений комунальним підприємством Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "П"ятихатське бюро технічної інвентаризації" за №162-317, реєстраційний номер:24147265 про реєстрацію права власності на нерухоме майно –будівлі поточної лінії з господарськими приміщеннями по вул. Клименка 1-б! у місті П"ятихатки Дніпропетровської області за відповідачем та визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір вчинений з перевищенням директором приватного підприємства "МОМ" наданих йому повноважень при підписанні від імені позивача спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.08.2008 р. на суму, яка перевищує 100 000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та відмову у позові у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи. Відповідач посилається на те, що господарським судом не було взято до уваги надані ним документи за підписом власника "МОМ" про відсутність обмежень повноважень директора на підписання спірного договору та затвердження цього договору власником. Крім того відповідач посилається на те, що спірний договір купівлі-продажу був виконаний сторонами, чому судом не було надано належної правової оцінки.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції та його відповідність нормам чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
Третя особа-1 в судове засідання не з’явилась, була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду.
Від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, мотивоване тим, що вона не є учасником спірного договору, а тому не може надати жодних відомостей щодо обставин його укладання та виконання.
По справі оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно умов укладеного між сторонами у справі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 0708.2008 р., позивачем продано на користь відповідача за 680 000 грн. нерухоме майно–будівлі поточної лінії з господарськими приміщеннями, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, П"ятихатський район, м. П"ятихатки, вул.. Клименка, 1-б!.
Осопорюваний договір купівлі-продажу від 07.08.2008 р. від імені позивача підписаний директором підприємства - Маляренко О.О.
Власником ПП "МОМ" на час укладення спірного договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р. був Мироненко Олег Михайлович, що вбачається з статуту, затвердженого рішенням власника 23.07.2008 р.
Відповідно до статут ПП "МОМ", затвердженого рішенням власника 23.07.2008 р. та зареєстрованого державним реєстратором Управління з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.07.2008 р. номер запису 1224220200000434334, повноваження директора позивача визначаються крім статуту позивача також внутрішніми актами підприємства (п.9.9.4). При цьому згідно п. 9.5 статуту позивача власник підприємства при необхідності може прийняти рішення з будь-якого питання діяльності товариства.
В матеріалах справи містяться рішення власника приватного підприємства "МОМ" Мироненка О.М. від 04.08.2008 р. про затвердження положення про директора ПП "МОМ" та положення про директора ПП "МОМ" від 04.08.2008 р., які надавались як позивачем так і відповідачем. При цьому редакції цих документів відрізняються одна від одної. У копіях рішення власника та положення, наданих позивачем містяться відомості про заборону виконавчому органу позивача без попереднього узгодження у формі нотаріально засвідченого рішення укладати будь-які право чини (договори, контракти, угоди та ін.) на загальну суму, що перевищує 100 000,00 грн. Рішення та положення, що надані відповідачем таких заборон не містять. Крім того, відповідачем у ході судового розгляду була надана копія рішення власника ПП "МОМ" від 05.08.2008 р. про скасування положення про директора ПП" МОМ" від 04.08.2008 р. та затвердження нового положення про директора, за змістом якого директор має право на укладення від імені підприємства угод без отримання нотаріально посвідченої згоди власника. Позивачем, в свою чергу, в матеріали справи були надані нотаріально засвідчені заяви Мироненка Олега Михайловича, згідно яких останній стверджує факт підписання рішення власника приватного підприємства "МОМ" від 04.08.2008 р. щодо затвердження положення про директора ПП "МОМ", яке згідно п. 4.2. містить обмеження на укладання директором підприємства будь-яких право чинів на суму, яка перевищує 100 000,00 грн. без попередньої нотаріально посвідченої згоди власника, а також відсутність будь-яких інших його рішень та положень про директора та відсутність його нотаріально засвідченої згоди на укладення оспорюваного договору.
