23/173 Про стягнення страхового відшкодування за ДТП - 02.11.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 р. у справі № 23/173 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" 20 934,93 грн. страхового відшкодування; 209,35 грн. державного мита та 230,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області матеріали справи № 3-601/2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності Чубко Ірину Миколаївну, витребувати у позивача розширену довідку ДАІ (форма 2) про дорожньо-транспортну пригоду, в яку потрапила Чубко Ірина Миколаївна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано, представника в судове засідання не направлено, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомлено.

Колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку судового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи без участі представника позивача, оскільки сторони належним чином повідомлені про час та місце засідання суду (повідомлення про вручення поштового відправлення наявні у матеріалах справи).

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) 30 листопада 2007 року було укладено договір страхування транспортних засобів №7000482, відповідно до умов якого страховик прийняв під страховий захист автомобіль Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

08.11.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась по вул. Леваневського в місті Біла Церква, автомобіль Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ м. Біла Церква при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля РАФ 2203 (державний реєстраційний номер 619-45 КК) гр. Борозенко Миколою Миколайовичем пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2008 року у адміністративній справі № 3-46868/2008р.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталась також з вини і внаслідок порушення Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) громадянкою ОСОБА_1, яка є страхувальником згідно договору страхування транспортних засобів №7000482 від 30.11.2007р.

Колегія суддів вважає помилковими такі доводи відповідача, оскільки постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2009 року у адміністративній справі № 3-601/2009р. закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КупАП у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначеною постановою не було встановлено вину ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 08.11.2008р. по вул. Леваневського в місті Біла Церква.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді відповідачем не надано.

Щодо вимог апеляційної скарги про витребування з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області матеріали справи № 3-601/2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності Чубко Ірину Миколаївну, витребування у позивача розширеної довідки ДАІ (форма 2) про дорожньо-транспортну пригоду, в яку потрапила Чубко Ірина Миколаївна, колегія суддів вважає, що такі вимоги є можуть бути предметом розгляду у суду апеляційної інстанції згідно ст. 101 ГПК України, оскільки не розглядались місцевим господарським судом. Доводи відповідача про те, що ним заявлялось клопотання про витребування зазначених доказів не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Згідно акту виконаних робіт № ВДзСА-039477 від 16.12.2008 року виданого товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автострада", вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) після його пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді становить 22 681,93 грн.

Позивач страховим актом № 0077/08/07/ТР25/00/2 від 18.12.2008 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 21 444,93 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями №595 від 24.12.2008 року та №77 від 23.02.2009 року і актом проведення взаєморозрахунків від 27.11.2008 року.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (Чубко І.М.) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди Борозенка М.М. застрахована відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6489991 зі строком дії страхового покриття з 06.01.2008 року по 05.01.2009 року.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом (1961-15) порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, відповідач зобов’язаний відшкодувати нанесену страхувальником майнову шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована відповідачем.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6489991 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн.

Страхове відшкодування відповідача зменшується за кожним страховим випадком на 510,00 гривень встановленої договором франшизи.

Позивач направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування вих. № 205 від 02.10.2009 року з додатками та претензію №145 від 20.07.2009 року.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Доказів на підтвердження виплати страхового відшкодування на користь позивач відповідачем господарському суду не надано.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача збитки в розмірі 20 934,93 грн., (вартість здійсненого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, що передбачена полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6489991).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2010р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2010р. у справі № 23/173 – без змін.