Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Знобищева О.Г., представник, довіреність № 106/026-ЮР

від 02.01.2009;

від відповідача: Купрейчук Н.В., представник, довіреність № 11/1-21/245

від 12.01.2008;

розглянувши апеляційну скаргу Державної митної служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009

у справі № 15/88 (суддя

за позовом Державного Науково-виробничого підприємства "Об"єднання Комунар" в особі філії Науково-

технічного спеціального

конструкторського бюро "Полісвіт";

до Державної митної служби України;

про розірвання контракту та стягнення суми

Державне Науково-виробниче підприємство "Об’єднання Комунар" в особі філії Науково-технічного спеціального конструкторського бюро "Полісвіт" (далі – ДНВП "Об’єднання Комунар" в особі філії НТСКБ "Полісвіт") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України про розірвання контракту від 27.07.1999 № 37/4 та стягнення збитків в сумі 34 734,00 грн.

До прийняття рішення по суті спору ДНВП "Об’єднання Комунар" в особі філії НТСКБ "Полісвіт" в порядку ст. 22 ГПК України звернулось із заявою про зміну позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача збитки в сумі 34 737,00 грн., які складаються з вартості експертизи в розмірі 10 734,00 грн. та вартості робіт по введенню в експлуатацію, підтримку працездатності комплексу та оренди приміщення в розмірі 24 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 15/88 позовні вимоги ДНВП "Об’єднання Комунар" в особі філії НТСКБ "Полісвіт" до Державної митної служби України про стягнення 34 737,00 грн. задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 10 734,00 грн. витрат на проведення експертизи, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 Державна митна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення витрат на проведення експертизи в сумі 10 734,00 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, скаржник посилався на те, що умовами договору № 77 не передбачено відшкодування митницею позивачу коштів за проведення комплексної державної експертизи.

Скаржником 11.06.2009 через канцелярію суду подано доповнення до апеляційної скарги, в якому він зазначив, що оскільки відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету України, а на сьогоднішній день має місце значне обмеження бюджетних асигнувань відповідача, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) , то сплата останнім не передбачених кошторисом коштів, як-то витрат на проведення експертизи є неможливою.

ДНВП "Об’єднання Комунар" в особі філії НТСКБ "Полісвіт" у запереченнях на апеляційну скаргу Державної митної служби України проти її доводів заперечувало та просило рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Між Державною митною службою України (Замовник) та ДНВП "Об’єднання Комунар" в особі філії НТСКБ "Полісвіт" (Виконавець) 27.07.1999 укладено контракт №37/4 "Розроблення рентгеноінтроскопічного комплексу для контролю морських контейнерів та автофургонів", за умовами якого, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе проведення таких робіт: "Розроблення рентгеноінтроскопічного комплексу для контролю морських контейнерів та автофургонів" (п. 1.1 контракту).

Відповідно до календарного плану виконання робіт до контракту № 37/4, позивач є виконавцем першої та другої черги будівництва спорудження комплексу у м. Іллічівськ Одеської області.

В свою чергу, між ДНВП "Об’єднання Комунар" в особі філії НТСКБ "Полісвіт" (Підприємство), Одеською митницею Державної митної служби України (Митниця) та Одеською обласною службою Укрінвестекспертизи (Експерт) 31.05.2006 укладено договір № 77, за умовами якого, Підприємство доручило, а Митниця зобов’язалась одержати оформлений екземпляр комплексної державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту (п. 1.1 договору).

Митниця доручила, а Експерт зобов’язався провести комплексну державну експертизу проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівськом морському торговельному порту (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Підприємство зобов’язалось, зокрема, оплатити Експерту результати комплексної державної експертизи проекту в розмірах і строк, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.2 договору Митниця зобов’язалась, зокрема, прийняти від Експерта результати комплексної державної експертизи, якщо така експертиза відповідає умовам договору.

В свою чергу, експерт зобов’язався, зокрема, видати комплексний висновок державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівськом морському торговельному порту у двох примірниках в термін 60 днів із дня перерахування від Підприємства на рахунок Експерта оплати відповідно до п. 3.3 даного договору (п. 2.4 договору).

Загальна вартість проведення комплексної державної експертизи визначена на основі нормативів, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.2002 № 88 і складає 8 945,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 789,00 грн., всього до сплати 10 734,00 грн. (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що підприємство бере на себе зобов’язання протягом трьох банківських днів з моменту одержання рахунка від експерта оплатити 30% вартості робіт з даного договору – 2 683,50 грн., крім того ПДВ 20% - 536,70 грн., всього 3 220,20 грн.

Остаточний розрахунок за проведення експертизи буде проведений підприємством протягом п’яти днів з дня отримання комплексного висновку державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівськом морському торговельному порту від Митниці (п. 3.4 договору).

Проведення експертизи та приймання її результатів оформлюється актом прийому-передачі комплексного висновку державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту, який підписується повноважними представниками Сторін (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 7 протоколу від 16.04.2004 наради по проблемним питанням будівництва комплексу "Поліскан-3" на території Іллічівського морського торговельного порту, позивач та Державний Дніпровський проектний інститут повинні забезпечити звершення проектно-кошторисної документації та подання її на узгодження державним контролюючим організаціям.

