розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 (головуючий суддя Пастернак І.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Бруновської Н.В., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.) у справі №344/820/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу пенсії у зв'язку із збільшенням розміру посадових окладів працюючих державних службовців.

2. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з ОСОБА_2 є пенсіонером та 28.02.2006 року їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

5. Позивач у грудні 2016 року звернулась до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру посадових окладів працюючих державних службовців.

6. Листом від 03.01.2017 №1/Д-15, ОСОБА_2 відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів відсутності законодавчо визначених підстав для такого перерахунку.

7. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з грудня 2015 року чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У даному випадку, на думку позивача, Пенсійний фонд незаконно обмежує її право на перерахунок пенсії, набуте в момент призначення пенсії, та передбачене рядом постанов Кабінету Міністрів України.

10. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права під час розгляду даної справи.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. У грудні 2015 року Верховною радою України прийнято закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (889-19) .

13. У зв'язку з набуттям з 01.05.2016 чинності зазначеним Законом, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (3723-12) втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

14. Натомість у ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій. Підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до підстав перерахунку пенсії зазначеною статтею не віднесено.

15. Посилання заявника на порушення ст. 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, не визнана неконституційною Конституційним Судом України.

16. До того ж у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

17. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

18. Відповідно до ст. - 1512 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

19. Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства та рішення Конституційного суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 (v020p710-11) , Суд дійшов висновку, що з 01.05.2016 у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (889-19) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

20. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 07.11.2017 у справі №398/4332/16 та постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 646/10879/16-а.

21. Розглядаючи дану справу, колегією суддів взято до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України", в якому суд, розглянувши скаргу, зокрема, за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

22. За таких обставин, враховуючи той факт, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернулась в грудні 2016 року, зважаючи на практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

23. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу скаргою ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 у справі №344/820/17 - без змін.