ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2009 р.
Справа № 10/689/07-НР
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs6888874) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs1869073) ) ( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs1542455) )
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Стогній С.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача Явоненко О.М.,
від відповідача Лушко Т.А.
розглянула апеляційну скаргу
ТОВ "Сонар"
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 19.05.2009р.
у справі № 10/689/07-НР
за позовом ДК з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі Миколаївського обласного управління
до ТОВ "Сонар"
про стягнення 20 612,17 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р., яка 12.06.2009р. надіслана сторонам, прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07.07.2009р. апеляційна скарга ТОВ "Сонар" на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.05.2009р. у справі № 10/689/07-НР.
Сторони повідомлені про час і місце засідання апеляційного господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ДК з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі Миколаївського обласного управління "Миколаївекокомресурси" звернулася до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ "Сонар" 13 630,21 грн. основного боргу, 2305,14 грн. пені, 974,15 грн. –3% річних, 3702,67 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи вимоги неналежним виконанням зобов’язань за договором від 20.09.2002р. № 22.
Рішенням місцевого господарського суду від 16.01.2008р. зі справи № 10/689/07 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. зазначене вище рішення господарського суду Миколаївської області скасовано, позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2008р. скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 16.01.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. у справі № 10/689/07, останню направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Постанова касаційного господарського суду з посиланням на ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 627, 629, 901, 903 ЦК України, умови договору від 20.09.2002р. № 22 вмотивована тим, що господарськими судами попередніх інстанцій не з’ясовувались питання стосовно складання ТОВ "Сонар" актів виконаних робіт, фактичного надання позивачем послуг та проведення оплати відповідачем за надані послуги.
Ухвалою Верховного Суду України від 02.10.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.07.2008р. у справі № 10/689/07.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.02.2008р. прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй № 10/689/07-НР.
Під час нового розгляду справи ДК з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі Миколаївського обласного управління "Миколаївекокомресурси" зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 13 630,21 грн. заборгованості.
Рішенням місцевого господарського суду від 19.05.2009р. зі справи № 10/689/07 (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено як обґрунтований, стягнуто з ТОВ "Сонар" 13 630,21 грн. основного боргу, 206,15 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ "Сонар" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції від 19.05.2009р. по даній справі скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник відзначає, що:
- надані позивачем послуги мають носити матеріальний характер, оформлюватись актами виконаних робіт, які не складались;
- тлумачення під час прийняття оскарженого рішення змісту постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" (915-2001-п) таким чином, що замовлені послуги будуть надані в обов’язковому порядку, здійснено без достатніх правових підстав та без урахування п.2.2 договору від 20.09.2002р. № 22, яким передбачено оплату результату праці, закріпленого в акті виконаних робіт;
- матеріалами справи підтверджено дострокове погашення відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань;
- позивач не довів завдання йому збитків внаслідок дій відповідача з припинення оплати за аркушами пакування;
- в матеріалах справи є документи, з яких вбачається утилізація тари (упаковки) кінцевим споживачем продукції, яку ввозить відповідач.
В усних запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, законне рішення господарського суду Миколаївської області –без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об’єктивність дослідження ним обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення судового рішення без змін, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог п. "б" ч.1 ст. 17 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. № 187/98-ВР (із змінами) суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій –суб’єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію.
Таке забезпечення проводиться шляхом укладення договорів про надання послуг зі збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з компанією чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії і умови для надання таких послуг на території України, де реалізується та утворюється відповідна використана тара (упаковка), а також здійснення оплати за надання обумовлених послуг згідно із загальним обсягом тари (упаковки), яка використовується для пакування та перевезення продукції за затвердженими тарифами.
За змістом Положення про Миколаївське обласне управління "Миколаївекокомресурси" ДК з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" управління як структурний підрозділ ДК "Укрекокомресурси" реалізує в Миколаївській області програми Компанії, які спрямовані на розробку та впровадження систем і здійснення робіт із заготівлі, збирання, сортування, транспортування, переробки, утилізації та реалізації відходів як вторинної сировини, підвищення ефективності у сфері поводження з відходами споживання виробництва.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" від 26.07.2001р. № 915 (915-2001-п) (із змінами) в редакції, чинній на момент надання спірних послуг (Постанова), визначено, що плата за надання Компанією зазначених послуг встановлюється відповідно до тарифів, затверджених п.2 цієї постанови, та вноситься підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції і не забезпечують її приймання та утилізацію, на спеціальний рахунок Компанії щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а підприємствами –імпортерами продукції в тарі (упаковці) –не пізніше семи днів від дати митного оформлення.