Судова колегія вважає, що оцінивши надані в матеріали справи докази у їх сукупності, у тому числі наявність нотаріально засвідчених заяв Мироненка О.М. про підписання ним особисто та скріплення печаткою підприємства рішення та положення від 04.08.2008 р. про встановлення обмежень повноважень генерального директора підприємства з одного боку, та суперечливі доводи відповідача, що наводились ним протягом судового засідання, зокрема спочатку щодо відсутності будь-яких положень та рішень власника ПП "МОМ" щодо повноважень генерального директора від 04.08.2008 р., вподальшому - твердження про наявність таких рішення та положення, які не містять жодних обмежень, а потім –посилання на рішення власника від 05.08.2008 р. про скасування положення про директора ПП" МОМ" від 04.08.2008 р. щодо заборони директору без узгодження укладати угоди на суму більш як 100 000,00 грн. та прийняття нового про повноваження директора без обмежень та насамкінець надання копії письмової згоди Мироненка О.М. на укладення оспорюваного договору –з іншого, судом першої інстанції обґрунтовано надано перевагу одним доказам над іншими та зроблено висновок про прийняття власником ПП "МОМ" саме рішення про заборону виконавчому органу без попереднього узгодження у формі нотаріально засвідченого рішення укладати будь-які право чини (договори, контракти, угоди та ін.) на загальну суму, що перевищує 100 000,00 грн.
Крім того надана відповідачем копія рішення Мироненка О.М. від 07. 08.2008 р. щодо укладання спірного договору за формою не є нотаріально засвідченою, як це передбачено п. 4.2. положення про директора ПП "МОМ".
Враховуючи зазначені вище обмеження повноважень виконавчого органу щодо вчинення ним угод на суму, що перевищує 100 000,00 грн. та за умови недоведення належними доказами надання згоди власником ПП "МОМ" на укладення спірного договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про перевищення директором ПП "МОМ" наданих йому повноважень при підписанні від імені позивача спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.08.2008 р. на суму, що перевищує 100 000,00 грн.
Перерахування грошових коштів відповідачем згідно платіжного доручення №.247 від 04.08.2008 р., на яке послався відповідач, до підписання спірного договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р. та на момент, коли позивач ще не був власником майна, відчуженого за цим договором, не може свідчити про його наступне схвалення позивачем в розумінні ст. 241 ЦК України. Крім того суд першої інстанції обґрунтовано послався на нікчемність в силу ч. 1 ст. 220, ст.ст. 635, 657 ЦК України у зв’язку з недотриманням обов’язкової нотаріальної форми попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна №1 від 04.08.2008 р., на який міситься посилання в призначенні платежу платіжного доручення №.247 від 04.08.2008 р.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи вищезазначене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності спірного договору купівлі-продажу зазначеним вимогам, що є підставою для визнання його недійсним, а також про визнання згідно ст. 392 ЦК України права власності за позивачем на спірне нерухоме майно., та як наслідок визнання недійсними запису та витягу про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем.
Господарським судом не застосовано реституцію щодо повернення коштів відповідачу тому, що така вимога була відсутня.
Щодо посилань відповідача на висновок спеціаліста №92.4.6 від 18.03.2009 р. щодо справжності підпису Мироненка О.М. та відтиску печатки ПП "МОМ" в ксерокопії положення про директора ПП "МОМ" від 04.08.2008 р. та в ксерокопії рішення власника ПП "МОМ" від 04.08.2008 р., то зазначене дослідження, як вбачається зі змісту висновку, було проведено за ксерокопіями зазначених документів та за замовленням відповідача. Одночасно згідно висновку комплексного криміналістичного експертного почеркознавчого та технічного дослідження документів №1945/1946-09 від 20.08.2009 р., замовленого позивачем, вирішити питання чи печаткою ПП "МОМ" виконані відтиски на документах (положенні про директора ПП "МОМ" від 04.08.2008 р. та рішенні власника ПП "МОМ" від 04.08.2008 р.) та ким виконані підписи від імені Миро ненко О.М. не є можливим у зв’язку з тим, що для дослідження надані не оригінали документів, а їх електрофотокопії.
Зазначені висновки, як і висновок експертного дослідження від 23.09.09 р., наданий відповідачем не є допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки проводились самостійно за замовленням кожної зі сторін та не відповідають вимогам ст.ст. 41, 42 ГПК України.
У зв’язку з відсутністю в матеріалах справи оригіналів досліджуваних документів (положення про директора ПП "МОМ" від 04.08.2008 р. та рішення власника ПП "МОМ" від 04.08.2008 р. про обмеження повноважень директора) та неможливістю їх надання сторонами, що з’ясовувалось у судовому засіданні, відсутня можливість задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2009 р. у справі №39/13-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України
Головуючий суддя
В.Ф. Мороз
Суддя
І.М.Науменко
Суддя
О.В. Голяшкін