Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: Синьоока Г.І. – представник за довіреністю, Гуцал І М – представник за довіреністю

від ТОВ "Катко": не з"явився

від ДП "Молдтранселектро": Суровцева Н. – представник за довіреністю

від ДП "Молделектріка": Лупан А.А, - представник за довіреністю, Мораренку А. – директор

від ТОВ Меридіан-К": Левицький В.А. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Молдтранселектро"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2010

у справі № 19/250-08/4 ( .....)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс"

до ТОВ "Катко"

Державне підприємство "Молдтранселектро"

Державне підприємство "Молделектріка"

ТОВ "Меридіан-К"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 20287682,29 доларів США

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТКО", Державного підприємства "Молдтранселектро", Державного підприємства "Молделектріка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-К" про стягнення 20 287 682, 29 доларів США.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2008р. у справі № 19/150-08 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "Катко", ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" на користь позивача основний борг у розмірі 20 287 682, 29 доларів США.

На підставі рішення суду стягнуто солідарно з ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" на користь позивача 30 902 561, 49 доларів США інфляційних втрат та три відсотки річних у розмірі 5 391 104, 03 доларів США; стягнуто з ТОВ "Катко" на користь ТОВ "Енергоальянс" витрати по сплаті державного мита в розмірі 3049, 80 грн. та 14,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ДП "Молдтранселектро" на користь ТОВ "Енергоальянс" 11 225,10 грн. витрат по сплаті державного мита та 51, 94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" 11 225,10 грн. витрат по сплаті державного мита та 51, 94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2008р. частково скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2009р. рішення Господарського суду Київської області від 31.0.2008р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2009р. справа № 19/250-08 прийнята до провадження та присвоєно № 19/250-08/4.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2010р. у справі № 19/250-08/4 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з ТОВ "Меридіан-К", ДП "Молдтранселектро", ДП "Молделектріка" підлягає солідарному стягненню на користь ТОВ "Енергоальянс" основний борг в сумі 20 287 682 доларів США 29 центів; з ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" підлягає солідарному стягненню на користь ТОВ "Енргоальянс" інфляційні втрати в сумі 34 240 888, 27 доларів США 27 центів.; з ДП "Молдтранселектро "та ДП "Молделектріка" підлягає солідарному стягненню на користь ТОВ "Енергоальянс" 3049, 80 грн. державного мита та 14,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ДП "Молдтранселектро" підлягає стягненню на користь ТОВ "Енергоальянс" 11225, 10 грн. витрат по сплаті державного мита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з ДП Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" підлягає стягненню 11 225, 10 грн. державного мита та 51, 94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинено провадження у справі стосовно ТОВ "Катко" у зв"язку з ліквідацією юридичної особи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Молдтранселектро" звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП "Молдтранселектро" посилається на те, що місцевим судом не було з"ясовано, чи існує реально сума заборгованості, а якщо існує, то яка його реальна сума. Також апелянт зазначає, що сума інфляційних збитків в розмірі 34 240 88, 27 доларів США є необґрунтованою.

Апелянт вважає, що договір поруки є фіктивним, оскільки товариство з уставним капіталом у 44 000 грн. не може поручатись за виконання зобов"язань у розмірі 20 000 000 доларів США.

Крім того, апелянт зазначає, що всі спори, які виникають з договору № 24/2-99 ЕА повинні розглядатись за місцем знаходження відповідача. За даним спором існують рішення судових інстанцій Республіки Молодва, які не підлягають оскарженню. Навіть якщо існує який залишок заборгованості, то він у десятки разів менший і за ним сплинув строк позовної давності.

Державне підприємство "Молделектріка" не погодившись з прийнятим місцевим судом рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати в частині ДП "Молделектріка" та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішення обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спірні правовідносини за договорами № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 вже розглянуті судовими інстанціями Республіки Молдова, судом першої інстанції не досліджено та не встановлено факту існування боргу, а якщо борг існує, то не встановлено факту реальної суми заборгованості перед ТОВ "Енергоальянс", судом першої інстанції невірно застосовано норми Цивільного кодексу України (435-15) , щодо строків позовної давності, спірні правовідносини підлягають розгляду лише в економічному суді Республіки Молдова з застосуванням матеріального права Республіки Молдова, невірно застосовано положення статті 555 Цивільного кодексу України, невірно застосовано норми пункту 6 статті 80 ГПК України щодо припинення провадження у справі відносно ТОВ "Катко", порушено норми статей 4-2, 4-3, 10 Господарського процесуального кодексу України, залишено поза увагою недотримання порядку досудового врегулювання спору, не надана належна правова оцінка Постанові Уряду Республіки Молдова №1000 від 02.10.2000 з урахуванням міжнародних норм права.

В судове засідання представник Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТКО" не з"явився у зв"язку з ліквідацією юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника ТОВ "Катко".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

30.05.2000 у місті Києві Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс", Україна, фірмою "Derimen Properties Ltd", Швейцарія, та Державним підприємством "Молдтранселектро", Республіка Молдова, укладено Договір №06-20 та Договір №07-20 про відступлення права вимоги.

