за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Олевського районного суду Житомирської області, ухвалену 27 липня 2017 року суддею Стратович О.В., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, постановлену 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Кузьменко Л.В., Франковської К.С.,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною, зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років та здійснити нарахування та виплату зазначеної пенсії, починаючи з 14.06.2017.

Позов обґрунтовано тим, що в травні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, відповідачем відмовлено в призначенні пенсії з підстав того, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю видане Олевською районною державною адміністрацією, а не Житомирською обласною державною адміністрацією.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 27 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Судами установлено, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія НОМЕР_1.

Згідно копії паспорта позивач народився 13.06.1962.

У травні 2017 року позивач звернувся до позивача з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років.

Листом від 30.05.2017 вих. № 879/02 Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років з підстав того, що посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія НОМЕР_2 видано Олевською райдержадміністрацією, а не Житомирською обласною державною адміністрацією, як того вимагає ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суди, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, а тому позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій..

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Суд вважає правильними висновки судів про наявність у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами статті 55 цього Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (51-97-п) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , іншими актами законодавства.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (z1566-05) передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю серія НОМЕР_2 (категорія 4); довідка з місця проживання виданої Олевською міською радою №4201 від 18 квітня 2017 року.

Відповідно до частини четвертої статті 65 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (501-92-п) (чинної на момент видачі посвідчення) та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (51-97-п) "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

У зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

Оскільки належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

З огляду на наведене, встановлені судами обставини дають підстави для висновку, що позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.06.2017.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (51-97-п) , відповідно до якого посвідчення без відмітки про перереєстрацію, з тимчасовими вкладками, які станом на 1 жовтня 1998 року не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказане положення стосується лише посвідчень категорії 1, 2, 3 серії А., тоді як позивач має посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_2.

Отже, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є необґрунтованою.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №287/39/17-а залишити без змін.