розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2009 р. у справі № 7/29-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" м.Дніпропетровськ

про стягнення 170 605 760 грн. 33 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 13.05.09 р. у справі № 7/29-09, яке підписано 28.04.2009 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України15.05.09 р. (суддя Коваль Л.А.), частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" м.Дніпропетровськ про стягнення 170 605 760 грн. 33 коп.

Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг основний борг у розмірі 136 137 354 грн. 79 коп., пеню у розмірі 11 971 495 грн. 87 коп., суму втрат від інфляції у розмірі 14 752 453 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 2 214 166 грн. 99 коп., штраф у розмірі 3 556 202 грн. 65 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 25500 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У стягненні основного боргу у розмірі 450 000 грн. припинено провадження у справі, так як, після пред’явлення позову, відповідач оплатив вказану суму.

В решті позову відмовлено.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням в частині стягнення з нього штрафу у розмірі 3 556 202 грн. 65 коп. і просить в цій частині скасувати рішення.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме : ст. 32, ст. 43, ч. 6 ст. 83, ст. 121 ГПК України, а також норм матеріального права: ст. ст. 525, 526 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України

На думку ТОВ "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" судом першої інстанції при винесенні рішення не прийняті до уваги доводи відповідача стосовно нарахування штрафу в розмірі 20 % вартості невибраного товару та не надано належної оцінки наступним фактам, викладеним відповідачем.

Позивачем не надано суду доказів щодо наявності відмови відповідача від узгодженого об’єму товару або яких-небудь звернень відповідача щодо зменшення запланованого договором об’єму товару.

Судом не прийнято до уваги положення пункту 2.1 спірного договору, у відповідності з яким "... Специфікаціями можуть бути змінені умови поставки окремих партій товару. В цьому випадку умови поставки, вказані в специфікації, мають пріоритет над умовами поставки, визначеними текстом договору".

Специфікацією № 1, яка є невід’ємною частиною договору, визначені, у числі інших умов, умови поставки –FCA, які, згідно з пунктом 2.1 договору, мають пріоритет над умовами поставки, визначеними текстом договору.

У відповідності зі змістом правил ІНКОТЕРМС 2000 за умовами поставки FCА (стаття А4), "продавець зобов’язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця" (стаття А.3 правил ІНКОТЕРМС 2000 за умовами поставки FCA)".

Судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, що вина у недотриманні відповідачем обсягу запланованої поставки відсутня, оскільки мали місце наступні факти:

- самостійне зменшення позивачем обсягів поставки запланованих договором, враховуючи відсутність відмов відповідача від узгодженого об’єму товару та звернень відповідача на адресу позивача щодо зменшення запланованого договором об’єму товару, що є порушенням положення статей 525, 526 ЦК України;

- невжиття позивачем заходів, спрямованих на поставку товару в запланованому обсязі, які позивач міг вжити з огляду на умови поставки, визначені специфікаціями – FCA, що є порушенням частини 2 статті 193 ГК України.

Крім того, судом першої інстанції при розгляді справи в частині нарахування позивачем штрафу в розмірі 20 % вартості невибраного товару не було враховано положення пункту 6.3 спірного договору, у відповідності з яким "Сторони домовились, що при поставці товару за договором вважати припустимим відхилення від місячної кількості в межах +(-) 5 %".

Особа, яка подала скаргу вважає, що господарським судом не врахований той факт, що у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, обумовленим світовою фінансовою кризою, значно погіршилась платоспроможність як відповідача так і підприємств металургійної галузі, які є основними контрагентами ТОВ "ТД "ЄвразРесурс Україна", у зв’язку з чим значно збільшилась кредиторська заборгованість відповідача.

Наявність значної суми кредиторської заборгованості відповідача, розмір якої складає 804 795,3 тис. грн., була підтверджена наданням суду документальних доказів.

До того ж, відсутність на цей час доступних банківських кредитів привело до зменшення обігу реалізації продукції та призупинення підприємствами виробництва товарної продукції, внаслідок чого ТОВ "ТД "ЄвразРесурс"Україна" відчуває нестачу обігових коштів та не має змоги своєчасно розрахуватися з боргами. І ці доводи відповідача залишені судом без уваги.