За умовами договору № 06-20 від 30.05.2000, Компанія "Derimen Properties Ltd" переуступила Позивачу право вимоги боргу з Відповідача – 2 в сумі 18 132 898, 94 доларів США за поставлену Відповідачу – 2 електроенергію згідно договору поставки електроенергії №24/02-99ЕА від 26.02.1999, укладеного між Позивачем, Відповідачем – 2 та Компанією "Derimen Properties Ltd".

Поставка електроенергії по договору №24/2-99ЕА від 26.02.1999 здійснювалася Позивачем в Республіку Молдова в період з січня 1999 р. по липень 2000 р.

За своєю правовою природою договір №24/2-99ЕА від 26.02.1999 є трьохстороннім зовнішньоекономічним контрактом: Постачальник – ТОВ "Енергоальянс"; Покупець - компанія "Derimen Properties Ltd", Отримувач – ДП "Молдтранселектро".

З матеріалів справи вбачається, що в зазначений період було поставлено – 1 106 507 373 кВт. г. електроенергії.

Експортна поставка електроенергії Позивачем до Республіки Молдова здійснювалася з оптового ринку електроенергії України (ОРЕ).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", вся купівля-продаж електричної енергії здійснюється на оптовому ринку, який створюється на підставі договору між членами оптового ринку електричної енергії України (ДЧОРЕ). Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Електроенергія, що поставлена Позивачем в Республіку Молдова, була куплена Позивачем в ОРЕ на підставі контракту №1/01 від 01.02.1999, укладеного між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Позивачем, який було погоджено з Державним підприємством "Молдтранселектро".

При укладені контракту №1/01 від 01.02.1999 сторони керувалися Договором про паралельну роботу енергосистем України та Республіки Молдова, Договором між членами Оптового ринку електричної енергії України (ДЧОРЕ) (Преамбула Контракту).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо встановлення обставин, які підтверджують обсяги поставки електроенергії з січня 1999 року по липень 2000 року, щодо засад взаємодії між Україною та Республікою Молдова щодо обміну електроенергією по міждержавним лініям електропередач, щодо порядку технічного контролю та обліку обсягів електроенергії поставленої в Республіку Молдова з січня 1999 року по липень 2000 року, щодо порядку взаємодії по технічному обслуговуванню приборів і систем обліку та процедури фіксації перетоків і визначення втрат по міждержавним повітряним лініям, щодо місця установки лічильників електроенергії та протяжності дільниць міждержавних повітряних ліній.

Порядок технічного контролю і обліку обсягів поставленої Позивачем електроенергії в Республіку Молдова в період з січня 1999 року по липень 2000 року підтверджується листами ДП НЕК "Укренерго" №01-82/5406 від 02.12.2002 та №01-53/932 від 20.02.2006, які наявні в матеріалах справи.

Обсяги електроенергії поставленої Позивачем в Республіку Молдова в період з січня 1999 р. – липень 2000 р., по контракту №24/2-99ЕА, підтверджені розпорядником системи рахунків оптового ринку електроенергії ОРЕ України – ДП "Енергоринок". Акти приймання-передачі електроенергії №1- 16 підписані Позивачем та Відповідачем – 2, наявні в матеріалах справи.

Митне оформлення експортних поставок електроенергії здійснювалось Центральною енергетичною митницею. Копії вантажно - митних декларацій наявні в матеріалах справи.

Таким чином, поставка електроенергії Позивачем Відповідачу – 2 підтверджується актами приймання – передавання електроенергії, які підписані сторонами контракту № 24/02-99ЕА від 26.02.1999, вантажними митними деклараціями, відмітками центральної енергетичної митниці України відповідного обсягу електроенергії, що експортувалася до Республіки Молдова, на зворотній стороні оригіналу зовнішньоекономічного контракту на поставку електроенергії № 24/02-99ЕА від 26.02.1999.

Колегією суддів також встановлено, що як вбачається з акту звіряння взаєморозрахунків до Контракту на поставку електроенергії № 24/02-99ЕА між компанією "Derimen Properties Ltd" та ДП "Молдтранселектро" від 19.05.2000, станом на 01.01.2000 заборгованість Відповідача – 2 по оплаті поставленої електроенергії у 1999 році складає 18 132 898, 94 доларів США.

Договором № 06-20 також передано право вимоги у сумі 18 132 898, 94 доларів США.

У відповідності до вимог пункту 4.1 контракту № 24/02-99ЕА у додатку до контракту від 26.02.1999, укладеного між компанією "Derimen Properties Ltd" та Відповідачем – 2 ціна електроенергії, що поставляється, встановлена на рівні 0,028 доларів США за 1 кВт./г.

Разом з тим, згідно наявних в матеріалах справи Актів приймання – передачі електроенергії № 1 – 9, у 1999 році поставки здійснювались наступним чином:

Загальний обсяг поставленої у 1999 році електроенергії становить 825 871 891 кВт./г.

