36/197 Про розірвання договору оренди земельної ділянки ВСВ - 02.11.2010 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки ВСВ № 618551 від 16.09.2005 м. Київ, Мінське шосе, 4.

Позивач надав заяву про зміну предмета позову, згідно якої просив припинити правовідносини за договором оренди земельної ділянки ВСВ № 618551, укладеного 16.09.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" та Київською міською радою за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 у справі № 36/197 позовні вимоги задоволено повністю. Припинено правовідносини між Відкритим акціонерним товариством "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" та Київською міською радою за договором оренди земельної ділянки від 16.09.2005, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26 вересня 2005 року за № 78-6-00311. Присуджено до стягнення з відповідача 85,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить з підстав порушення норм матеріального права скасувати зазначене рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та призначено її розгляд на 02.11.2010.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання, призначене на 02.11.2010 не з’явились, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи всі учасники судового процесу повідомлялись належним чином.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

16.09.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" як орендарем та Київською міською радою як орендодавцем був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 23-30).

Відповідно до умов даного договору орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0839 га. за адресою: - м. Київ, Мінське шосе, 4, строком на 7 років для експлуатації та обслуговування магазину "Кулінарія".

За актом прийому-передачі від 26.09.2005 (а.с. 32) відповідач передав позивачу у вказану земельну ділянку за адресою: Мінське шосе, 4 у Оболонському районі міста Києва.

Даний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 26 вересня 2005 року за №78-6-00311 книзі договорів записів державної реєстрації договорів.

03.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 18-19). Даний договір посвідчений 03.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М. (реєстраційний номер №2817).

Відповідно до умов даного договору купівлі-продажу та акту прийому - передавання нерухомого майна від 03.08.2007 (а.с. 22) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" перейшло право власності на нежитлове приміщення площею 412,90 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4.

Відповідно до умов даного договору покупець набуває права власності на приміщення з моменту державної реєстрації договору в органах БТІ після повної сплати ціни приміщення, підтвердженої продавцем саме підписанням акту приймання - передачі.

Згідно відповіді Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" (а.с. 73, 75) відповідно до даних книг реєстрації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна по нежитловому фонду павільйон П62-А загальною площею 412,9 кв.м. (літ. В) за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4 на праві власності зареєстровано за ТОВ "Святослав" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03.08.2007 приватним нотаріусом Київською міського нотаріального округу Богдановою В.М. (реєстраційний номер №2817).

У зв’язку з тим, що позивач не є власником нежилого приміщення площею 412,90 кв.м. за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4, позивач звертався неодноразово до Київської міського голови з листами № 68 від 08.08.2007 (а.с. 17), № 115 від 14.12.2009 (а.с. 14) про розірвання та припинення договору оренди земельної ділянки розташованої в місті Києві, Мінське шосе, 4.

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало листи-відповіді від 16.01.2008 № 05-358/1226 (а.с. 15), від 17.02.2010 № 07-387/4920 (а.с. 13), яким повідомило позивача, що після прийняття Київською міською радою відповідного рішення договір оренди земельної ділянки по Мінському шосе, 4 у м. Києві може бути розірвано в установленому порядку в момент реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку новим балансоутримувачем або власником будівлі.

10.12.2009 набрав чинності Закон України від 05.11.2009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" (1702-17) .

Зазначеним Законом (1702-17) було внесено зміни, зокрема, до Земельного кодексу України (2768-14) і стаття 120 цього кодексу викладена в новій редакції. Так, частиною першої статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти.

Стаття 31 Закону України "Про оренду землі" визначає підстави для припинення договору оренди землі.

Вказаним вище Законом України від 05.11.2009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" (1702-17) також було доповнено частину першу статті 31 Закону України "Про оренду землі" абзацом восьмим, який передбачає, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

При цьому, вказана норма не передбачає припинення договору оренди земельної ділянки лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту прав та інтересів є припинення правовідношення.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що стаття 20 Господарського кодексу України не передбачає такого способу захисту як припинення правовідносин, тому суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

З наведеними доводами відповідача колегія суддів не погоджується виходячи з того, що в силу абзацу третього частини першої статті 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу, натомість земельні відносини, в т.ч. щодо оренди земельної ділянки регулюються спеціальними нормами, зокрема Земельним кодексом України (2768-14) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) . Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України положення цього кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Зважаючи на те, що Відкрите акціонерне товариство "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" не є власником нежилого приміщення площею 412,90 кв.м. за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4, а право власності на даний об’єкт перейшло згідно з договором купівлі-продажу від 03.08.2007 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав", суд першої інстанції на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про припинення правовідносин між Відкритим акціонерним товариством "Фабрика кулінарних виробів та напівфабрикатів" та Київською міською радою за договором оренди земельної ділянки від 16.09.2005.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 у справі № 36/197 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 у справі № 36/197 - без змін.