Також, судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідачем до винесення рішення по справі, незважаючи на тяжке фінансове становище товариства, почато виплату суми заборгованості за спірним договором та на протязі березня 2009 року погашена частина сума боргу у розмірі 450 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виплати заборгованості на дванадцять місяців, судом першої інстанції не тільки порушено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, закріплений у ст. 4-2 ГПК України, але не враховано тієї обставини, що при негайному виконанні рішення суду це може призвести до неможливості виконання відповідачем зобов"язань щодо сплати страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), в результаті чого це призведе до банкрутства ТОВ "Торговий Дім "ЄвразРесурс Україна", і тим самим до скорочення робочих місць та загострення соціальної напруги серед працівників товариства та суспільства в цілому, оскільки відповідач є великим платником податків.

Виконання рішення суду без відчутного спливу на фінансове становище ТОВ "Торговий Дім "ЄвразРесурс "Україна" можливе лише за умови розстрочення виплати суми 165 075 470,83 грн., яка складається з :

- суми основного боргу за спірним договором у розмірі 136 137 354,79 грн.;

- пені у розмірі 11 971 495,87 грн.;

- суми втрат від інфляції – 14 752 453,18 грн.;

- суми 3 % річних –2 214 166,99 грн.

строком на дванадцять місяців.

Відповідач заявив клопотання про залучення до матеріалів справи засвідчену належним чином копію наказу ТОВ "Торговий Дім "ЄвразРесурс Україна" № 162 від 17.10.2009 р., який свідчить про те, що у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, обумовленим впливом світової фінансової кризи, вказаним наказом було введено трьохденний робочий тиждень, а цей факт не враховано було судом першої інстанції та залишено без уваги.

Позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які підтверджують його фінансове становище.

Вказані документи надані на підтвердження відсутності виняткових підстав для надання розстрочення виконання рішення суду першої інстанції для відповідача.

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вказує, що також безпосередньо перебуває в тяжкому фінансово-виробничому становище через скорочення попиту на його продукцію та відповідно об’ємів виробництва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (постачальник) та ТОВ "Торговий дім "ЄвразРесур "Україна" (покупець) укладено договір поставки № 1442д (08) від 15.07.2008 р.

Відповідно до умов п.1.1 договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно специфікації (Додатком) по цінам, які є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

У додатках –Специфікаціях до договору вказана інформація про товар, найменування товару, ціна товару за одну метричну тону, кількість товару, навалом, загальна вартість товару (п.2.2).

Відповідно до п.2.1 договору, за згодою сторін, в специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов"язань по договору. Специфікаціями можуть бути змінені умови поставки окремих партій товару. В цьому випадку умови поставки, вказані в специфікації, мають пріоритет над умовами поставки, визначені текстом договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що конкретні умови поставки вказуються в Додатках –Специфікаціях, згідно "Інкотермс-2000".

Відвантаження товару здійснюється з врахуванням реквізитів вантажоотримувачів, вказаних покупцем. (п.3.2).

Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору. (п.3.3).

Поставка товару відбувається залізничним транспортом маршрутними нормами в рухомому складі, що надає покупець. Перевезення товару по договору здійснюється до узгодженого між сторонами пункту згідно з інструкціями покупця (п.3.4).

Додатками № 1, № 2 до договору погоджені сторонами Специфікації № 1, № 2.

Специфікацією № 1 визначена поставка концентрату марки КЗ ТУ У 13.1-00191000-001:2007 у кількості 230 000, 00 тн (волога вага) за ціною без ПДВ 580, 75 грн. на загальну суму без ПДВ 133 572 500, 00 грн., з урахуванням ПДВ –160 287 000, 00 грн. Строк поставки - протягом строку дії Договору. Умови поставки: FCA ст. Кривий Ріг (згідно Інкотремс –2000). Ціна товару включає витрати на доставку товару до станції Кривий Ріг. Вантажовідправник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", вантажоотримувач –ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ст. Дніпродзержинськ - вантажний Придніпровської залізниці.