Таким чином, загальна вартість поставленої з січня по грудень 1999 року електроенергії становить 23 124 412, 95 доларів США.

Як вже зазначалось, станом на 01.01.2000 заборгованість Відповідача – 2 по оплаті поставленої електроенергії у 1999 році складала 18 132 898, 94 доларів США.

Отже, як вбачається з наявних в матеріалах справи належних доказів, заборгованість за поставлену в лютому 1999 року електроенергію становить 951 217, 99 доларів США та повністю неоплаченою є поставлена електроенергія у березні – грудні 1999 року.

Таким чином, відповідно до умов договору № 06-20 Позивач фактично отримав право вимоги боргу з Відповідача – 2 за поставлену, але не оплачену електроенергію у лютому – грудні 1999 році.

Відповідно до пункту 2 додатку до договору №24/02-99ЕА від 26.02.1999 ДП "Молдтранселектро" розраховується з компанією "Derimen Properties Ltd" за поставлену електроенергію в грошовій або товарній формі протягом 80 календарних днів з моменту поставки електроенергії.

Актом приймання – передавання електроенергії прийнятої з України Республікою Молдовою № 2 від 15.04.1999, підтверджується факт поставки електроенергії за контрактом № 24/02-99ЕА від 26.02.1999 у лютому 1999 року.

Отже, право вимоги компанії "Derimen Properties Ltd" до ДП "Молдтранселектро" щодо оплати електроенергії за лютий 1999 року виникло через 80 календарних днів після підписання актів приймання передавання електроенергії, тобто з 05.07.1999.

Відповідно до умов договору № 07-20 від 30.05.2000 Позивач отримав право вимоги боргу з Відповідача – 2 в сумі 4 000 496, 35 доларів США, який виник по договору № 53/21 від 27.01.1999, що був укладений Відповідачем – 2 та компанією "Derimen Properties Ltd".

Заборгованість по договору № 53/21 від 27.01.1999 виникла внаслідок компенсації електроенергії отриманої Республікою Молдова понад план у грудні місяці 1998р., розрахунки за яку з ДП НЕК "Укренерго" були здійснені ЗАТ "Сталь" у відповідності до укладених договорів. Заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків від 14.01.2000.

Умовами контракту строк виконання зобов’язань ДП "Молдтракнселектро" не встановлено.

Заборгованість Відповідача – 2 перед Позивачем по договорам відступлення права вимоги від 30.05.2000 № 06-20 та № 07-20 на момент підписання договорів складала 22 133 395, 29 доларів США.

Внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги боргу №53/205/1 та №53/205-2 заборгованість Відповідача – 2 перед Позивачем зменшилась на 1 845 713,00 доларів США (240 745,00 дол. США та 1 604 968, 00 дол. США відповідно). Зменшення боргу відбулося по договору №06-20 від 30.05.2000.

17.07.2000 Відповідачем – 2 та Позивачем підписано акт звірки по договорам відступлення права вимоги №06-20 та №07-20 від 30.05.2000, згідно якого заборгованість Відповідача – 2 перед Позивачем на дату підписання акту зменшилась на 1 845 713,00 доларів США та становить 20 287 682, 29 доларів США.

Заборгованість Відповідача – 2 перед Позивачем в сумі 20 287 682, 29 доларів США за договорами відступлення права вимоги та визнання ним боргу в повному розмірі підтверджується листами Відповідача – 2 про визнання боргу: №46-08/855 від 22.08.2000; №46-08/172 від 22.11.2004; №46-08/37 від 02.06.2008.

05.06.2007 між Позивачем та ТОВ "Катко" (надалі – Відповідач1) укладено договір поруки щодо забезпечення виконання зобов’язання в сумі 20 287 682, 29 доларів США за договорами відступлення права вимоги № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000.

Пунктом 3.1. договору поруки встановлено, що відповідальність Відповідача – 1 (поручителя) перед Позивачем (кредитором) обмежується сплатою суми заборгованості за договорами відступлення права вимоги № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 в розмірі 20 287 682,29 доларів США.

02.10.2009 між Позивачем та ТОВ "Меридіан-К" (надалі Відповідач – 4) укладено договір поруки, відповідно до умов якого Відповідач – 4 прийняв на себе солідарну відповідальність за невиконання Відповідачем – 2 зобов’язань за договорами відступлення права вимоги № 06-20 від 30.05.2000 та № 07-20 від 30.05.2000 в сумі 20 287 682, 29 доларів США.

Відповідно до положень ст. 543 Цивільного кодексу України солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

Доказів про оплату боргу Відповідачами суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо твердження ДП "Молдтранселектро", що спірні правовідносини за договорами № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 вже розглянуті судовими інстанціями Республіки Молдова, та рішення судових інстанцій вступили в силу і не підлягають перегляду, судова колегія вважає його помилковим, з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявна ухвала Економічної апеляційної палати Республіки Молдова у справі № 2е-456/07 від 20.03.2007 якою суд відповідно до положень ст. 267 п. "g" Цивільного процесуального кодексу Республіки Молдова (наданих доказів недостатньо для розгляду справи у відсутність позивача) заяву позивача до Відповідача – 2 про стягнення заборгованості по поставці електроенергії залишив без розгляду, тобто справа № 2е-456/07 не була розглянута Економічною апеляційною Палатою Республіки Молдова по суті.

