31/178 Про стягнення заборгованості за договором поставки товару - 16.06.2009 Прийняття

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2008 р. в справі №31/178 позов Дочірнього підприємства "Долмарт Україна" (далі – ДП "Долмарт Україна", позивача) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє" (далі – ТОВ "Сомельє", відповідач) про стягнення 3 500 950,80 грн. був задоволений в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Сомельє" на користь ДП "Долмарт-Україна" заборгованість у розмірі 3 500 950 грн. 80 коп., державне мито у розмірі 25 500 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обґрунтоване тим, що в матеріалах справи міститься Акт зведення взаєморозрахунків сторін за період з 01.01.2006 р. по 30.01.2008 р., відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідача складає 3 500 950 гривень 80 коп. Оскільки, вказана сума перерахована па рахунок позивача не була, позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, оскільки рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, через що судом було прийняте невірне рішення.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ "Сомельє" не було належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи і тому не знав, що між сторонами існує спір і справа призначена судом до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погодився з вимогами відповідача, зазначив, що викладені вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва – без змін.

Ухвалою від 25.07.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегії у складі: головуючого – Отрюха Б.В., суддів Куровського С.В., Михальської Ю.Б. і призначена до розгляду на 03.09.08.

03.09.2008 р. за розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/4/2, в зв’язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, зазначений вище склад суду був змінений, призначено для розгляду справи № 31/178 головуючим-суддею Кондес Л.Л., суддями Куровського С.В, Михальську Ю.Б.

03.09.2008 р. до канцелярії суду надійшла заява позивача про відвід судовій колегії у складі головуючого судді Отрюха Б.В. та суддів Куровського С.В. та Михальської Ю.Б., яка ухвалою Заступника Голови суду від 04.09.2008 р. була відхилена, а стосовно відводу головуючому судді Отрюху Б.В. – залишена без розгляду. Справа призначена до розгляду на 07.10.2008 р.

Судове засідання неодноразово відкладалось.

Ухвалою від 17.12.2008 р. по справі було призначено судово-економічну експертизу.

Апеляційне провадження було поновлено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2009 р., розгляд справи призначений на 16.06.2009 р.

В судове засідання з’явились представники відповідача. Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в зв’язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 21.04.2006 р. між ДП "Долмарт Україна" та ТОВ "Сомельє" був укладений договір поставки № 3107 (далі – договір).

Відповідно до умов договору, позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача товар за видатковими накладними, що мають оформлюватися на кожну окрему поставку.

Згідно п. 1.1. Договору сукупність всіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар є ціною Договору. Згідно п. 3.3. Договору, Відповідач здійснює оплату за поставлений товар на розрахунковий рахунок постачальника протягом 75-ти календарних днів після отримання товару.

Позивач підтверджує, що згідно видаткових накладних, за період, починаючи з 21.12.2006 р. по 16.01.2008 р., відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 5 335 891,38 грн., однак оплатив лише 1 834 940,58 грн. Товар на суму 3 500 950,80 грн. відповідачем оплачений не був.

На підтвердження факту визнання відповідачем заборгованості по даному договору, позивач надав суду копії видаткових накладних на отримання товару у спірному періоді, Акт зведення взаєморозрахунків клієнта ДП "Долмарт Україна" на період з 01.01.2006 р. по 30.01.2008 р., відповідно до якого відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 3 500 950,80 грн.,.

В свою чергу, відповідач не погоджується з твердженнями позивача і зазначає, що наданий Акт не має доказової сили, оскільки він є поточним бухгалтерським документом та складений на період до 30.01.2008 р., а з позовом ДП "Долмарт України" звернулося лише 04.04.2008 р.

Також, Відповідач вказує, що не визнає позовні вимоги, оскільки не отримував від позивача товару, зазначеного в матеріалах справи, який є імпортом, а отже був придбаний за кордоном, завезений на митну територію України та розтаможений у встановленому законом порядку.

ТОВ "Сомельє" посилається на те, що позивач повинен був надати суду як доказ виконання ним зобов’язання за договором поставки: податкові накладні, довіреності на отримання посадовою особою підприємства товарно-матеріальних цінностей та документи, які підтверджують надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей.

