рішенням господарського суду Рівненської області від 11.03.2009 року задоволено позов закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича промислова компанія "Прометей"про визнання права власності на майно, переданого позивачем в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "ВПК "Прометей"згідно акту від 09.01.2009 року.

Рішення суду мотивоване тим, що спірне майно передано до статутного капіталу ТОВ "ВПК "Прометей"від імені ЗАТ "РЛЗ" неуповноваженою особою, оскільки на момент передачі спірного майна ЗАТ "РЛЗ"до статутного капіталу ТзОВ "ВПК "Прометей"повноваження Канського В.К. на посаді генерального директора ЗАТ "РЛЗ"припинилися. Крім цього, рішення загальних зборів учасників ТзОВ "ВПК "Прометей"від 09.01.2008р. про вступ до складу учасників товариства ЗАТ "РЛЗ"та збільшення статутного капіталу товариства за рахунок спірного майна визнано недійсним в судовому порядку та зобов'язано ТзОВ "ВПК "Прометей"повернути ЗАТ "РЛЗ"спірне майно, що відповідачем в добровільному порядку не виконується та здійснюються всі заходи по уникненню такого виконання, а тому згідно ст. 392 ЦК України є підставою для визнання за позивачем права власності на спірне майно.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з"ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку доказів оспорення чи невизнання права власності позивача на спірне майно відповідачем, що згідно ст. 392 ЦК України є підставою для визнання права власності.

При цьому, скаржник не погоджується з висновком суду про наявність таких підстав оспорення права власності позивача на спірне майно, як передача відповідачем цього майна в заставу та невиконання рішення суду щодо його повернення, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача інформації щодо оспорення права власності позивачем на спірне майно на момент передачі його в заставу. Щодо невиконання рішення суду, то це є підставою для його примусового виконання в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , а не підставою для звернення з таким позовом.

Скаржник також не погоджується з висновком суду про невідповідність інформації станом на 09.01.2008 року з ЄДРПОУ щодо керівника ЗАТ "РЛЗ", оскільки згідно ч.3 ст.18 Закону Украни "Про державну рестрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Скаржник покликається на те, що виконання рішення суду здійснюється в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та фіксується відповідними документами, проте, доказів виконання ухвали Верховного Суду України від 01.10.2008 року по справі №6-8929св07 про поновлення Марчука В.П. на посаді генерального директора ЗАТ "РЛЗ"позивачем не подано, що свідчить про відсутність у нього належних повноважень займаної посади на момент передачі спірного майна відповідачу.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині неприйняття в якості належного доказу рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації при Асоціації спеціалістів у аграрній сфері "Третейська ініціатива"№277/10.00 від 08.10.2007 року, яким визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "РЛЗ"від 20.03.2007 року, оскільки рішення третейського суду є чинним і доказів його скасування позивачем не подано.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що матеріалами справи, зокрема, фактом реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем та здійснення останнім дій по передачі спірного майна в заставу підтверджується факт оспорення відповідачем права власності позивача на спірне майно, а тому місцевим судом підставно задоволено такі позовні вимоги.

Позивач не погоджується з покликанням скаржника на наявність в Єдиному державному реєстрі запису про керівника Канського В.К., оскільки такий запис не є належним підтвердженням перебування вказаної особи на посаді керівника товариства. Позивач зазначає, що повноваження керівника виникають на підставі прийняття рішення компетентним органом, якими в спірному випадку є рішення загальних зборів товариства від 20.03.2007 року, від 21.04.2007 року, від 19.09.2007 року та від 23.10.2007 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи ТОВ "Фірми "Восток"просить в її задоволенні відмовити з аналогічних підстав. Додатково зазначає, що рішення третейського суду №277/10.00 від 08.10.2007 року не має преюдиціального значення при вирішенні даного спору і не є підставою звільнення від доказування, а тому місцевим судом при встановленні права власності позивача на спірне майно підставно оцінено його в сукупності з іншими доказами по справі. Крім цього, третейська угода, на підставі якої третейським судом розглянуто спір про право власності на майно, визнана недійсною згідно судових рішень по справі господарського суду Рівненської області за №15/17, що свідчить про незаконність рішення третейського суду.

В судове засідання представники відповідача та третіх осіб на стороні відповідача не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов"язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи на стороні позивача, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 09.01.2008р. відбулися загальні збори учасників ТзОВ "ВПК Прометей", якими прийнято рішення про вступ до складу учасників товариства ЗАТ "РЛЗ"та збільшення статутного капіталу товариства. В якості внеску до статутного капіталу ТОВ "ВПК "Прометей"ЗАТ "РЛЗ"передано спірне майно, що підтверджується актом від 09,01.2009 р.