Будь-які інші рішення судів між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, що розглянуті судом, у даній справі відсутні.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили, що даний спір вже розглянуто судовими інстанціями, та за наслідками розгляду прийнято судове рішення по суті спору.

Також, в апеляційній скарзі ДП "Молдтранселектро" стверджує, що судом першої інстанції не досліджено та не встановлено факту існування боргу, а якщо борг існує, то не встановлено факту реальної суми заборгованості перед ТОВ "Енергоальянс". При цьому Відповідач – 2 посилається на акт Державної податкової адміністрації в м. Києві №74 від 25.05.2001, яким, нібито, встановлена менша заборгованість, чим та, стягнення якої вимагає Позивач. Колегія суддів дійшла висновку, що аргументи Відповідача – 2 необґрунтовані та спростовуються наступними матеріалами справи.

Судовою колегією досліджено договір №1/01 від 01.02.1999 купівлі електроенергії позивачем в оптовому ринку електроенергії України, договір №24/02-99ЕА від 26.02.1999 поставки позивачем електроенергії в Республіку Молдова та похідні від них договори відступлення права вимоги № 06-20 від 30.05.2000 та № 07-20 від 30.05.2000, стягнення заборгованості за якими і є предметом спору.

Сума відступленого права вимоги вказана у пункті 2.1 договору відступлення права вимоги № 06-20 та в пункту 2.1. договору відступлення права вимоги № 07-20.

За договором № 06-20 від 30.05.2000, сторонами якого є компанія "Derimen Properties Ltd", ТОВ "Енергоальянс" та ДП "Молдтранселектро", Позивач отримав право вимоги боргу від Відповідача – 2 за електроенергію по договору №24/02-99ЕА від 26.02.1999, який останній заборгував компанії "Derimen Properties Ltd".

Сума боргу на момент укладення договору № 06-20 складала 18 132 898, 94 доларів США.

За договором № 07-20 від 30.05.2000, сторонами якого є компанія "Derimen Properties Ltd", ТОВ "Енергоальянс" та ДП "Молдтранселектро", Позивач отримав право вимоги боргу від Відповідача – 2 по договору № 53/21 від 27.01.1999 в сумі 4 000 496, 35 доларів США.

В матеріалах справи також наявний акт звірки спірної заборгованості від 17.07.2000, підписаний ДП "Молдтранселектро", ТОВ "Енергоальянс" та компанією "Derimen Properties Ltd", відповідно до якого сума боргу Відповідача – 2 перед позивачем за договорами відступлення права вимоги № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 на дату підписання акту складає 20 287 682, 29 доларів США.

Розмір спірної заборгованості також підтверджується наявними в матеріалах справи листами Відповідача – 2 № 46-08/855 від 22.08.2000, № 46-08/172 від 22.11.2004 та № 46-08/37 від 02.06.2008.

Відповідно до розділу 4 контракту № 24/02-99ЕА від 26.02.1999 сторони договору встановили наступний порядок розрахунків за електроенергію:

У пункті 4.1 контракту встановлено, що отримувач електроенергії – ДП "Молдтранселектро" розраховується за поставлену електроенергію з покупцем електроенергії – компанією "Derimen Properties Ltd" в строки, за цінами та на умовах, погоджених в додатку до договору, який підписується отримувачем та покупцем.

У пункті 4.2 контракту встановлено, що покупець електроенергії – компанія "Derimen Properties Ltd" розраховується за поставлену електроенергію з постачальником електроенергії – ТОВ "Енергоальянс" за цінами погодженими в додатку до договору, який підписується покупцем та постачальником. Строки розрахунків – протягом 80 календарних днів з дня поставки електроенергії.

Відповідно до пункту 4.1. договору ціни на електроенергію, порядок та строки розрахунків були погоджені між ДП "Молдтранселектро" та компанією "Derimen Properties Ltd" в додатках до договору №24/02-99ЕА від 26.02.1999.

Відповідно до пункту 4.2. договору ціни на електроенергію, порядок та строки розрахунків були погоджені між ТОВ "Енергоальянс" та компанією "Derimen Properties Ltd" в додатках до договору №24/02-99ЕА від 26.02.1999.

Судом встановлено, що у ТОВ "Енергоальянс" наявні ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (серія ВР № 0140 від 03.03.1999 та серія ВР № 173 від 19.04.2000) та на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (серія ПС № 0620 від 13.01.1999). Копії вказаних ліцензій наявні в матеріалах справи.

Відповідно до положень абзацу 2 частини 8 статті 15 Закону України "Про електроенергетику" всі суб’єкти підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії мають рівноправний доступ до оптового ринку електричної енергії України та послуг електричних мереж після отримання відповідної ліцензії на право здійснення цих видів діяльності.