Дослідивши матеріали справи судова колегія не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що позов не підлягає задоволенню в зв’язку з наступним:

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В зв’язку з тим, що для вирішення даного спору необхідно вивчити, проаналізувати та встановити відповідність чинному законодавству бухгалтерської, банківської та податкової документації, для чого необхідні спеціальні знання, ухвалою від 17.12.2008 за ініціативою суду було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні запитання:

1) Чи здійснювалось списання зі складських приміщень ДП "Долмарт Україна" матеріальних цінностей за видатковими накладними за Договором поставки № 3107 від 21.04.2006 р. між ДП "Долмарт Україна" та ТОВ "Сомельє" в період з 21.04.2006 р. по 01.04.2008 р. і чи належним чином здійснено оформлення даних фінансово-господарських операцій?

2) Чи відображені в бухгалтерському та податковому обліку ДП "Долмарт Україна" в період з 21.04.2006 р. по 01.04.2008 р. фінансово-господарські операції по відпуску товару за Договором поставки № 3107 від 21.04.2006 р.?

3) Чи здійснювалось приймання матеріальних цінностей у складські приміщення ТОВ "Сомельє" за видатковими накладними за Договором поставки № 3107 від 21.04.2006 р. між ДП "Долмарт Україна" та ТОВ "Сомельє" в період з 21.04.2006 р. по 01.04.2008 р. і чи належним чином здійснено оформлення даних фінансово-господарських операцій?

4) Чи відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Сомельє" в період з 21.04.2006 р. по 01.04.2008 р. фінансово-господарські операції по отриманню товару за Договором поставки № 3107 від 21.04.2006 р.?

5) Чи було здійснено перерахунок з рахунків ТОВ "Сомельє" на рахунки ДП "Долмарт Україна" кошти за отримання придбаних за Договором поставки № 3107 від 21.04.2006 р. матеріальних цінностей, якщо так, то в якому розмірі?

6) Яка фактична сума заборгованості існувала у відповідача перед позивачем за Договором поставки № 3107 від 21.04.2006 р. між ДП "Долмарт Україна" та ТОВ "Сомельє" на день пред’явлення позову до суду?

Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Обов’язок щодо проведення оплати за експертизу було покладено на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 42 та ст. 43 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається у п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" (v2651600-06) у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (v0008700-97) .

Так, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (v0008700-97) зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:

? чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

? чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

? компетентність експерта, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

? достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

? повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

? узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

? обґрунтованість експертного висновку № 497/1323 та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Оцінивши та перевіривши Висновок судово-економічної експертизи за правилами ст. 43 ГПК України, який відповідно до ст. 42 ГПК України не є обов’язковим для господарського суду, але у судової колегії не викликає сумніву достовірність встановлених експертом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, експерт був попереджений про те, що несе відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку.

Крім того судова колегія звертає увагу на компетентність експерта, який не вийшов за межі своїх повноважень, на те, що ним було додержано вимог законодавства при проведенні експертизи, на повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, висновок судового експерта судова колегія покладає в основу даної постанови з огляду на наступне.

Так, на перше запитання, експертом було надано висновок, що у зв'язку з тим, що з наданих для дослідження видаткових накладних не вбачається за яким саме договором проведено відпуск товару, та через відсутність довіреностей, документально підтвердити здійснення господарських операцій по передачі товару від ДП "Долмарт-Україна" до ТОВ "Сомельє" та його вартість за договором №3107 від 21.12.06 за період з 21.12.06 по 16.01.08 не видається за можливе.

Оформлення видаткових накладних не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ, із змінами та доповненнями, а саме: не зазначені дані щодо місця їх складання, а в деяких накладних – посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, також відсутні довіреності на одержання цінностей.

Стосовно другого запитання у висновку зазначено: "За результатами проведеного дослідження, враховуючи те, що в бухгалтерському та податковому обліках господарські операції по відпуску товарів підприємством "Долмарт-Україна" відображені на підставі видаткових та податкових накладних, в яких відсутні дані щодо номеру та дати складання договору, за яким ДП "Долмарт Україна" здійснено поставку товару ТОВ "Сомельє", то підтвердити відображення в бухгалтерському та податковому обліках ДП "Долмарт Україна" фінансово-господарських операцій по відпуску товарів саме за договором №3107 від 21.12.06 в період з 21.12.06 по 16.01.08 не видається за можливе."

На третє та четверте питання у висновку міститься відповіді, що оскільки в матеріалах справи відсутні документи ТОВ "Сомельє" (облікові регістри, прибуткові накладні, товарні звіти матеріально-відповідальних осіб, головні книги, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові декларації з ПДВ), то документально підтвердити проведення та оформлення господарських операцій з приймання матеріальних цінностей у складські приміщення ТОВ "Сомельє" за видатковими накладними за договором поставки №3107 від 21.12.06 в період з 21.12.06 по 16.01.08 та відображення в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ "Сомельє" в зазначений період фінансово-господарських операцій по отриманню товару на суму 5 327 713,85 грн., в тому числі і за спірним договором не є можливим.

На п’яте та шосте питання експерт відповів, що перерахування коштів з рахунку ТОВ "Сомельє" на рахунок ДП "Долмарт Україна" у період з 27.02.07 по 20.02.08 за придбані матеріальні цінності документально підтверджується на загальну суму 2 048 963,00грн., в тому числі із зазначенням підстави платежу "згідно договору №3107 від 21.12.06" - на суму 825 000,00грн. У зв'язку з тим, що у видаткових та податкових накладних Продавця не заповнено графу "Підстава" для відпуску ТМЦ, та в матеріалах справи відсутні довіреності на одержання цінностей, встановити суму заборгованості, яка існувала у ТОВ "Сомельє" перед ДП "Долмарт-Україна" за договором поставки №3107 від 21.12.06 на день пред'явлення позову до суду, не видається за можливе.

Щодо акту зведення взаєморозрахунків сторін за період з 01.01.2006 р. по 30.01.2008 р., судова колегія зазначає наступне:

Для перевірки достовірності відображення або підтвердження в бухгалтерському обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємствами повинна проводитись інвентаризація взаєморозрахунків, в результаті якої складається акт звірки розрахунків.

На сьогоднішній день типова форма акту звірки розрахунків законодавчими та нормативними актами України не затверджена.

Разом з тим, як прийнято в діловому обороті, акт звірки розрахунків повинен містити такі дані: назву підприємств, між якими здійснюється звірка розрахунків; період, за який проводиться звірка; назву документів, на підставі яких проводиться звірка (зазвичай це документи, що підтверджують поставку товарів (робіт, послуг) та їх оплату), їх номер і дату виписки; за даними кредитора (сальдо на початок, обороти по дебету і по кредиту, сальдо на кінець); за даними дебітора (сальдо на початок, обороти по дебету і по кредиту, сальдо на кінець); розходження суми.

Акт підписується представниками підприємств.

У матеріалах справи є в наявності копія "Акту зведення взаєморозрахунків клієнта ДП "Долмарт-Україна" по фірмі ТОВ "Сомельє", який складений за період з 01.01.06 по 30.01.08, та підписаний від імені головних бухгалтерів вказаних підприємств і скріплений печатками. За даними цього акту заборгованість ТОВ "Сомельє" перед ДП "Долмарт-Україна" складає 3 500 950,80 грн. (т.1, а.с.9-10).

Слід зауважити, що зазначений акт зведення взаєморозрахунків не відповідає своєму призначенню, оскільки містить дані тільки одного підприємства (ТОВ "Сомельє").

З висновку експерта вбачається, що згідно наданих для дослідження видаткових накладних, картки клієнта ТОВ "Сомельє", реєстрів документів відпуску товарів зі складу Постачальника підприємством "Долмарт-Україна" господарські операції по відвантаженню товару ТОВ "Сомельє" за період з 21.12.06 по 16.01.08 відображені на суму 5 327 713,85 грн.

Також відповідно до наданих виписок банку документально підтверджується, що ТОВ "Сомельє" у період з 27.02.07 по 20.02.08 перераховано на поточний рахунок ДП "Долмарт-Україна" грошових коштів на загальну суму 2 048 963,00 грн. із призначенням платежу "оплата за алкогольні напої".

Враховуючи те, що у видаткових та податкових накладних Постачальника не заповнено графу "Підстава" для відпуску ТМЦ та в матеріалах справи відсутні довіреності на одержання цінностей, встановити суму заборгованості, яка існувала у ТОВ "Сомельє" перед ДП "Долмарт-Україна" за договором поставки №3107 від 21.12.06 на день пред’явлення позову до суду, не видається за можливе.