Специфікацією № 2 визначена поставка концентрату марки КЗВ ТУ У 13.1.-00191000-001:2007 у кількості 30 000, 00 тн (волога вага) за ціною без ПДВ 646, 40 грн. на загальну суму без ПДВ 19 392 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ –23 270 400, 00 грн. Строк поставки - протягом строку дії Договору. Умови поставки: FCA ст. Кривий Ріг (згідно Інкотремс –2000). Ціна товару включає витрати на доставку товару до станції Кривий Ріг. Вантажовідправник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", вантажоотримувач –ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ст. Дніпродзержинськ - вантажний Придніпровської залізниці.

Позивач посилається на обставини поставки відповідачу товару за Договором: концентрату марки КЗ ТУ У 13.1-00191000-001:2007 у кількості 193 550, 80 тн на загальну суму 135 762 337, 26 грн., концентрату марки КЗВ ТУ У 13.1.-00191000-001:2007 у кількості 31 694, 50 тн на загальну суму 24 825 017, 53 грн.

Відповідач ці обставини не заперечує.

Зокрема, за залізничними квитанціями, наявними в матеріалах справи (а.с. 36-151 т.1; а.с. 1-150 т.2; а.с. 1-150 т.3; а.с. 1-6 т.4) в період з 04.08.2008р. по 31.08.2008 р. позивач відповідно до умов Договору поставив відповідачу обумовлений Договором товар у кількості 192 535, 60 тн.

Обставини отримання товару за наведеними залізничними квитанціями та у вказаній в них кількості відповідач також не заперечує.

Згідно п. 5.2. Договору оплата товару покупцем здійснюється в грошовій формі на підставі рахунків-фактур, які виставляються постачальником за кожну поставлену партію товару. Оплата поставленого товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з дати відвантаження.

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки (наявні в матеріалах справи), що не заперечує відповідач.

Позивач посилається на неповну оплату відповідачем поставленого товару, наявність боргу відповідача у сумі 136 587 354,79 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк оплати поставленого позивачем товару настав.

Станом на 26.01.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 136587354,79 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив заборгованість за поставлений товар позивач звернувся з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача основний борг в розмірі 136 587 354,79 грн., пеню за порушення строків оплати поставленого товару за період прострочення з 03.09.2008 р. станом на 26.01.2009 р. у сумі 11 971 495,87 грн., 3% річних за період прострочення з 03.09.2008 р. станом на 31.03.2009 р. у сумі 2 214 166,99 грн., суму інфляційних втрат, розраховану із застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 р. - лютий 2009 р. у розмірі 14752453,18 грн., штраф за відмову від узгоджених обсягів поставок у сумі 5 080 289,50 грн., а всього: 170 605 760,33 грн.

Після звернення позивача з позовом, відповідач частково сплатив борг у сумі 450000 грн., а тому суд першої інстанції правомірно, керуючись п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припинив провадження у справі в цій частині.

Заборгованість у сумі 136 137 354 грн. 79 коп. відповідач визнав в доповненнях до відзиву, а тому господарський суд правомірно стягнув вказаний борг.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання суд першої інстанції правомірно, на підставі ст. 625 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача три проценти річних за період з 03.09.2008 р. по 31.03.2009 р. у сумі 2214166 грн. 99 коп. та індекс інфляції за вересень 2008 р. – лютий 2009 р. у розмірі 14 752 453 грн. 18 коп.

Пунктом 8.3 договору сторони встановили відповідальність за прострочку оплати за поставлений товар –пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені.

Так як відповідач порушив строки оплати за поставлений товар, то на вимогу позивача господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню за період з 03.09.2008 р. по 26.01.2009 р. у сумі 11 971 495 грн. 87 коп.

