ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №686/4998/15-а

адміністративне провадження №К/9901/1449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/4998/15-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, прийняту 18 травня 2015 року у складі судді Логінової С.М. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 липня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Залімського І.Г., суддів Сушка О.О., Смілянця Е.С.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому від 27 січня 2015 року щодо зменшення розміру його пенсії; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому відновити з 01 лютого 2015 року розмір його пенсії за віком, включивши для її розрахунку заробітну плату за довідками № 1 від 01 лютого 2010 року та № 21 від 05 лютого 2010 року та стаж роботи у Російській Федерації за період з 02 вересня 2005 року по 19 серпня 2006 року, з 13 вересня 2006 року по 31 березня 2009 року, з 01 квітня 2009 року по 05 лютого 2010 року.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 липня 2015 року, позов задоволено.

Як встановлено, позивач з травня 2000 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

25 серпня 2011 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про призначення йому пенсії за віком, до якої додав довідки про заробітну плату № 1 від 01 лютого 2010 року та № 21 від 05 лютого 2010 року та документи про стаж за роботу на підприємствах Російської Федерації.

На підставі вказаної заяви та доданих до неї документів, відповідач призначив позивачеві пенсію у розмірі 3957,85 грн., з урахуванням заробітної плати за період з січня 2007 року по лютий 2010 року та трудового стажу за роботу у Російській Федерації.

01 лютого 2015 року пенсійну справу позивача приведено відповідачем у відповідність, а пенсію позивача визначено у розмірі 1571,33 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою відновити виплату пенсії у раніше призначеному розмірі. Однак, отримав відмову (відповідь від 06 березня 2015 року № 114/М-12) адже, пенсію йому призначено з врахуванням вимог Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення після призначення пенсії по інвалідності, а вказаною Угодою перерахунки пенсій після їх призначення не передбачено, а стаж та заробітну плату за роботу у Російській Федерації було дораховано помилково.

Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду про визнання її протиправною та зобов'язання відповідача відновити з 01 лютого 2015 року розмір пенсії за віком, включивши для її розрахунку заробітну плату за довідками № 1 від 01 лютого 2010 року та № 21 від 05 лютого 2010 року та стаж роботи у Російській Федерації за період з 02 вересня 2005 року по 19 серпня 2006 року, з 13 вересня 2006 року по 31 березня 2009 року, з 01 квітня 2009 року по 05 лютого 2010 року.

Суди у цій справі дійшли висновку, що під час призначення позивачу пенсії за віком, відповідач повинен враховувати докази його роботи в Російській Федерації. Посилання відповідача на те, що Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено проведення перерахунку пенсії в даному випадку є помилковими. Позивачу не перераховували раніше призначену пенсію (по інвалідності) з донарахуванням стажу напрацьованого після призначення пенсії, а призначали інший вид пенсії (за віком).

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, зазначив, що вважає скаргу необґрунтованою, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Частиною четвертою статті 42 Закону України від 9 липня 2003року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

У частині першій статті 24 вказаного Закону надано визначення термінів "страховий стаж" та "застрахована особа". Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що перерахунок пенсії проводиться за умов, що фізична особа є застрахованою, продовжувала працювати після призначення (попереднього перерахунку) пенсії та за наявності страхового стажу не менше як 24 місяці.

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Наведені положення Угоди, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав -учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Водночас відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: громадяни України, які працюють за межами України, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Частиною другою вказаної статті визначено, що особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Таким чином, громадяни України, які працюють за межами України, мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом укладення відповідного договору та сплати ними єдиного внеску.

Виходячи з наведеного, перерахунок пенсії громадянам України, які працюють за межами України, відповідно до положень частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV можливий у разі їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене, має місце неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень повністю та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, прийняту 18 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 липня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій - відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду