КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача Задорін В.Г. - юрист
від відповідача не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Донецька залізниця"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2010
у справі № 31/257 ( .....)
за позовом ДП "Донецька залізниця"
до ДП"Науково-виробниче підприємство"Укрприборсервіс"
про відшкодування матеріальної шкоди - 12 253,26грн.
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Науково-виробниче підприємство "Укрприборсервіс" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12 253,26 грн., з них 11 874,30 грн. вартість втраченого відповідачем реєстратора розрахункових операцій, 21,96 грн. вартість проведених робіт відносно втраченого терміналу, 357,00 грн. щомісячної абонентської плати за сервісне обслуговування і супровід програмного забезпечення терміналу за період, коли термінал був фактично втраченим.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 у справі № 31/257 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 у справі № 31/257 мотивовано тим, що позивач не надав суду безумовних та належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підтверджували наявність вини відповідача щодо втрати терміналу, або існування причинно-наслідкового зв’язку в діях і подіях сторін по спірному випадку.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 у справі № 31/257, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято без повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи, з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив, про час і місце засідання суду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд рішення суду першої інстанції без участі представника відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне:
16.02.2007 між Державним підприємством "Донецька залізниця" в особі начальника Луганської дирекції залізничних перевезень (замовник) та Дочірнім підприємством "Науково-виробниче підприємство "Укрприборсервіс" (виконавець) було укладено договір на проведення сервісного обслуговування № Д/ДН-11-07199/НЮ (надалі – Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по введенню в експлуатацію, супроводу програмного забезпечення, сервісному та технічному обслуговуванню і ремонт в гарантійних і післягарантійний періоди експлуатації реєстраторів розрахункових операцій (вироби) замовника за найменуванням Спеціалізований портативний РРО СПЕККА-00 (ТУ У 24117037.003-2000), на всій території Луганської дирекції залізничних перевезень за переліком, який є додатком до договору (розділ 10 Договору).
Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що виконавець зобов’язаний забезпечувати з урахуванням режиму роботи і віддаленості представника замовника своєчасний і якісний ремонт, термін ремонту не повинен перевищувати 72 робочі години з моменту фактичного отримання виробу відповідачем для проведення ремонту чи обслуговування користувача.
Пунктом 4.7 Договору встановлено, що за період гарантійного та післягарантійного обслуговування РРО встановлюється щомісячна абонентська плата у розмірі, вказаному в додатку № 1 до даного Договору.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що замовник передає до ЦСО несправний РРО, "довідку про опломбування РРО", "Акт передачі РРО до ЦСО" для проведення ремонту, паспорт РРО, книгу обліку розрахункових операцій.
Згідно передаточної відомості № 2 від 14.10.2007 позивачем відповідачу через поїзд № 310 було передано термінал СПЕККА-00, довідку про опломбування, книгу обліку розрахункових операцій, блок живлення, упаковку до терміналу, акт реєстрації ремонту, батарея 5 штук, паспорт.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не отримав з ремонту від відповідача термінал СПЕККА-00 з заводським номером ММ 00005170, у зв’язку з чим зазнав вказані збитки, які складаються з вартості втраченого відповідачем реєстратора розрахункових операцій, 21,96 грн. вартості проведених робіт відносно втраченого терміналу, 357 грн. щомісячної абонентської плати за сервісне обслуговування і супровід програмного забезпечення терміналу за період, коли термінал був фактично втраченим.
Акт № 4163 видачі з ремонту терміналу мобільного СПЕККА-00 від 31.10.2007 про те, що термінал СПЕККА-00 з заводським номером ММ 00005170 переданий позивачу, колегія суддів не приймає до уваги як належний доказ повернення позивачу терміналу з ремонту, оскільки він є одностороннім, складений та підписаний лише відповідачем та в матеріалах справи відсутні докази направлення цього акту позивачеві.
Матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем відремонтованого терміналу позивачу (акт приймання-передачі, передаточна відомість тощо).
Натомість, 04.09.2008 року представником Донецької залізниці - начальником станції Кремінне та генеральним директором ДП "НВП "Укрприборсервіс" було складено акт, в якому зазначено, що РРО "СПЕККА-00" з заводським номером ММ00005170 25 жовтня 2007 року надійшов до сервісного центру для усунення несправностей згідно акту реєстрації № 2 від 14.10.2007. В сервісному центрі відновлено працездатність терміналу та оформлено "Довідку про опломбування РРО" і "Акт видачі з ремонту терміналу мобільного СПЕКА-00" (від 31.10.02 року) після чого РРО був направлений користувачу. Оскільки станом на 04.09.2008 РРО не надійшов до Користувача, його слід вважати втраченим".
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву про те, що він взагалі не отримував спірний РРО в ремонт, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки спростовується вищезазначеними документами, підписаними відповідачем.