Як вбачається з акту Державної податкової адміністрації у м. Києві від 25.05.2001 №74 "Про результати перевірки ТОВ "Енергоальянс", код 30180506 з питання експорту електроенергії до Республіки Молдова та стану розрахунків за неї по контрактам: №24/02-99ЕА від 26.02.99, №10/05-2000 від 10.05.2000 та №68/08-00СА від 31.08.2000" за період з 26.02.99 по 25.05.2001р.", перевіркою встановлено обсяг поставок електроенергії до Республіки Молдова по контракту № 24/02-99 ЕА за 1999 та 2000 роки, сума поставок за цінами погодженими між компанією "Derimen Properties Ltd" та ТОВ "Енергоальянс", вказаних в ВМД, повноту та своєчасність надходження на територію України валютної виручки від експорту електроенергії до Молдови.

Вказаною перевіркою не встановлювався стан та повнота проведення розрахунків між отримувачем електроенергії – ДП "Молдтранселектро" та покупцем електроенергії – компанією "Derimen Properties Ltd" по контракту №24/02-99ЕА від 26.02.99, право вимоги заборгованості за яким набув Позивач на підставі договору №06-20 від 30.05.2000 та стягнення якої є предметом спору у даній справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відхилення, як необґрунтованих доводів Відповідача – 2, що Актом Державної податкової адміністрації у м. Києві №74 від 25.05.2001 встановлено меншу заборгованість Відповідача – 2 ніж та, стягнення якої вимагає Позивач.

Також, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення ДП "Молдтранселектро" посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм Цивільного кодексу України (435-15) , щодо строків позовної давності.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що останнім днем строку виконання зобов’язання за спірним договором № 06-20 в силу ст. 530 ЦК України є 07.08.2000 року, оскільки як основним договором так і договором відступлення права вимоги не встановлені строки виконання зобов’язань щодо оплати спірної заборгованості.

Відповідно до положень пункту 4.1. договору №24/02-99ЕА отримувач електроенергії ДП "Молдтранселектро" розраховується за поставлену електроенергію з покупцем електроенергії - компанією "Derimen Properties Ltd" в строки, за цінами та на умовах, погоджених в додатку до договору, який підписується отримувачем та покупцем.

З погоджених та підписаних компанією "Derimen Properties Ltd" та ДП "Молдтранселектро" додатків до договору №24/02-99ЕА вбачається, що Відповідач – 2 має розрахуватись за отриману електроенергію протягом 80 календарних днів з дня поставки електроенергії.

Як вже встановлено колегією суддів, заборгованість ДП "Молдтранселектро" перед компанією "Derimen Properties Ltd" за поставлену електроенергію рахується з лютого по грудень 1999 року.

Отже, право вимоги компанії "Derimen Properties Ltd" до ДП "Молдтранселектро" виникло через 80 календарних днів після підписання акту приймання передавання електроенергії, тобто з 05.07.1999.

Таким чином, строк позовної давності на звернення з вимогами по оплаті заборгованості за контрактом №24/02-99ЕА розпочався 05.07.1999.

Разом з тим, місцевим господарським судом вірно визначено строк виконання зобов'язання ДП "Молдтранселектро" щодо погашення заборгованості у розмірі 4 000 496, 35 доларів США, оскільки договором № 53/21 не встановлено строків розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 336/23А від 31.07.2000 позивач звернувся до Відповідача – 2 з вимогою виплатити ТОВ "Енергоальянс" суму заборгованості у розмірі 20 287 682, 29 доларів США за договорами уступки права вимоги № 06/20 та № 07/20.

Враховуючи, що позивач звернувся з вимогою про сплату заборгованості 31.07.2000, то останнім днем семиденного строку, протягом якого згідно ст. 530 ЦК України має бути виконано таке зобов'язання, є 07.08.2000.

Таким чином, право вимоги Позивача до Відповідача – 2 по договору № 53/21 та похідного від нього договору №07-20 виникло 07.08.2000.

Відповідно до статті 11 (3) Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, питання позовної давності вирішуються за законодавством держави, яке застосовується для регулювання відповідних відносин.

Відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У відповідності з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 79 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.

У жовтні 2000 ТОВ "Енергоальянс" звернувся до Окружного Економічного Суду Республіки Молдова з позовом про стягнення переведеної з ДП "Молдтранселектро" на АТ "RED Nord" та АТ "RED Nord Vest" заборгованості.

Рішеннями Окружного Економічного Суду Республіки Молдова від 15.11.2000 та від 21.12.2000 позови були повністю задоволені.

постановами Вищої Судової Палати від 17.09.2001 та від 31.10.2001 за касаційними поданнями Генеральної прокуратури Республіки Молдова винесені рішення скасовано, справу направлено до першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалами Окружного Економічного Суду від 26.12.2001 та від 19.06.2003 справи було передано на розгляд по компетенції до Економічної Апеляційної Палати та в подальшому об’єднано в одно провадження. Розгляд справ було зупинено до вирішення справ за позовами Генеральної Прокуратури від 14.02.2001 та від 30.11.2001 про визнання недійсними договорів переведення боргу.

