Приватне підприємство "Буялик" (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівський райсількомунгосп" (далі-відповідач) про стягнення з останнього 14950,80 грн., у тому числі:

- 8195,06 грн. вартості примусово, як зазначає позивач, переданих відповідачу товарно-матеріальних цінностей, які були власністю позивача та не підлягали передачі, що підтверджується актом звірки від 18.01.2008р.;

- 3627,82 грн. від суми 5584,58 грн. помилково, як зазначає позивач, перерахованих на рахунок відповідача мешканцями ДОС-3 оплати за надані позивачем у листопаді-грудні 2007 року комунальні послуги згідно акту звірки від 07.08.2008.;

- 2704,21 грн. збитків від інфляції і 423,71 грн. три відсотки річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу ( ЦК) України (435-15) .

Відповідач відзиву на позов до суду не надав, а заявляв неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин.

Рішенням місцевого господарського суду від 22.05.2009 року (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено у повному обсязі з огляду на його обґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити йому строк на подання апеляційної скарги (такий строк йому відновлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.06.2009р. при прийнятті апеляційної скарги до провадження), рішення суду скасувати і у позові відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки ніяких правових підстав (зобов’язань перед позивачем) для задоволення позову у суда першої інстанції не було.

У відзиві на позов ПП "Буялик" і апеляційну скаргу відповідача залучена апеляційною інстанцією Петрівська селищна рада вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову по цій справі є стягнення вартості майна на суму 8195,06 грн., переданого по акту від 18.01.2008р. комісією за участю депутата Петрівської селищної ради, представника відповідача і позивача (останнього, як зазначено у позовній заяві, змусили передати відповідачу майно), а також стягнення з відповідача помилково перерахованої відповідачу мешканцями в січні 2008 року суми 5584,58 грн. за комунальні послуги надані в листопаді і грудні 2007 року, а з урахуванням розрахунків позивач просить стягнути 3627,82 грн.

Як вбачається із акту від 18.01.2008р. комісія у складі представника Петрівської селищної ради, а також представника Іванівського райсількомунгоспу і представника Приватного підприємства "Буялик" (позивача) склали цей акт про наявність товарно-матеріальних, вказавши в ньому перелік майна. В зазначеному акті є відмітка, яка завірена печатками ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" і ПП "Буялик" про те, що вищевказане майно є в наявності. Але в цьому акті, який є в матеріалах справи, відсутні дані про те, що матеріальні цінності представник позивача здав, а представник відповідача прийняв вказане в акті майно, тобто, що останнє було передано відповідачу. Зазначення в акті про те, що вищевказане майно є в наявності, яке скріплено печатками сторін (позивача і відповідача), не може свідчити про прийняття цього майна відповідачем.

В акті від 18.01.2008р. про наявність товарно-матеріальних цінностей, складений комісією у складі представників Петрівської селищної ради, ПП "Буялик" і ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" відсутня підстава передачі цього майна, а посилання ПП "Буялик" у позовній заяві на те, що представники Петрівської селищної ради і відповідача (ТОВ "Іванівський райсількомунгосп") змусили представника позивача (ПП "Буялик") передати відповідачу вказані в акті від 18.01.2008р. матеріальні цінності нічим не підтверджуються.

Такі твердження ПП "Буялик" у позовній заяві повинні були бути підтверджені розслідуванням відповідних правоохоронних органів, куди керівництво позивача вправі було звернутись по даному факту з відповідною заявою.

Тому твердження ПП "Буялик" у позовній заяві, що представники Петрівської селищної ради і відповідача змусили його представника передати матеріальні цінності, вказані в акті від 18.01.2008.р, як на підставу своїх позовних вимог, є безпідставним і судовою колегією до уваги не приймається.

Це підтверджується Петрівською селищною радою як у відзиві на позов ПП "Буялик", так і на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції від 22.05.2009р. по цій справі, із якого випливає, що 18.01.2008р., коли був складений акт за участю депутата Петрівської селищної ради, представників позивача і відповідача, перевірялась наявність у позивача майна, яким останній обґрунтовував свої негативні звіти перед Петрівською селищною радою по коштам, отриманим від населення за комунальні послуги, які позивачем не надавались, а майно, вказане в складеному 18.01.2008р. акті нікому не передавалось і було зафіксовано, що воно є в наявності у ПП "Буялик" (позивача).

Слід зазначити, що акт від 18.01.2008р. передачі товарно-матеріальних цінностей ПП "Буялик" ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" (база) комісією у складі директора ПП "Буялик" Романовою В.М. і директора ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" Вдовиченко В.А. відсутній у матеріалах справи і до позову не надавався, що вбачається із додатку до позовної заяви, згідно п.8 якого до позовної заяви доданий акт передачі від 18.01.2008р. з довідкою вартості-2 аркуша копії (а.с.32-33), а тому суд першої інстанції не міг давати цьому акту від 18.01.2008р., укладеного між керівниками сторін якусь оцінку. В зв’язку з цим суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст. 101 ГПК України не приймає цей акт до уваги.

