ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" жовтня 2012 р.Справа № 5013/573/12
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs28279509) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs30704969) )
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 5013/573/12
за позовом: публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр"
до відповідача 2: приватного підприємства "Терра 2011"
до відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Депозит Гарант"
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного підприємства "Балтимор"
про визнання правочину фіктивним та визнання фіктивного правочину недійсним,
представники сторін:
від позивача - Дюжев І.О., довіреність б/н від 31.05.12;
від відповідача 1 - Мухіна Н.В., довіреність б/н від 21.02.2012.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 30 травня 2012 р., яка містить вимоги:
визнати правочин щодо укладення договору купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.09 між ВАТ "Кіровоградський кар'єр", ПП "Терра 2011" та ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант" фіктивним;
застосувати наслідки фіктивного правочину до договору купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.09, укладеного між ВАТ "Кіровоградський кар'єр", ПП "Терра 2011" та ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант", визнавши його недійсним.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.07.12 у складі судді Макаренко Т.В. розгляд справи відкладено до 02.08.12, зобов'язано учасників судового процесу подати суду необхідні для вирішення спору документи.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Кіровоградської області "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" № 230 від 31.07.12 року, в зв'язку з перебуванням у день розгляду справи судді Макаренко Т.В. у відпустці, довідкою про результати автоматичного розподілу справи між суддями від 31.07.12, дану справу № 5013/573/12 призначено судді Змеулу О.А.
Ухвалою від 1 серпня 2012 р. справу № 5013/573/12 суддею Змеулом О.А. прийнято до свого провадження.
Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський кар'єр" (далі - відповідач 1) просить припинити провадження у справ відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що підстави, на яких ґрунтується позов, були досліджені господарським судом Кіровоградської області під час вирішення спору у справі № 18/109 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за результатами розгляду якої винесено рішення від 10.02.2011, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011.
Позивач проти клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України заперечив, посилаючись на те, що
підстави звернення до суду у даній справі є відмінними від підстав, що мали місце у справі № 18/109;
рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 по справі № 18/109, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011, у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.2009, укладеного між ВАТ "Кіровоградський кар'єр" та приватним підприємством "Терра 2011" відмовлено з тих підстав, що Банк не є стороною договору № 8-Б від 28.12.2009, тому у нього відсутнє право на звернення до суду із позовом;
ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2011 у справі про банкрутство ВАТ "Кіровоградський кар'єр" № 11/19 визнані грошові вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" у сумі 84 056 883 грн. 45 коп.;
підставою звернення Банку до суду по справі № 5013/573/12 з метою визнання фіктивного договору купівлі-продажу простого векселя недійсним є порушення його прав як кредитора.
При розгляді грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство не може вирішуватись питання щодо незаконності угод, на підставі яких заявлені такі вимоги, у справі про банкрутство суд не вирішує спір про право, а лише встановлює наявність чи відсутність заборгованості боржника. У межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди на спеціальних підставах, які встановлені п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті угоди, які укладені між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації.
Що стосується угод, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредиторів, то такі угоди можуть оспорюватись у позовному провадженні. У даному випадку спірна угода купівлі-продажу простого векселя безпосередньо стосуються прав та інтересів позивача як кредитора у справі про банкрутство відповідача ВАТ "Кіровоградський кар'єр", оскільки визнання грошових вимог кредиторів збільшує пасив боржника та може вплинути на обсяг ліквідаційної маси, за рахунок якої відбувається задоволення вимог кредиторів, у тому числі і позивача ПАТ "ВіЕйБі Банк".
У судовому засіданні, в якому брали участь представники позивача і відповідача 1, оголошувалась перерва з 25.09.12 до 04.10.12.
Представник відповідача 1 - ВАТ "Кіровоградський кар'єр", у судовому засіданні 04.10.2012 надав усні заперечення проти позову, та висловив прохання відмовити в задоволенні позову.
Відповідачі не надіслати до суду відзивів на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.
У даній справі позивач подав свій позов, який ґрунтується на таких обставинах.