постановами Вищої Судової Палати від 29.01.2003 та від 05.03.2003 залишені в силі рішення Економічної Апеляційної Палати від 12.02.2002 та від 19.11.2002, якими договори переведення боргу від Відповідача – 2 до АТ "RED Nord" та АТ "RED Nord Vest" визнані недійсними, у зв’язку з чим судом було здійснено заміну належного відповідача у справі, а саме належним відповідачем було визнано ДП "Молдтранселектро".

Після набрання зазначеними рішеннями суду законної сили, спірна заборгованість була поновлена в бухгалтерському обліку Відповідача – 2, що підтверджується матеріалами справи, а саме листом Відповідача – 2 від 22.11.2004 за №46-08/172.

Ухвалою Економічної Апеляційної Палати від 20.03.2007 у справі за позовом ТОВ "Енергоальянс" до ДП "Молдтранселектро" про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію, заяву ТОВ "Енергоальянс" знято з розгляду.

Таким чином, розгляд справи про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію у судах Республіки Молдова здійснювався з 2000 по 2007 роки.

Як вже зазначалось, відповідно до положень Цивільного кодексу УРСР (1540-06) перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.

Отже, на час набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) (2004) перебіг строку позовної давності у спірних правовідносинах було перервано пред’явленням позову у встановленому порядку до судові інстанції Республіки Молдова. Також, на час набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) будь – яких судових рішень про залишення без розгляду позову ТОВ "Енергоальянс" про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію з ДП "Молдтранселектро" не було.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія Цивільного кодексу України (435-15) (2004).

В подальшому позовна давність переривалась визнанням боргу Відповідачем – 2 листом №46-08/37 від 02.06.2008. Відповідач – 2 підтвердив Позивачу, що відповідно до бухгалтерського обліку ДП "Молдтранселектро" рахується раніше визнана заборгованість перед ТОВ "Енергоальянс".

За таких обставин, до спірних правовідносин судом вірно застосовано норми Цивільного кодексу України (435-15) , що набрав чинності з 1 січня 2004 року.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що перебіг позовної давності до спірних правовідносин переривався тричі: розглядом справ в судових інстанціях Республіки Молдова про стягнення заборгованості та визнання недійсними договорів переведення боргу (звернення до суду у жовтні 2000 року); здійсненням дії про поновлення боргу в бухобліку Відповідача – 2 (лист від 22.11.2004); визнання боргу Відповідачем – 2 (лист від 02.06.2008), що підтверджується доказами у справі: ухвалою Економічної Апеляційної Палати Республіки Молдова від 20.03.07 у справі №2е-456/07; листом №46-08/172 від 22.11.2004; листом №46-08/37 від 02.06.2008.

Щодо твердження Відповідача – 2 в апеляційній скарзі, що спірні правовідносини підлягають розгляду лише в економічному суді Республіки Молдова з застосуванням матеріального права Республіки Молдова, слід зазначити наступне.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно норм міжнародного права (Мінська конвенція від 22.01.1993 (997_009) ) Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) , даний спір підсудний господарським судам України.

Так, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Аналогічна правова норма міститься і в міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а саме згідно статті 20 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, якщо в справі приймають участь кілька відповідачів, що мають місце проживання (місцезнаходження) на територіях різних Договірних Сторін, спір розглядається по місцю проживання (місцезнаходженню) любого відповідача за вибором позивача.

Статтею 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності - учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписаної в Києві 20.03.1992 також передбачено, що якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав – учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь – якого відповідача за вибором позивача.

Стосовно тверджень ДП "Молдтранселектро" про невірне застосування судом першої інстанції положень статті 555 Цивільного кодексу України, а саме, тільки поручитель мав право подати клопотання про залучення боржника - ДП "Молдтранселектро" до участі в розгляді справи, що не було ним зроблено, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

У відповідності до вказаних норм Позивачем пред’явлено вимоги до солідарних боржників: ДП "Молдтранселектро", ДП "Молделектрика" та поручителів: ТОВ "Катко", ТОВ "Меридіан – К".

Також, колегія суддів дійшла висновку про помилковість твердження ДП "Молдтранселектро", що судом першої інстанції невірно застосовано норми пункту 6 статті 80 ГПК України щодо припинення провадження у справі відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Катко". Відповідач – 2 стверджує, що стаття 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає припинення провадження по справі вцілому, а не по відношенню тільки до однієї із сторін справи.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

Відповідно до положень статті 23 Господарського процесуального кодексу України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Враховуючи, що позов подано до кількох відповідачів, які є однією із сторін судового процесу, і ліквідація одного із них не перешкоджає подальшому розгляду справи, оскільки є інші відповідачі до яких пред’явлені вимоги, суд правомірно застосував пункт 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та припинив провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Катко", що відповідає фактичним обставинам справи, приписам чинного законодавства та судовій практиці.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження Відповідача – 3 з приводу порушення судом першої інстанції норм статей 4-2, 4-3, 10 Господарського процесуального кодексу України, враховуючі наступне.