Підставою визнання права власності на це майно ЗАТ "РЛЗ"зазначає передачу його у статутний капітал ТзОВ "ВПК Прометей"неуповноваженою особою та невизнання цього права за ЗАТ "РЛЗ"відповідачем, що згідно ст. 392 ЦК України надає право позивачу на звернення з таким позовом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказана стаття знаходиться у главі 29 Цивільного кодексу України (435-15) (захист права власності) та підлягає застосуванню у випадках, коли позивач набув права власності за передбачених законодавством підстав, натомість відповідач своїми словами чи діями заявив власні претензії на річ, належну позивачу.

Отже, звернутися з позовом про захист права власності шляхом його визнання може саме власник цього майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою і це право повинно підтверджуватися відповідними правовстановлювальними документами, на підставі яких у встановлених законом випадках здійснюється реєстрація права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"№94611 від 01.08.2008 року (а.с.119-120, т.3) нерухоме майно, яке входить до складу спірного майна (рухоме майно не підлягає реєстрації) було зареєстроване на праві власності за позивачем на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 26.06.2002 року та рішення господарського суду Рівненської області від 27.10.2006 року по справі №14/277.

Як встановлено судом вище, спірне майно в подальшому передано позивачем в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "ВПК "Прометей"на підставі рішення зборів учасників ТзОВ "ВПК Прометей"від 09.01.2008 р.

Проте, вищевказане рішення загальних зборів учасників ТзОВ "ВПК "Прометей"від 09.01.2008 р., про вступ до складу учасників товариства ЗАТ "РЛЗ"та збільшення статутного капіталу товариства за рахунок спірного майна визнано недійсним в судовому порядку рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 14/61 від 29.08.2008р., яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 р., тобто набрало законної сили.

Крім цього, рішенням господарського суду Рівненської області по справі №14/61 від 29.08.2008 р. зобов'язано ТзОВ "ВПК "Прометей"повернути ЗАТ "РЛЗ"майно, що було передане ЗАТ "РЛЗ"до статутного капіталу ТзОВ "ВПК "Прометей", а також визнано недійсним статут ТзОВ "ВПК "Прометей"у новій редакції, що був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державним реєстратором Рівненської районної Державної адміністрації на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВПК "Прометей", оформленого протоколом № 2 від 09.01.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів учасників ТзОВ "ВПК "Прометей"від 09.01.2008р., про вступ до складу учасників товариства ЗАТ "РЛЗ"та збільшення статутного капіталу товариства за рахунок спірного майна та статуту ТОВ "ВПК "Прометей"(в новій редакцій), свідчить про незаконність передачі та перебування майна у статутному капіталі ТзОВ "ВПК "Прометей".

Разом з тим, рішення господарського суду Рівненської області по справі №14/61 від 29.08.2008 р. добровільно відповідачем - ТзОВ "ВПК "Прометей"не виконується.

Відповідно до листів КП РОБТІ № 946/1 від 01.08.2008р. та № 205/1 від 24.02.2009 р. нерухоме майно, що було передане за актом приймання - передачі зареєстроване за відповідачем на підставі рішення Постійно діючого третейськог суду при ВГО "Асоціація "Третейська ініціатива"від 12.02.2008 року по справі №289/02.

Згідно довідок з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна спірне майно стало предметом застави, оскільки було передане відповідачем ТзОВ "Версіє"під заставу.

Вказані дії ТзОВ "ВПК "Прометей"свідчать про порушення та невизнання права позивача на спірне майно, що не дає можливості позивачу здійснити відповідну перереєстрацію права власності на нього відповідно до приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наведеного, оцінивши всі обставини в справі місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича промислова компанія "Прометей"про визнання права власності на майно, передане позивачем в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "ВПК "Прометей" згідно акту від 09.01.2009 року, оскільки матеріалами справи підтверджується право власності позивача на це майно, проте, таке не визнається та оспорюється відповідачем.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про неприйняття судом в якості належного доказу підтвердження права власності відповідача на спірне майно рішення Постійно діючого третейськог суду при ВГО "Асоціація "Третейська ініціатива"від 12.02.2008 року по справі №289/02, на підставі якого проведено реєстрацію права власнсті за відповідачем, оскільки рішення третейського суду не відносяться до підстав звільнення від доказування, з огляду на положення ст. 35 ГПК України. Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

рішення господарського суду Рівненської області від 11.03.2009 року в справі за номером 2/36 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича промислова компанія "Прометей"–без задоволення.