Згідно специфікації № 1 до Договору позивач повинен був поставити відповідачу товар - концентрат марки КЗ ТУ У 13.1-00191000-001:2007 у кількості 230 000, 00 тн протягом строку дії Договору. Договір укладено строком з 01.08.2008р. до 31.12.2008р. (п.11.3. Договору). За умовами п.3.4. Договору обов’язок надати рухомий склад для поставки товару покладено на відповідача. Обов’язок щодо надання рухомого складу для поставки товару в узгодженій сторонами кількості відповідач не виконав. Фактично поставка товару відбулася у кількості 193 550, 80 тн. Кількість недопоставленого товару становить 36 449, 20 тн на загальну суму 25 401 447, 48 грн. (36 449, 20 тн х 580,75 грн. х 1,2 (ПДВ)). Кількість товару, яка за Договором непоставлена, не заперечується відповідачем. 20% від зазначеної суми становить 5 080 289, 50 грн.

Отже, позивач правомірно розрахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 5080289,50 грн.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача у справі, наведені щодо стягнення штрафу, оскільки має місце недопоставка товару через обставини ненадання рухомого складу відповідачем, що за умовами Договору є обов’язком відповідача. Умови поставки FCA також покладають обов’язок на відповідача укласти договір перевезення. Право позивача за цими умовами поставки укласти договір перевезення не звільняє відповідача від відповідного обов’язку. Відповідно, бездіяльність відповідача щодо отримання товару в запланованому обсязі суд розцінів як його відмову від узгодженого обсягу поставок.

Згідно п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що на недотримання відповідачем обсягу запланованої поставки вплинули звернення вантажоотримувача, а також невжиття позивачем заходів, направлених на поставку товару в запланованому обсязі, які позивач міг вжити з огляду на умови поставки, визначені специфікацією № 1 - FCA, суд першої інстанції скористався наданим йому процесуальним законом правом та зменшив розмір штрафу заявленого до стягнення до 3 556 202, 65 грн. (на 30%).

В апеляційній скарзі скаржник просить відмовити позивачу у стягненні 3 556 202, 65 грн. штрафу у розмірі 20 % вартості невибраного товару, так як позивачем не надано суду доказів щодо наявності відмови відповідача від вибірки узгодженого об’єму товару або яких-небудь звернень відповідача щодо зменшення запланованого договором об’єму товару.

Судом не прийнято до уваги положення п.2.1 договору.

Специфікацією № 1, яка є невід’ємною частиною договору, визначені, у числі інших умов, умови поставки –FCA.

На думку скаржника невжиття позивачем заходів, спрямованих на поставку товару в запланованому обсязі, які позивач міг вжити з огляду на умови поставки, визначені специфікацією –FCA, що є порушенням ч. 2 ст. 193 ГК України.

Відповідач також вказує, що судом першої інстанції, при розгляді справи в частині нарахування позивачем штрафу в розмірі 20 % вартості невибраного товару, не було враховано положення пункту 6.3 договору, у відповідності з яким сторони домовилися, що при поставці товару за договором вважати припустимим відхилення від місячної кількості в межах +(-) 5%.

Колегія суддів вважає, що вказані доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення в частині стягнення штрафу в розмірі 20 % від суми невибраного товару, так як відповідачем згідно з п.3.4 договору не було надано спеціального рухового складу для навантаження та відпуску товару, що і є вираженням відмови від погодження об’ємів поставок, згідно п.3.4 договору та відповідних специфікацій.

Відповідач подав клопотання про розстрочення виплати заборгованості строком на дванадцять місяців.

Господарський суд Дніпропетровської обл. відмовив відповідачу у розстроченні виконання судового рішення, посилаючись на те, що мотивація клопотання відповідача є досить загальною, що за час розгляду справи дії відповідача, направлені на зменшення боргу, були не істотними в порівнянні з сумою боргу, що розстрочення виконання судового рішення дасть відповідачу можливість в межах строку розстрочення не виконувати судове рішення в певних частинах.

Представники сторін надали докази про їх фінансовий стан.

Розглянув надані сторонами докази про фінансовий стан, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у наданні розстрочки виконання рішення, так як вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення апеляційний суд враховує інтереси сторін, їх фінансове становище, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

На підставі статті 121 ГПК України господарський суд має право у виняткових випадках, залежно від обставин справи, розстрочити виконання рішення. Колегія суддів не вбачає виняткових випадків для надання відповідачу розстрочки виконання рішення по даній справі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є правомірним, відповідає обставинам, матеріалам справи і при його винесенні судом не були порушені норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.