На виконання п. 3.4 договору № 77 та п. 7 протоколу від 16.04.2004, позивач здійснив оплату комплексної експертизи проекту у сумі 10 734,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 05.06.2006 № 1236 та від 28.12.2007 № 1771.

Між сторонами договору № 77, 03.12.2007 складено та підписано акт прийому-передачі попереднього комплексного експертного висновку від 03.08.2006 № 67 проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському.

У своїх позовних вимогах (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) позивач просить стягнути з відповідача вартість експертизи - 10 734,00 грн.

Згідно із п. 9.16 Державних будівельних норм (ДБН А.2.2-3-2004), затверджених Наказом Держбуду України від 20.01.2004 № 8, подання проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов’язком замовника, відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 в главі 12 "Проектні та вишукувальні роботи" зазначено, що до складу проектних та вишукувальних робіт входить кошторисна вартість експертизи проектно-кошторисної документації.

Аналізуючи зазначене вище, вбачається, що експертиза та її оплата входить до складу заходів при будівництві комплексу через проектні роботи та її оплату здійснює замовник.

До того ж, в матеріалах справи наявний лист Державної митної служби України від 26.12.2006 № 11/3-30/14806, згідно з яким Одеську митницю визначено виконавцем функцій замовника з реалізації проекту будівництва приміщення для розміщення комплексу "Поліскан-3".

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги те, що відповідно до договору № 77 Експертом розроблено і підготовлено комплексну державну експертизу проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту та згідно із 2.1 договору позивач оплатив Експерту результати комплексної державної експертизи проекту в розмірах і строк, передбачених даним договором, а відповідно до контракту від 27.07.1999 № 37/4 замовником проведення робіт, тобто заінтересованою стороною "Розроблення рентгеноінтроскопічного комплексу для контролю морських контейнерів та автофургонів" є Державна митна служба України і умовами ДБН А.2.2-3-2004 та Д.1.1-1-2000 експертиза та її оплата входить до складу заходів при будівництві комплексу через проектні роботи та її оплату здійснює замовник, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат на оплату комплексної експертизи проекту в розмірі 10 734,00 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог про відшкодування відповідачем витрат на оренду приміщення та роботи по введенню в експлуатацію та підтримці працездатності комплексу в розмірі 24 000,00 грн., виходячи з наступного.

Пунктом 3.2 контракту № 37/4 визначено, що порядок фінансування співвиконавців визначається Замовником. Зміни змісту та витрат за статтями кошторису в межах суми контракту завчасно узгоджується з Замовником.

Між Харківським Національним університетом ім. В.Н.Каразіна (Виконавець) та ДНВП "Об’єднання Комунар" (Замовник) 03.08.2006 укладено договір № 30-06, за умовами якого, Замовник доручив, а Виконавець прийняв виконання робіт з: "Введення в експлуатацію та підтримка працездатності рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" (п. 1.1 договору).

Однак, матеріали справи не містять відомостей, що позивач узгоджував з відповідачем питання щодо залучення співвиконавця (Харківський Національний університет ім. В.Н.Каразіна) до контракту та порядок фінансування такого співвиконавця до моменту кладення з ним договору, тобто позивачем не дотримано вимоги п. 3.2 контракту № 37/4 і односторонньо прийнято рішення про укладення договору № 30-06 з зазначеним вище Харківським Національним університетом ім. В.Н.Каразіна.

Суд першої інстанції, дослідивши умови контракту № 37/4 обґрунтовано визнав, що введення в експлуатацію рентгеноінтроскопічного комплексу передбачалось лише по завершенні робіт, передбачених 7 етапом зазначеного контракту, але технічним завданням на створення науково-технічної продукції "Введення в експлуатацію та підтримка працездатності рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан-3" (додаток № 1 до договору № 30-06) передбачені роботи, які не входять до умов контракту № 37/4.

Натомість, у зв’язку з наявністю у складі комплексу "Поліскан-3" потужного джерела іонізуючого випромінювання, стало неможливим прийняття відповідачем цього комплексу на зберігання, оскільки його розміщення передбачає спеціально оснащене та захищене приміщення, а тому ввівши за власною ініціативою комплекс в експлуатацію з наявним у ньому джерелом іонізуючого випромінювання, позивач унеможливив зберігання комплексу в звичайних складських умовах (лист позивача від 26.01.2008 та лист відповідача від 05.03.2008).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Оскільки відповідач господарського зобов’язання перед позивачем за контрактом № 37/4 не порушував і, як наслідок, збитків йому не завдавав, то зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд мотивовано відмовив позивачу в задоволенні вимоги щодо відшкодування відповідачем витрат на оренду приміщення та роботи по введенню в експлуатацію та підтримці працездатності комплексу в розмірі 24 000,00 грн.

Посилання скаржника, що умовами договору № 77 не передбачено відшкодування митницею позивачу коштів за проведення комплексної державної експертизи, колегією суддів до уваги не приймається з підстав, наведених у даній постанові суду.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника в доповненнях до апеляційної скарги на те, що оскільки відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету України, а на сьогоднішній день має місце значне обмеження бюджетних асигнувань відповідача, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) , то сплата останнім не передбачених кошторисом коштів, як-то витрат на проведення експертизи є неможливою, не є підставою для скасування спірного рішення, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від виконання зобов’язань, які мають виконуватись належним чином.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі №15/88.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 15/88 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної митної служби України - без задоволення.

2. Матеріали справи № 15/88 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.