32/219-10 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - 28.10.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 р . у справі № 32/219-10

за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора м.Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068 м.Дніпропетровськ;

3-тя особа : Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про внесення змін до договору

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 21.09.2010 р. у справі № 32/219-10, яке підписано 21.09.2010 р. та оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Васильєв О.Ю.), задоволено позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" м. Дніпропетровськ; 3-тя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козиною А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2246 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 07.07.05 р. за № 040510400545.

Вказаним рішення змінено п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод", зареєстрованого в реєстрі за № 2246 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 07.07.05 р. за № 040510400545, викладено його в наступній редакції: "п.4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" (161-14) та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" м. Дніпропетровськ в доход державного бюджету державне мито в сумі 85 грн. та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує в апеляційній скарзі, що викладення п.4.1 Договору у редакції, зазначеній в рішенні суду, призводить до невизначеності обов’язків відповідача. Так Закон України "Про плату за землю" (2535-12) встановлює ставку земельного податку в залежності від категорії земельної ділянки. Пунктом 5.2 Договору оренди земельної ділянки зазначено, що ця земельна ділянка віднесена до категорії "ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ". Тобто, при визначенні ставки податку за цю земельну ділянку не зрозуміло, яку саме ставку потрібно застосовувати для розрахунку плати податку за користування даною земельною ділянкою.

Відповідач вважає, що при прийнятті судового рішення не були розглянуті та вирішені вказані протиріччя, що суд не прийняв до уваги думку підприємства та того, що відповідно п.п.4.4.1 п.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Прокурор та позивач відзив на апеляційну скаргу не надали.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам законодавства, чинного на теперішній час, і СДПІ ВПП, враховуючи всі права й повноваження, надані Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , позбавлена можливості здійснити відповідні донарахування орендної плати за землю, так як між Дніпропетровською міською радою та ВАТ "ДТЗ" діють договірні відносини. Тобто, будь-які зміни чи доповнення до договору потребують їх письмового внесення до договору шляхом доповнень чи додаткових угод. Лише за наявності таких доповнень СДПІ ВПП зможе реалізувати свої повноваження щодо законно правильного визначення податкових зобов"язань зі сплати орендної плати за землю, передбачені Законом України від 04.12.1990 р. (509-12) № 509 "Про державну податкову службу в Україні".

Представник скаржника в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 12.04.2005 р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0716 га, що розташована по вул. Маяковського, 31 (Ленінський район).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору оренди землі орендодавець, на підставі рішення міської ради № 130/25 від 16.02.2005 р., надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Маяковського, 31 (Ленінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:685:0003.

Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.10.2 (металургія та оброблення металу).

Пунктом 2.1-2.3 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0716 га. На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, інші об’єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 309 935 грн. 24 коп.

Договір укладено на п’ятнадцять років (п.3.1).

Пунктом 4.1 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1(%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Згідно п.4.4 договору орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності Орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця) на рахунок Орендодавця.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку (4.5).

У пункті 4.7 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Умовами пунктів 12.1-12.2 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі, за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 р. (309-17) , внесено зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) ;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12) .

З метою приведення раніше укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 39/35 від 06.08.2008 р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів до вимог чинного законодавства".

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 (v06_1600-10) "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Позивачем було надіслано відповідачу лист № 7/5-899 від 10.08.2010 р. з пропозицією про приведення договору оренди землі до вимог законодавства.

Однак, до теперішнього часу додатковий договір сторонами не підписано.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У зв’язку із змінами законодавства, умови спірного договору щодо розміру орендної плати не відповідали вимогам чинного земельного законодавства.

З метою приведення укладеного договору оренди землі від 12.04.2005 р. у відповідність до діючого законодавства, а також у зв’язку з прийняттям Дніпропетровською міською радою рішення № 39/35 від 06.08.2008 р. "Про внесення змін до рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів до вимог чинного законодавства", Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах Дніпропетровської міської ради про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди в редакції, яка зазначена в позовної заяви.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги, при цьому не порушив норми матеріального та процесуального права і рішення відповідає обставинам та матеріалам справи, а тому відсутні підстави, передбачені статтею 104 ГПК України, для його скасування.