Між позивачем та відповідачем-1 було укладено наступні кредитні договори:
1) Кредитний договір № 7/2007-К(А) від 24 липня 2007 року, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 314 250,00 євро зі сплатою процентів за ставкою 11,5% річних, строком повернення 20 липня 2012 року.
2) Кредитний договір № 8/2007-К(А) від 24 липня 2007 року, згідно якого позичальнику надано мультивалютний кредит з максимальним лімітом в сумі 1 780 750,00 євро, зі сплатою 11,5% річних по траншах в євро, та 26% річних по траншах в гривні, строком повернення 20 листопада 2012 року;
3) Кредитний договір № 9/2007-К(А) від 24 липня 2007 року, згідно якого позичальнику надано мультивалютний кредит з максимальним лімітом в сумі 45 000,00 євро, зі сплатою 11,5% річних по траншах в євро, та 26% річних по траншах в гривні, строком повернення 20 листопада 2012 року;
4) Кредитний договір № 18/2007-К від 4 грудня 2007 року, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 654 400,00 доларів США, зі сплатою процентів за ставкою 17% річних, строком повернення 20 лютого 2014 року;
5) Кредитний договір № 19/2007-К від 04 грудня 2007 року, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 657 426 доларів США, зі сплатою процентів за ставкою 17% річних, строком повернення 30 липня 2012 року;
6) Кредитний договір № 5/2008-К від 28 травня 2008 року, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 664 000,00 євро, зі сплатою процентів за ставкою 12,5 % річних, строком повернення 20 січня 2014 року;
7) Кредитний договір № 6/2008-К від 24 липня 2008 року, згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 7 000 000,00 грн., зі сплатою процентів за ставкою 26 % річних, строком повернення 20 липня 2013 року;
8) Кредитний договір № 1/2009-К від 31 березня 2009 року, згідно яких позичальнику надано кредит в сумі 8 500 000, 00 грн., зі сплатою процентів за ставкою 26 % річних, строком повернення 20 вересня 2014 року;
рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2010 у справі № 12/202 стягнуто солідарно з відповідача-1: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", відповідача-2: приватного підприємства "Юліус", відповідача-3: приватного підприємства "Балтимор", відповідача-4: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5", відповідача-5: товариства з обмеженою відповідальністю "Грантрейд", відповідача-6: приватного підприємства "Автомир", відповідача-7: товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс", відповідача-8: закритого акціонерного товариства "ПММ - Комплект" на користь відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість в сумі 57139079,31 грн., з яких:
1) заборгованість за кредитним договором № 7/2007-К(а) від 24.07.2007 в сумі 293996,16 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 3 381 231,02 грн.;
2) заборгованість за кредитним договором № 8/2007-К(а) від 24.07.2007 в сумі 22168780,24 грн., з яких: заборгованість по траншу, наданому в Євро в сумі 1 819 484,26 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 20 925 772,03 грн.; та заборгованість, що по траншу, що надана в гривні в сумі 1 243 088,21 грн.;
3) заборгованість за кредитним договором № 9/2007-К (а) від 24.07.2007 в сумі 534023,57 грн.;
4) заборгованість за кредитним договором № 18/2007-К від 04.12.2007 в сумі 689138,81 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 5 491 402,61 грн.;
5) заборгованість за кредитним договором № 5/2008-к від 28.05.2008 у сумі 706475,38 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ складає 8 125 128,14 грн.;
6) заборгованість за кредитним договором № 6/2008-К від 24.07.2008 у сумі 8336328,75 грн.;
7) заборгованість за кредитним договором № 1/2009-К від 31.03.2009 у сумі 9 244 708,55 грн.
Також позивач посилається на те, що відповідач 1 виступив майновим поручителем згідно договору поруки № 2/2009-К-П-5, відповідно якого відповідач зобов'язався солідарно, у повному обсязі, відповідати перед позивачем за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Грантрейд" зобов'язань за кредитним договором № 2/2009-К від 31.03.2009 (додаткова угода № 1 від 31.03.09 р., договір про внесення змін № 2 від 05.06.09 р.), згідно з яким позичальнику надано кредит в сумі 15 314 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26% річних, та строком повернення 20 травня 2014 року.
рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2010 по справі № 12/203 стягнуто солідарно з відповідача 1: ВАТ "Кіровоградський кар'єр", відповідача 2: ПП "Юліус", відповідача 3: ПП "Балтимор", відповідача 4: ВАТ "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", відповідача 5: ТОВ "Грантрейд", відповідача 6: ПП "Автомир", відповідача-7: ТОВ "Промтехресурс", відповідача 8: ЗАТ "ПММ - Комплект" на користь ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість в сумі 18 214 736,07 грн. за кредитним договором № 2/2009-К від 31.03.2009.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2011 по справі №11/19 (банкрутство ВАТ "Кіровоградський кар'єр") суд визнав грошові вимоги позивача до відповідача-1 в сумі 84 056 883,45 грн. за вищевказаними кредитними договорами станом на 02.04.2010. В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України позивач звільнений від доказування фактів, що були встановлені вищевказаними судовими рішеннями (в тому числі факт отримання Відповідачем-1 кредитних коштів за всіма вищевказаними договорами).
При вирішенні спору в даній справі необхідно виходити з того, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10 лютого 2011 року по справі № 18/109, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 12 липня 2011 року, у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.2009, укладеного між ВАТ "Кіровоградський кар'єр" (відповідач 1) та приватним підприємством "Терра 2011 (відповідач 2)", відмовлено повністю.
У даній справі № 5013/573/12 беруть участь ті самі сторони (позивач і троє відповідачів), що й у іншій справі № 18/109 у якій предметом спору був договір купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.2009, укладений між ВАТ "Кіровоградський кар'єр" та приватним підприємством "Терра 2011".
У відповідності до приписів ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивачі і відповідачі. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
В силу частини другої статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
28 грудня 2009 року між приватним підприємством "Терра 2011" - продавець та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" - покупець, від імені та за рахунок якого на підставі договору доручення №7-Б від 28.12.2009 діє товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Депозит Гарант", укладено договір № 8-Б купівлі-продажу простого векселя (надалі - договір № 8-Б від 28.12.2009)
За умовами цього договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю (ВАТ "Кіровоградський кар'єр"), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель серії АА 0851139 на суму 50 305 843,75 грн., дата складання 12.02.2009 р., по пред'явленні, документарної форми, векселедавець приватне підприємство "Балтимор".
За домовленістю сторін вартість (ціна) простого векселя становить 50 305 843,75 грн. Покупець сплачує продавцю вартість (ціну) простого векселя до 11.01.2010 шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок продавця. Передача простого векселя здійснюється в день укладання договору, за актом приймання-передачі, що підписується продавцем та покупцем.
Договір № 8-Б від 28.12.2009 набув чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 163 Господарського кодексу України, ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право.
Відповідач 1, придбавши за спірним договором простий вексель, набув відповідне грошове право, у зв'язку з чим посилання позивача на те, що з придбанням векселя збільшується кредиторська заборгованість відповідача 1, на нормах чинного законодавства України не ґрунтується.
Позивач вважає, що договір № 8-Б від 28.12.2009 укладений відповідачами є фіктивним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, порушує права та законні інтереси Банку і просить визнати його недійсним з посиланням на ч. 1 ст. 215, ч. 5 ст. 203 та ст. 234 Цивільного кодексу України.
Позов містить вимоги визнати правочин щодо укладення договору № 8-Б від 28.12.2009 фіктивним, що повинно бути доведено самим заявником позову, та застосувати судом правові наслідки фіктивності правочину - визнати такий фіктивний правочин недійсним.
У позовній заяві зазначено, що 01 квітня 2010 року між ВАТ "Кіровоградський кар'єр'' (відповідач 1), як покупцем, та ТОВ "Компанія з управління активами "Сприяння", як продавцем, ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант" (відповідач 3), як повірений, було укладено договір № 4-Б купівлі-продажу простого векселя.
Пунктами 1.1.-1.3. вказаного договору передбачено, що предметом договору є простий вексель серії АА № 0137161 на суму 5 000 000,00 гри. та простий вексель серії АА № 0851164 на суму 1 170 000,00 грн. Ціна договору, за домовленістю сторін, складає 6170 000,00 грн.