На думку Відповідача – 3 порушення процесуальних норм полягає в тому, що ДП "Молделектрика" не отримало на російській мові відзив на позов ТОВ "Меридіан – К" та підтвердження про ліквідацію ТОВ "Катко".

Так, відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України, мова судочинства визначається статтею 21 Закону України "Про мови в Українській РСР".

За змістом цієї норми провадження у господарських справах за участі сторін, які перебувають на території України, здійснюється українською мовою. Допускається здійснення провадження російською мовою, якщо у справах бере участь сторона, що перебуває на території іншої країни СНД.

Водночас, відповідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача в судовому процесі.

Статтею 10 Конституції України закріплено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) зазначається, що згідно зі статтею 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функціонування якої в усіх сферах суспільного життя на всій території забезпечується державою. Виходячи з цього конституційного положення, судочинство в Україні має провадитися українською мовою.

У разі, коли письмові докази подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою або російською мовою з урахуванням вимог статті 21 Закону України "Про мови в Українській РСР" (п. 7 Роз’яснення Вищого господарського суду від 31.05.2002, №04-5/608 (v_608600-02) "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій").

З огляду на приписи статті 3 Господарського процесуального кодексу України та статті 21 Закону України "Про мови в Українській РСР", враховуючи, що в справі приймають участь відповідачі, що знаходяться на території держави з числа республік колишнього СРСР (Республіка Молдова), судочинство в даній справі здійснювалося російською мовою, що підтверджується технічним записом судового процесу.

Всі письмові докази іноземною мовою, наявні в матеріалах справи з офіційним перекладом з іноземної мови на російську мову, відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про мови в Українській РСР".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2010, за усним клопотанням Відповідача – 2, заявленим у судовому засіданні 05.08.2010 та у зв’язку з неявкою Відповідача – 3 розгляд справи було відкладено на 19.08.2010 для ознайомлення з матеріалами справи, зокрема для ознайомлення з документами, поданими ТОВ "Меридіан-К" та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи ТОВ "Катко".

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи, що 05.08.2010 справа по суті не розглядалась та її розгляд було відкладено на 19.08.2010, Відповідач – 3 мав можливість та достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та отримання перекладу вказаних ним документів.

За наведених обставин, порушень процесуальних норм, про які стверджує Відповідач – 3, судом першої інстанції допущено не було.

Щодо зауважень Відповідача – 3 про недотримання порядку досудового врегулювання спору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Жодних застережень щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування, зазначена норма Конституції не містить.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист ( Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 (v015p710-02) у справі №1-2/2002).

Крім того, слід зазначити, що учасники даного спору не встановили в договорах застосування заходів досудового врегулювання спору.

Щодо посилання ДП "Молделектрика", що судом першої інстанції не надана належна правова оцінка Постанові Уряду Республіки Молдова №1000 від 02.10.2000 з урахуванням міжнародних норм права, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до статей 1(2), 1 (4) Закону РМ "Про державне підприємство", державне підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом з правом юридичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність на підставі переданого в його господарське відання державного майна. Підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном.

Відповідно до статті 2 (1) Закону Республіки Молдова "Про державне підприємство", постанова про створення підприємства приймається Урядом. Статут підприємства затверджується засновником та включає, зокрема, склад майна, що передається в господарське відання підприємству, розмір статутного капіталу (стаття 2 (3) (e) Закону).

Відповідно до статті 3 (1) вищевказаного Закону, до складу майна переданого підприємству в господарське відання, входять земельна ділянка, основні та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Відповідно до пункту 14-4 Постанови Уряду Республіки Молдова №50 від 29.01.1992 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію підприємств в Республіці Молдова", чинної на час проведення реорганізації ДП "Молдтранселектро" у 2000 році, у випадку виділення із підприємства одного або декілька підприємств вони вносяться в реєстр, а по першому підприємству вносяться відповідні зміни в реєстр зі збереженням його реєстраційного номеру.

Постановою Уряду Республіки Молдова № 1000 від 02.10.2000 "Про створення деяких державних підприємств електроенергетичного сектору" та наказом Міністра промисловості і енергетики Республіки Молдова № 92 від 19.10.2000 "Про створення державних підприємств в енергетичній галузі", з метою забезпечення ефективного функціонування електроенергетичного сектору та розвитком електроенергетичного ринку були створені підвідомчі Міністерству промисловості і енергетики Республіки Молдова наступні державні підприємства шляхом виділення відповідних функціональних активів державного підприємства "Молдтранселектро" без кредиторських та дебіторських заборгованостей:

- Державне підприємство "Молделектріка" (відповідач-3);

- Державне підприємство "Нодул Гідроенергетік Костесті";

- Державне підприємство "Аутоелектротранс".

Засновником зазначених державних підприємств є Міністерство промисловості і енергетики Республіки Молдова.

Наказом № 94 від 24.10.2000 затверджені статути державних підприємств "Молделектріка", "Нодул Гідроенергетік Костесті" і "Аутоелектротранс" та 26.10.2000 здійснено їх державну реєстрацію в Державній реєстраційній палаті Республіки Молдова.

