Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 01.04.2010 р.

у справі № 10/25

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Київ

в особі філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Івано - Франківськ

до відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород

про стягнення 81205,58 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шкурко Р.В.- представник.

від відповідача: Лещишин А.М.- представник.

Роз"яснено права й обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів та про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.04.2010 р. у справі №10/25 (суддя Івашкович І.В. ) задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Київ в особі філії управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м.Івано –Франківськ, стягнено з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород 61536,41 грн. інфляційних нарахувань та 19669,17 грн. -3% річних.

Рішення суду мотивовано наявною за відповідачем простроченої та неоплаченої заборгованості в розмірі 976768,53 грн., що підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р. у справі №3/68, в зв"язку з чим позивач правомірно заявив вимогу про стягнення нарахованих із такої заборгованості сум інфляційних та 3% річних. Суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення інфляційних в розмірі 61536,41грн. за період з 01.06.09р. по 01.01.10р. та 3% річних в розмірі 19669,17 грн. за період з 01.06.09р. по 31.01.10р. згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що в порушення норм процесуального права господарським судом не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Однак, як вбачається із змісту апеляційної скарги, такі обставини скаржником не наведено.

Щодо порушення судом норм матеріального права, скаржник зазначив, що з прийняттям судового рішення цивільні права та обов"язки позивача, як кредитора за договором стосовно боржника припиняються. Наявність зобов"язання лише у боржника в процесі виконання судового рішення свідчить про припинення договірних відносин сторін, а це унеможливлює застосування статті 625 ЦК України після ухвалення судового рішення та його виконання.

В судовому засіданні представниками сторін підтримано свої доводи та заперечення.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.06.08р. по справі №3/68, зміненим частково постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.08р. по справі №3/68, стягнуто з відповідача 976768,53 грн. заборгованості за послуги по транспортування природного газу протягом періоду з липня 2006 р. по травень 2007 р.

Відповідачем вказане судове рішення не виконано, заборгованість в розмірі 976768,53 грн. грн. не погашено, внаслідок чого на підставі ст. 625 ч.2 Цивільного кодексу України позивач на вказану заборгованість провів нарахування інфляційних в розмірі 61536,41 грн. за період з 01.06.09р. по 01.01.10р. та 3% річних в розмірі 19669,17 грн. за період з 01.06.09р. по 31.01.10р. згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 35 ГПК України, встановлені обставини не потребують доказування.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, зважаючи на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення на користь Позивача суми 81 205,58грн грн., в тому числі 61 536,41 грн. - інфляційних нарахувань та 19 669,17 грн.-З % річних від простроченої суми за період 01.06.2009 року по 31.01.2010 року, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, так як право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Вказану правову позицію наведено також в інформаційному листі ВГСУ від 20.11.2008 року N 01-8/685 (v_685600-08) , постанові Верховного Суду України від 30.09.2008р. у справі №1/384-07.

В результаті розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з’ясовано судом першої інстанції з достатньою повнотою та з дотриманням норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 01.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 01.04.2010р. у справі №10/25 залишити без змін, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород без задоволення.

2.постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.