01 квітня 2010 року між ВАТ "Кіровоградський кар'єр" (відповідач 1), як покупцем, та ПП "Терра 2011" (відповідач 2), як продавцем, ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант" (відповідач 3), як повірений, було укладено договір № 5-Б купівлі-продажу простого векселя.
Пунктами 1.1.-1.3. вказаного договору передбачено, що предметом договору є простий вексель серії АА № 0538922 на суму 8 210 573,87 грн. Ціна договору, за домовленістю сторін, складає 8 210 573,87 грн.
02 квітня 2010 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області порушено справу №11/19 про банкрутство ВАТ "Кіровоградський кар'єр".
На думку позивача, відповідач 1, знаючи про надісланні до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ВАТ "Кіровоградський кар'єр", укладаючи договори купівлі-продажу простого векселя, переслідував єдину мету - збільшити обсяг заборгованості ВАТ "Кіровоградський кар'єр", тому, всупереч вимог ч. 5 ст. 203 ЦК кодексу України, укладання вказаних вище договорів також не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені.
У подальшому в процедурі банкрутства відповідача 1 двічі загальними зборами кредиторів ВАТ "Кіровоградський кар'єр" обирався комітет кредиторів, і кожного разу Банк з вимогами понад 84 000 000,00 грн. до складу комітету кредиторів не входив.
За припущенням позивача, спірний договір укладений відповідачем 1 без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним, тобто містить ознаки фіктивного договору.
Втім, господарський суд не вважає факт фіктивності договору № 8-Б від 28.12.2009 доведеним.
Спірний договір у розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України є дією осіб, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків - багатостороннім правочином (договором).
Позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.
Згідно ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Як зазначено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 № 9 (v0009700-09) "Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними", для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину; судам необхідно врахувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.
Отже, фіктивний правочин завжди укладається умисно і сторони такого правочину заздалегідь знають, що він не буде виконаний. При цьому, зважаючи на правову природу договору як багатостороннього правочину, ознака фіктивності повинна бути властива діям усіх сторін правочину і саме по собі невиконання правочину його сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.
Для визнання зобов'язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність таких умов:
вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного правочину (договору);
такий умисел повинен виникнути у обох сторін до моменту укладення договору;
метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором.
Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося фіктивно.
Якщо на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача про фіктивність договору №8-Б від 28.12.2009, зважаючи на вчинення сторонами дій на його виконання шляхом передачі векселя від продавця до покупця, тоді як за змістом ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Господарським судом відхиляється як не підтверджене належними і допустимими доказами припущення позивача стосовно того, що сумнівний характер оспореного правочину, неможливість його виконання відповідачем 1, свідчить про те, що відповідач 1 мав на меті створення штучної кредиторської заборгованості перед відповідачем 2.
Поряд з цим, позивач не надав належних і допустимих доказів того, що інша сторона оспореного договору - ПП "Терра 2011", мала за мету не отримувати передбачену договором ціну простого векселя в розмірі 50 305 843 грн. 75 коп.
Господарським судом відхиляється клопотання ВАТ "Кіровоградський кар'єр" (відповідача 1) про припинення провадження в даній справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даній справі предмет позову не є ідентичним предмету позову в справі № 18/109 між тими ж самими сторонами.
У позовній заяві, що розглядається в даній справі, позивач вказав і інші обставини на яких ґрунтується позов, які не розглядалися у справі № 18/109.
рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 по справі № 18/109, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011, у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.2009, укладеного між ВАТ "Кіровоградський кар'єр" та приватним підприємством "Терра 2011" відмовлено з тих підстав, що Банк не є стороною договору № 8-Б від 28.12.2009, тому у нього відсутнє право на звернення до суду із позовом.
У даній справі позивач подав до суду позов з метою захисту своїх інтересів, які він вважає порушеними, хоча він не є стороною оспореного правочину.