В зв’язку із зазначеним, суд першої інстанції не повинен був приймати Акт зведення взаєморозрахунків клієнта ДП "Долмарт-Україна" по фірмі ТОВ "Сомельє" до уваги та задовольняти позов з цієї підстави.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивач мав довести те, що ним було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 5 335 891,38 грн. саме за договором поставки № 3107. Однак з наданих документів не вбачається, що саме за даним договором відповідач отримав спиртні напої на вказану суму. Докази поставки товару за договором № 3107 надані лише на суму 825 000,00 грн., однак в тай же час, позивач вказує, що відповідач за цим договором сплатив 1 834 940,58 грн., тобто не довів факт заборгованості за цим зобов’язанням.

Відповідач, в свою чергу надав суду документацію, з якої не вбачається, що ТОВ "Сомельє" у період з 27.02.07 по 20.02.08 отримувало від ДП "Долмарт-Україна" будь-які матеріальні цінності за договором № 3107.

Таким чином, позовні вимоги, заявлені ДП "Долмарт-Україна" до ТОВ "Сомельє" задоволенню не підлягають.

Перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовна заява ДП "Долмарт-Україна" була подана до Господарського суду міста Києва 04.04.2008 р.

Ухвалою від 08.04.2008 р. за вказаним позов було порушено позовне провадження у справі № 31/178. Розгляд справи призначений до розгляду на 15.05.2008 р.

На звороті оригіналу ухвали про порушення позовного провадження та призначення справи до розгляду зазначено дату відправки та реєстраційні номери поштового відправлення вказаної ухвали сторонам, однак дана відмітка не містить штампу відділу документального забезпечення Господарського суду міста Києва, що не відповідає вимогам п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (v0075600-02) .

Враховуючи викладене, судова колегія не може вважати, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду.

В судове засідання 15.05.2008 р. з’явився лише представник позивача. Представник відповідача в суд не з’явився, однак судом справу було розглянуто та оголошено перерву на 19.05.2008 р. Жодних доказів повідомлення про це відповідача в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до статті 77 ГПК України, суд в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи.

Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 постанови Пленуму від 29.12.76 р. N 11 з наступними змінами "Про судове рішення (v0011700-76) " роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, він не отримував ухвали про призначення справи до розгляду, а про даний спір йому стало відомо лише після накладання арешту на кошти, що є на його розрахункових рахунках згідно постанови відділу державної виконавчої служби Солом’янського РУЮ м. Києва про арешт коштів від 14 липня 2008 року.

Місцевий господарський суд при вирішенні спору не дотримався наведених роз'яснень Верховного Суду України та не виконали вимог ст. ст. 43, п. 1 ст. 77, п. 3 ст. 84 ГПК України, не забезпечив повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.

Суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність представника відповідача в судових засіданнях 15.05.2008 р. та 19.05.2008 р., не вжив заходів для встановлення причин нез'явлення його до суду та розглянув справу з ухваленням рішення за відсутності відповідача. Оскільки сам суд, призначаючи справу для розгляду, витребував у відповідача ряд документів, то наведені дії суду не є обґрунтованими та містять ознаки непослідовності. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) зобов'язує суд забезпечувати сторонам рівність перед законом і судом (ст. 42), змагальність сторін (ст. 43), а Закон України "Про судоустрій України" (3018-14) (п. 4 ст. 6) гарантує участь сторони в судовому засіданні при розгляді її справи.

Слід зазначити, що суд першої інстанції порушивши норму процесуального права, неповно, не всебічно дослідив матеріали справи, а саме не витребував у сторін бухгалтерські, банківські, податкові документи, які б підтвердили факт передачі відповідачу та отримання останнім Товару за договором поставки № 3107.

Розглянувши справу у відсутності представника відповідача, суд позбав його права на захист, що порушило його права і призвело до прийняття невірного рішення у справі.

Відповідно до статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

В даному випадку таке порушення мало місце, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення – скасуванню, та прийняття нового рішення, яким в позові відмовити.

Платіжним дорученням № 329 від 13.02.2009 ТОВ "Сомельє" було оплачено проведення судової експертизи у сумі 10 152 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2008 р. в справі № 31/178 – задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2008 р. в справі № 31/178 – скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Долмарт-Україна" (03067, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 4, корпус 20, код ЄДРПОУ 19349691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сомельє" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, адреса: 03067, м. Київ, бульвар І. Лепсе, код ЄДРПОУ 34453654) суму державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн., оплату за проведення судової експертизи у розмірі 10 152 (десять тисяч сто п’ятдесят дві) грн.