Згідно ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, цією статтею передбачено повернення саме майна, а не коштів (вартості цього майна), що має місце в даному випадку.

Таким чином, виходячи з положень цієї норми названого Кодексу і обставин справи, пред’явлення ПП "Буялик" позову до ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" про стягнення з останнього вартості товарно-матеріальних цінностей, вказаних в акті від 18.01.2008р., є необґрунтованим, а тому ці вимоги задоволенню не підлягали.

Що стосується стягнення ПП "Буялик" з ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" 3627,82 грн. по акту звірки від 07.08.2008р. за надані позивачем комунальні послуги в листопаді-грудні 2007 року, то слід зазначити наступне.

Із акту звірки від 07.08.2008р., складеного комісією у складі: головного бухгалтера Таран В.В. і керівника ПП "Буялик" –Романової В.М., а також головного бухгалтера Русенко А.Ю. і бухгалтера-касира Миронової М.Д. Іванівського райсількомунгоспу, вбачається, що заборгованість останнього перед ПП "Буялик" за кошти, перераховані в січні 2008 року Іванівському райсількомунгоспу, складає 3627,82 грн. Ця сума (3627,82 грн.), як випливає з зазначеного акту, складається із суми 5584,58 грн., яка належить ПП "Буялик", але перерахована мешканцями і знаходиться по касі у Іванівському райсількомунгоспі, а сума 1956,76 грн. знаходиться по касі в ПП "Буялик", але належить Іванівському райсількомунгоспу, тобто згідно цього акту ПП "Буялик" належить 3627,82 грн. (5584,58-1956,76).

Оскільки в цьому акті від 07.08.2008р., що підтверджує заборгованість на користь ПП "Буялик" вказану суму, підписи головного бухгалтера і бухгалтера-касира Іванівського райсількомунгоспу були скріплені печаткою Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Іванівський райсількомунгосп", а не Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівський райсількомунгосп" (відповідача), яке свою діяльність по наданню комунальних послуг населенню замість ПП "Буялик" почало з січня 2008 року і знаходиться за тією ж адресою, що і ВАТ "Іванівський райсількомунгосп" (смт. Петрівка, вул. Леніна, 73), що припинило свою діяльність, але печатка якого стоїть на акті, суд апеляційної інстанції витребував у позивача додаткові документи для підтвердження вказаної заборгованості саме відповідача (ТОВ "Іванівський райсількомунгосп") перед позивачем за надані останнім комунальні послуги у листопаді-грудні 2007 року.

Із наданих позивачем документів, а саме: із списку мешканців, які сплатили надані в листопаді-грудні 2007 року комунальні послуги вбачається, що останні у вказаному періоді надавались ПП "Буялик" (позивачем), а кошти в сумі 5584,68 грн. за ці послуги були сплачені в січні 2008 року ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" (відповідачу).

Цей список мешканців, які за надані комунальні послуги в листопаді-грудні 2007 року ПП "Буялик" (позивачем) кошти у січні 2008 року сплатили ТОВ "Іванівський райсількомунгосп" (відповідачу), підписаний головним бухгалтером останнього і скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівський райсількомунгосп" (відповідача).

За іншим списком, також наданим позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції на підтвердження позову в цій частині, вбачається, що мешканці за надані комунальні послуги у січні 2008 року відповідачем, були сплачені ПП "Буялик" (позивачу) в сумі 1956,76 грн., що підтверджується директором і головним бухгалтером ПП "Буялик", які своїми підписами на складеному списку мешканців підтвердили перерахування саме позивачу коштів у вказаній сумі замість відповідача.

Отже, з урахуванням наведеного, заборгованість відповідача перед позивачем згідно складеному акту від 07.08.2008р. є 3627,82 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

При таких обставинах оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, яким суд не дав належну оцінку у відповідності зі ст. 43 ГПК України, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, встановлених вище.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівський райсількомунгосп" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року у справі №34/54-09-1433 скасувати.

Позов Приватного підприємства "Буялик" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівський райсількомунгосп" (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Леніна, 73; р/р 26008300112637 в Іванівському відділенні Ощадбанку №5437, МФО 388119; код 35344445) на користь Приватного підприємства "Буялик" (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Комсомольська, 73; р/р 2600730000110599 в Іванівському відділенні Ощадбанку №5437, МФО 388119; код 33468120) заборгованість в сумі 3627 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн. 82 коп., 36 (тридцять шість) грн. 28 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.