Втім, вимога позивача - визнати правочин щодо укладення договору купівлі-продажу простого векселя № 8-Б від 28.12.09 між ВАТ "Кіровоградський кар'єр", ПП "Терра 2011" та ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант" фіктивним не відповідає способам захисту цивільних прав чи прав суб'єктів господарювання, які передбачаються статтею 20 Господарського кодексу України, статтями 16, 234 Цивільного кодексу України, нормами яких не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання правочину фіктивним.
Отже, у даному випадку в позов з такою вимогою задоволенню не підлягає.
Окрім того, Банк посилається на те, що оскаржуваний договір укладений в.о. генеральним директором ВАТ "Кіровоградський кар'єр" Дудкою Анатолієм Андрійовичем з перевищенням наданих йому статутом та вищим органом управління ВАТ "Кіровоградський кар'єр" повноважень, з дефектом суб'єктивного права та з порушенням вимог ст. 203 ЦК України.
Проте, зазначені обставини були предметом дослідження у судових рішення по справі № 18/109, яка по першій інстанції розглядалася господарським судом Кіровоградської області.
рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10 лютого 2011 року в справі № 18/109 правомірно відхилено посилання позивача на укладення договору від імені першого відповідача в.о. генерального директора Дудкою А.А. з перевищенням відповідних повноважень.
Досліджуючи питання перевищення повноважень посадовою особою відповідача 1 при укладенні спірного договору, господарський суд встановив наступне: відповідно до п.15.1 Статуту ВАТ "Кіровоградський кар'єр", дирекція Товариства є виконавчим органом Товариства. Дирекція утворюється Загальними зборами акціонерів строком на 3 (три) роки у кількості трьох осіб, і є підзвітною Зборам, наглядовій раді та організовує виконання їх рішень. До складу Дирекції входять: генеральний директор, перший заступник генерального директора та заступник генерального директора. Персональний склад Дирекції, окрім генерального директора призначається та звільняється Наглядовою радою Товариства за поданням Генерального директора. Генеральний директор призначається Зборами Товариства (п.15.2 Статуту).
Повноваження Генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар'єр" викладені у п.15.6 статуту такого товариства. Генеральний директор має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначених статутом. Відповідно до підпункту 3 п.15.6 генеральний директор має право підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту. Підпунктом 9 п. 15.6 Статуту ВАТ "Кіровоградський кар'єр" визначено, що генеральний директор має право укладати договори на суму, що не перевищує 100000,00 грн. У свою чергу, до повноважень Наглядової ради товариства Статутом віднесено право прийняття рішення про укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 300 000,00 грн. (п. 14.5.2 Статуту). Разом з цим, з наданого відповідачем 1 протоколу засідання Наглядової Ради акціонерного товариства від 25.12.2009, вбачається прийнятті Наглядовою радою рішення про придбання у ПП "Терра 2011" простого векселя серії АА 0851139 на суму 50 305 843,75 грн., дата складання 12.02.2009, по пред'явленні, документарної форми, векселедавець - ПП "Балтимор" та укладення договору купівлі-продажу цього векселя, з наданням повноважень на підписання даного договору в.о. генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар'єр" Дудці А.А.
Відповідно до протоколу засідання Наглядової ради ВАТ "Кіровоградський кар'єр" від 30.09.2009 року, у зв'язку з достроковим розірванням (припиненням) контракту з генеральним директором ВАТ "Кіровоградський кар'єр" Хліманко М.М., згідно вимог Статуту товариства, Наглядовою радою вирішено до скликання (проведення) загальних зборів акціонерів, призначити з 01.12.2009 виконуючим обов'язки генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар'єр" Дудку Анатолія Андрійовича - першого заступника генерального директора товариства. Таким чином, оспорюваний договір №8-Б від 28.12.2009 з боку відповідача 1 був підписаний виконуючим обов'язки генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар'єр", першим заступником генерального директора товариства Дудкою А.А., уповноваженим на такі дії Наглядовою радою товариства.
Зазначені факти, що встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі № 18/109, мають преюдиціальне значення при вирішенні спору в даній справі № 5013/573/12.
З огляду на викладене вище господарський суд дійшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
У відповідності до статті 49 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено 09.10.12
Суддя
О.А. Змеул