Пунктом 4 статті 70 Цивільного кодексу Республіки Молдова передбачено, що при виділені із складу юридичної особи до кожного із існуючих чи створюваних юридичних осіб переходить частина прав і зобов’язань реорганізованої юридичної особи у відповідності до розподільчого балансу.

З статутних документів Відповідача – 2 та Відповідача – 3, які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що при реорганізації Відповідача – 2, його ліквідне майно було передано новоствореному підприємству – Відповідачу – 3.

Зокрема, відповідно до пункту 8 Статуту Відповідача – 3, йому було передано земельну ділянку у розмірі 0,93 га, що розташована по вул. В. Александрі, 78 у м. Кишинів, яка входила до статутного капіталу реорганізованого Відповідача – 2.

Також, до складу Відповідача – 3 увійшли філіали без права юридичної особи, які до реорганізації входили до складу Відповідача – 2, що вбачається з пункту 9 Статуту ДП "Молдтранселектро".

В результаті передачі ліквідних активів Відповідачу – 3 розмір статутного капіталу Відповідача – 2 було істотно зменшено.

Наказом № 96 від 01.11.2000 затверджено відповідні зміни та доповнення до статуту ДП "Молдтранселектро", зокрема, зменшено його статутний капітал з 444 414 612 лей до 47 903 970 лей, у зв’язку з виділенням відповідних активів новостворюваним підприємствам.

Таким чином, як вбачається з вищевказаних доказів у справі, за рішенням органів державного управління: Уряду Республіки Молдова та засновника підприємств – Міністерства енергетики та промисловості Республіки Молдова, Відповідач – 2 передав Відповідачу – 3 своє майно, яким він повинен відповідати за своїми зобов’язаннями відповідно до Закону Республіки Молдова "Про державне підприємство".

Враховуючи те, що активи (майно) реорганізованого Відповідача – 2 було передано без кредиторських та дебіторських заборгованостей, то Відповідач – 3, який приймав участь у реорганізації та отримав ліквідні активи Відповідача – 2, повинен нести солідарну відповідальність за зобов’язаннями останнього.

За наведених обставин, які підтверджуються доказами, що наявні в матеріалах справи, судом першої інстанції правомірно встановлено солідарну відповідальність ДП "Молделектріка" з дотриманням норм міжнародного права та законодавства Республіки Молдова.

Також, судова колегія погоджується з оцінкою, наданою судом першої інстанції постанові Рахункової палати Республіки Молдова № 66 від 04.07.2002.

Так, місцевим господарським судом вірно встановлено, що постанова Рахункової палати Республіки Молдова №66 не є судовим рішенням, в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а отже факти, встановлені в цій постанові не є такими, що не підлягають доказуванню. Адже Рахункова палата Республіки Молдова не є органом, в компетенцію якого входить вирішення господарських спорів.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення Вищої Судової Палати Республіки Молдова від 11.05.2005 у справі №3р-643/05 за позовом ТОВ "Енергоальянс" про скасування пункту 6 вищевказаної Постанови Рахункової Палати Республіки Молдова, в якому вказано, що "аргументи сторони-заявника відносно того, що рішення Рахункової Палати (п.6 рішення) може вплинути на прийняття юридичних рішень по справам у провадженні не мають під собою юридичного обґрунтування, оскільки в процесі провадження деяких конкретних справ сторони, включаючи і ТОВ "Енергоальянс", як одну із сторін процесу, не позбавлені права надання доказів, які зможуть підтвердити претензії або спростувати пред’явлені заяви". Тобто, Вища Судова Палата Республіки Молдова зазначає, що постанова Рахункової Палати Республіки Молдова №66 при розгляді спору щодо заборгованості за електроенергію, має розглядатися як один із доказів наряду з іншими та оцінюватися судом, який розглядає такий спір.

Таким чином, місцевим господарським судом надана належна оцінка постанові Рахункової палати Республіки Молдова №66.

Щодо розрахунку інфляційних втрат слід зазначити наступне. В матеріалах справи наявні належні розрахунки інфляційних втрат та 3-х відсотків річних з обґрунтуванням їх стягнення на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Розрахунки здійсненні в національній грошовій одиниці України - гривні та визначено їх грошовий еквівалент в іноземній валюті - валюті спірних договорів, доларах США, за офіційним курсом НБУ на день їх подання до суду. При цьому основна сума простроченої грошової заборгованості в доларах США, на яку нараховувався встановлений індекс інфляції та 3 % річних, була перерахована в гривню за офіційним курсом НБУ на день виникнення прострочення щодо сплати боргу.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційні скаргі задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Молделектріка" на рішення

Господарського суду Київської області від 25.08.2010р. по справі № 19/250-28/4 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Молдтранселектро" на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2010р. по справі № 19/250-28/4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2010р. по справі № 19/250-28/4 залишити без змін.

Матеріали справи № 19/250-28/4 повернути Господарському суду Київської області