20.09.2002р. між ДК з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" (Компанія) та ТОВ "Сонар" (Підприємства) укладено договір № 22 (Договір), за умовами якого Компанія зобов’язується розробити, організувати та впровадити систему надання послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки), ввезеної Підприємством на територію України згідно норм утилізації у відсотках до загальної маси тари (упаковки): 2002р. –5%, 2003р. –10%, 2004р. –15%, 2005р. –20% (п.2.1 Договору). Підприємство зобов’язується прийняти зазначені в п.2.1 послуги з оформленням відповідного акту виконаних робіт та оплатити послуги Компанії у відповідності з аркушем про пакування і вантажною митною декларацією згідно з тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. № 915 (915-2001-п) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2002р. № 1084 (1084-2002-п) (п.2.2 Договору). Оплату послуг Компанії Підприємство здійснює шляхом перерахування коштів на її поточний рахунок не пізніше 7-денного строку від дня митного оформлення вантажу. В платіжному документі Підприємство вказує кількість та найменування тари (упаковки), за яку здійснена оплата (п.3.1 Договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2005р. Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
Як вбачається з матеріалів справи (вантажних митних декларацій, аркушів про пакування тощо), Підприємство з 12.10.2004р. по 26.07.2005р. здійснювало завезення продукції на територію України з відповідною тарою (упаковкою).
При цьому Підприємством не в повному обсязі оплачувалась вартість послуг за Договором, внаслідок чого станом на 20.08.2007р. виникла заборгованість у сумі 13 630,21 грн., яку, на думку скаржника, він не повинен сплачувати, оскільки ДК з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі Миколаївського обласного управління "Миколаївекокомресурси" послуги щодо розробки і організації впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) не надавались, про що свідчить, зокрема, відсутність актів наданих послуг.
Господарський суд апеляційної інстанції вважає, що оскарженим судовим рішенням правомірно задоволено позов та стягнуто 13 630,21 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов Договору в зв’язку з порушенням ТОВ "Сонар" ст.ст. 525, 526, 610, 629 ЦК України, ч.ч.1,7 ст. 193 ГК України.
Наведений висновок зумовлений тим, що за правилами п.5 Постанови (915-2001-п) та п.3.1 Договору в разі імпорту товару розрахунки мають бути здійснені Підприємством не пізніше в 7-денного строк з дня митного оформлення вантажу, проводяться на підставі аркуша про пакування та вантажної митної декларації незалежно від термінів надання Компанією послуг та оформлення актів про надані послуги.
Судова колегія відзначає, що відповідачем ані у відзиві на позов, ані в апеляційній скарзі не вказано норми матеріального права та умови Договору, які б звільняли його від обов’язку сплатити кошти у встановленому Договором порядку до отримання матеріального характеру послуги та підписання акту за результатами їх надання.
Крім того, надання послуг у вигляді збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки) є єдиним циклом з метою утилізації відходів, який не підлягає ідентифікації по відношенню до конкретного підприємства.
Окремо, слід зазначити, що навіть за умови укладення інших договорів на утилізацію тари з іншими спеціалізованими підприємствами, доказів чого надано не було, скаржник не звільняється від виконання обов’язків за Договором.
Твердження апелянта про проведення ним дострокового погашення боргу не приймаються до уваги, оскільки правомірність таких доводів не підтверджено шляхом представлення будь-яких доказів у цій частині.
Вказівки відповідача на недоведеність позивачем факту завдання збитків також не можуть спричинити відмову в позові, оскільки з тексту позову та уточнень до нього взагалі не вбачається заявлення вимог про стягнення збитків.
Відтак, мотиви, з яких подана скарга, не є підставами для зміни або скасування оскарженого судового рішення, яке підлягає залишенню без змін як прийняте при правильному застосуванні норм українського законодавства.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів
Постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.05.2009р. зі справи № 10/689/07-НР залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
В.Т. Пироговський
Судді
В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписано 10.07.2009р.