16/121-ПД-10 Про визнання недійсним договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води - 07.12.2010 Прийняття

12.07.2010 року Комунальне підприємство "Центр" Виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі по тексту –відповідач) про визнання договору № 375/дгу від 03.11.2007 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води укладений між сторонами недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір сторони (виконавець і виробник) не мали права укладати 03.11.2007 року, так як він був укладений на підставі наказу № 175 від 30.10.2007 року УЖГ ХМР про передачу гуртожитку на обслуговування, але договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з УЖГ був укладений лише 01.10.2008 року.

Позивач вважає, що відповідно до Положення про управління житлового господарства воно є балансоутримувачем житлових будинків, які знаходяться у комунальній власності, в тому числі і гуртожиток по вул. Паровозній 121. Функції з утримання гуртожитку та його прибудинкової території покладено на управління житлового господарства. Позивач, посилаючись на п.6 ст. 3 ГК України, зазначає, що управління житлового господарства є суб'єктом організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю, тобто функції експлуатації та утримання житлового фонду покладаються на інші суб'єкти господарювання виключно шляхом укладення договорів. Для експлуатації та утримання житлового фонду між управлінням та позивачем мав бути укладений договір про передачу власних функцій управління щодо утримання гуртожитку по вул. Паровозній, 121. Такий договір відсутній, що, на думку позивача, свідчить про неможливість укладати договори з іншими суб'єктами господарювання про надання житлово-комунальних послуг. Позивач дійшов до висновку, що він, як юридична особа, не був уповноважений управлінням житлового господарства укладати договір з ТЕЦ.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на ч.2 ст. 203 ЦК України, ч.1,3 ст. 215 ЦК України, ч.1,3.ст.19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.09.2010 року по справі № 16/121-ПД-10 (суддя Немченко Л.М.) в задоволенні позовних вимог КП "Центр" ВК Херсонської МР відмовлено. Такий висновок суду мотивований тим, що позивач не довів певними засобами доказування та не обґрунтував позовні вимоги, напроти, матеріали справи свідчать, що фактично позивач за весь час визнавав договірні зобов'язання за спірним договором.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, КП "Центр" ВК Херсонської МР звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, судом невірно здійснено посилання на положення Статуту КП "Центр" ВК Херсонської МР.

За твердженням скаржника, житлово-комунальні послуги, що перелічені в ст.13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" є окремим, по кожній послузі центральним органом влади розроблено та затверджено типову форму договору. Між тим, в Порядку формування тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відсутня послуга щодо теплопостачання та гарячого водопостачання.

Також скаржник посилається на те, що наказ УЖГ від 30.10.2007 року № 175 є розпорядчим документом і не носить характеру закону або підзаконного акту, а тому виключно наявність договору між УЖГ та КП дає відповідне право позивачу на укладання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу КП "Центр" ВК Херсонської МР без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням житлового господарства Херсонської міської ради видано наказ № 175 від 30.10.2007 року. За наказом відповідно до договору між управлінням житлового господарства та КП "Центр" щодо надання послуг з утримання гуртожитків, що знаходяться на балансі управління, з метою належного утримання та обслуговування гуртожитку по вул.Паровозній,121 передано зазначений гуртожиток на утримання та обслуговування комунальному підприємству з 01.11.2007 року. За п.2.3 наказу КП "Центр" зобов'язується укласти договори з постачальниками електроенергії, газу, води та водовідведення, тепла.

03.11.2007 року між сторонами був укладений договір № 375/дгу про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води до гуртожитку по вул. Паровозній,121.

Цей договір був укладений на підставі наказу № 175 від 30.10.2007 року Управління житлового господарства Херсонської міської ради, згідно якого вищезазначений об’єкт передавався на обслуговування до позивача з 01.11.2007 року.

Договір № 375/дгу від 03.11.2007 року був підписаний уповноваженими сторонами без зауважень, підписи скріплені печаткою.

За п.1 договору Виконавець (відповідач) зобов'язується Споживачеві (позивачу) вчасно та відповідної якості надати послуги з центрального опалення та постачання гарячої води до гуртожитку, що знаходиться по вул. Паровозній 121, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно пункту 26 Договору, він укладається на строк до 30.09.2008 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про розірвання договору № 375/дгу від 03.11.2007 року або його перегляд, а тому станом на дату слухання справи в суді він дійсний та обов’язковий для виконання сторонами.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог КП "Центр" ВК Херсонської МР та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу (435-15) та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами чинного законодавства, користування тепловою енергією дозволяється лише на підставі договору.

Відповідно до абзацу 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання", першим із основних обов’язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплоенергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст.19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та виконавець або виробник.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовник) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами –ВАТ "Херсонська ТЕЦ", як Виконавець, та КП "Центр" ВК Херсонської МР, як Споживач, склалися правовідносини пов’язані з поставкою, отриманням та споживанням опалення та гарячої води, про що 03.11.2007 року було укладено відповідний договір № 375/дгу.

Договір № 375/дгу від 03.11.2007 року укладений між сторонами на добровільних принципах та погоджено між сторонами всі істотні умови. Він підписаний обома сторонами та завірений їх відповідними печатками. Отже на момент укладання договору сторонами дотримано всіх необхідних вимог, які передбачені діючим цивільним та господарським законодавством України, що не суперечить вимогам статті 180 Господарського кодексу України.

Крім того, на виконання умов договору № 375/дгу від 03.11.2007 року ВАТ "Херсонська ТЕЦ" постачає, а КП "Центр" ВК Херсонської МР отримує та споживає теплову енергію, що підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2008 року по справі № 14/226-08, за яким стягнуто з КП "Центр" ВК Херсонської МР на користь ВАТ "Херсонська ТЕЦ" заборгованість за спожиту теплову енергію на підставі саме договору № 375/дгу від 03.11.2007 року.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.1 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 13.03.1999 № 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому полягає неправомірність дій сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Викладене свідчить, що договір № 375/дгу від 03.11.2007 року був укладений сторонами у відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства та підстави для визнання його недійсним в порядку статті 215 Цивільного кодексу України відсутні.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги КП "Центр" ВК Херсонської МР, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що відповідно до п.2.1 статуту КП "Центр" ВК Херсонської МР, підприємство створене для здійснення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб наймачів, орендарів та власників житла у житловому фонді, в частині надання житлово-комунальних послуг, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста. За р.3 статуту функціями Підприємства є, зокрема, утримання на балансі переданого йому в повне господарське відання засновником майна та управління ним; організація безперебійної роботи систем тепло-, електро-, газо-, водопостачання та водовідведення. У р.5 статуту визначені права Підприємства, зокрема, укладати договори з виконавцями житлово-комунальних послуг

Відповідно до ст.13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать, зокрема, послуги щодо централізованого постачання холодної та гарячої води.

Отже, за статутом КП "Центр" ВК Херсонської МР визначено коло повноважень та обов'язків, яких достатньо для укладення договору щодо надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, які віднесені до житлово-комунальних послуг.

Договір № 375/дгу від 03.11.2007 року укладався на підставі повноважень викладених у статуті КП "Центр" ВК Херсонської МР та наказу управління житлового господарства Херсонської міської ради № 175 від 30.10.2007, який ніким не оскаржений та не скасований у порядку визначеному законом.

КП "Центр" ВК Херсонської МР ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог КП "Центр" ВК Херсонської МР.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2010 року по справі № 16/121-ПД-10 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП "Центр" ВК Херсонської МР –без задоволення.