Також колегією суддів не приймається до уваги як належний доказ отримання позивачем спірного РРО з ремонту доповідну записку позивача від 23.01.2008 про виконання договору №Д/ДН-4-07199/НЮ від 16.02.2007 на сервісне, технічне обслуговування РРО "СПЕККА-00" на загальну суму 21 968,40 грн., оскільки даний договір передбачав щомісячну абонентську плату за технічне і сервісне обслуговування в гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації РРО в кількості 16 штук у встановленому додатком № 1 розмірі згідно рахунків - фактур відповідача. Зазначений акт свідчить про виконання позивачем своїх обов’язків по сплаті абонентської плати за договором.
23.01.2008 між Державним підприємством "Донецька залізниця" (замовник) і Дочірнім підприємством "Науково-виробниче підприємство "Укрприборсервіс" було укладено договір № ДН-4-08021 на проведення сервісного обслуговування і ремонту в гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації реєстраторів розрахункових операцій до 31.12.2008 з абонентською платою 51,00 грн. в місяць за один термінал, в додатку до якого зазначений спірний термінал.
Заперечення відповідача про те, що факт наявності у позивача спірного терміналу підтверджується укладенням договору на обслуговування на 2008 рік, в якому також зазначено і спірний термінал, колегією суддів не приймається з огляду на те, що матеріли справи не містять документів, з яких б вбачалось, що станом на дату укладення договору на сервісне обслуговування на 2008 рік (23.01.2008), рівно як і на дату складення доповідної записки позивача (23.01.2008), спірний термінал було втрачено.
31.12.2008 позивачем було направлено відповідачу претензію № 3/06-256, в якій позивач повідомив відповідача про те, що станом на 31.12.2008 ДП "Донецька залізниця" в особі Попаснянської виробничої дільниці термінал СПЕККА-00 з ремонту не отримало, а також пред’явив вимогу про відшкодування вартості втраченого реєстратора розрахункових операцій в сумі 11 874,30 грн., вартість проведений робіт згідно рахунку-фактурі № 114/11/07 в сумі 21,96 грн., щомісячну абонентську плату за сервісне обслуговування втраченого терміналу за період з січня 2008 по липень 2008 року в сумі 357,00 грн.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Обов’язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно – правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язань.
Обов’язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).
Колегія суддів вважає, що протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що, отримавши в ремонт термінал СПЕККА-00 з заводським номером ММ 00005170, він не повернув його позивачеві, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту повернення спірного терміналу.
Збитки позивача полягають у вартості втраченого терміналу. Залишкова вартість термінала СПЕККА станом на 01.01.2008 згідно довідки складала 11 874,30 грн. Згідно наданій позивачем довідки остаточна вартість станом на 01.07.2010 складала 8 751,20 грн., а тому колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягає вартість терміналу в розмірі 8 751,20 грн.
Платіжним дорученням № 1897 від 17.12.2007 згідно рахунку-фактури № 114/11/07 від 29.11.2007, акту № 114/11/07 від 29.11.2007, позивач сплатив відповідачеві вартість робіт по опломбуванню та оформленню довідок про опломбування, встановлення засобів контролю (пломб) відносно 16 штук терміналів СПЕККА-00 на загальну суму 351,36 грн., Вартість оплачених робіт відносно втраченого терміналу складає 21,96 грн., які підлягають відшкодуванню.
Також підлягають відшкодуванню вартість робіт на сервісне обслуговування і супровід програмного забезпечення за втрачений термінал в сумі 357,00 грн., перерахованих позивачем відповідачу із розрахунку 51,00 грн. в місяць за період з січня 2008 року по липень 2008 року (включно).
Наявний причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача щодо втрати терміналу та понесеними позивачем збитками, та відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.
Таким чином, загальна сума збитків, яка підлягає до стягнення з відповідача складає 9 130,16 грн., у тому числі 8 751,20 грн. вартість втраченого реєстратора розрахункових операцій, 21,96 грн. вартість проведених робіт відносно втраченого терміналу, 357,00 грн. щомісячної абонентської плати за сервісне обслуговування і супровід програмного забезпечення терміналу за період, коли термінал був фактично втраченим.
Відповідач викладені позивачем обставини належними доказами не спростував.
Відповідно до статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав відмови в задоволенні позову, вважає, що рішення суду по даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Апеляційна скарга позивача – Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі станція Попасна ДП "Донецька залізниця" підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі станція Попасна Державного підприємства "Донецька залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 у справі № 31/257 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 у справі № 31/257 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Науково-виробниче підприємство "Укрприборсервіс" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код 25386443) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі станції Попасная Державного підприємства "Донецька залізниця" (93300, м. Попасна, Луганської області, код 36511566) 8 751,20 грн. вартість втраченого реєстратора розрахункових операцій, 21,96 грн. вартість проведених робіт відносно втраченого терміналу, 357,00 грн. щомісячної абонентської плати за сервісне обслуговування і супровід програмного забезпечення терміналу за період, коли термінал був фактично втраченим, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита, 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 45 (сорок п’ять) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи № 31/257 повернути до Господарського суду міста Києва.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.