Обласне комунальне виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" відшкодування плати за землю в сумі 104520,53 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує порушенням з боку відповідача умов договору оренди №20Н від 01.08.07р.

Ухвалою суду від14.02.12р. зупинено провадження по справі до вирішення Ленінським районним судом м. Харкова справи №2024/2-2358/11 за позовом Харківської обласної ради про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 22.06.11р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології".

06.08.12р. на адресу господарського суду Харківської області відповідачем було надано повідомлення про рух справи №2024/2-2358/11, в якій відповідач повідомив суд, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17.04.2012 р позовні вимоги Харківської обласної ради по справі № 2024/2-2358/11 задоволені. Договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 22.06.2011р. укладений між ТОВ «Високі енергетичні технології» та Лаутою А.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 1297, визнано недійсним. Повернуто у власність ТОВ «Високі енергетичні технології» частину нежитлового приміщення, що складається з 1/2 частини нежитлової будівлі літери «Б-1», загальною площею 133,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків вул. Котлова 54, переданого за зазначеним договором. Договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 22.06.2011 р, укладений між ТОВ «Високі енергетичні технології» та Лаутою А.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 1307, визнано недійсним. Повернуто у власність ТОВ «Високі енергетичні технології» частину нежитлового приміщення, що складається з 1/2 частини нежитлової будівлі літери «Б-1», загальною площею 133,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків вул. Котлова 54, переданого за зазначеним договором. рішенням апеляційного суду Харківської області від 19.09.2012 року апеляційна скарга ТОВ «Високі енергетичні технології» була задоволена, рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 17.04.12р. скасовано, в задоволенні позовних вимог Харківської обласної ради відмовлено. Справу № 2024/2-2358/11 вирішено по суті, право власності на частини нежитлової будівлі літери «Б-1», загальною площею 133,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків вул. Котлова 54, залишилось за Лаутою А.О.

Ухвалою суду від 07.08.12р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.08.12 р. о 10:00 год.

17.08.12р. представник позивача надав заяву про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

17.08.12р. представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду (збитки) за період з 26.03.09 р. по 22.06.11р. у розмірі 89871,89 грн.

17.08.12р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11:30 20.08.12р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.08.12р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача після перерви в судове засідання 20.08.12р. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про, що свідчить відмітка в протоколі судового засідання від 17.08.12р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача щодо залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача фізичну особу Лауту Артема Олександровича, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач не довів яким саме чином рішення по справі може вплинути на права або обов'язки фізичної особи Лаути Артема Олександровича, то суд приходить до висновку щодо відмови в задоволені клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи Лаути Артема Олександровича.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 07.08.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з чим, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.08.2007 між Харківською обласною радою та ТОВ «Високі енергетичні технології» було укладено Договір оренди комунального майна № 20Н.

Згідно п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлову одноповерхову будівлю загальною площею 2038,6 м. кв. за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 54, літ "В-1", "Д-1", "Ж-1", "3-1", "К-1", "Н-1", що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром".

23 січня 2009 року між Територіальною громадою сіл, селищ міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" був укладений Договір купівлі - продажу інвентарних об'єктів № 30-К. Згідно даного договору Товариству з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" за плату передаються у власність інвентарні об'єкти, в т.ч. нежитлові будівлі: літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1-2", "И-1", "К-1", "Л-1", "Н-1", що розташована за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 54. Вищезазначений договір 23.01.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погребною Т.П., та зареєстровано в реєстрі №40.

Згідно пункту 5.4.5. Договору № 30-К покупець зобов'язаний вжити заходів щодо оформлення (переоформлення) земельної ділянки відповідно до вимог діючого законодавства України, протягом одного року від переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.

Відповідачем був порушений даний пункт Договору та не переоформлено спірну земельну ділянку на підставі чого позивачем було нарахована матеріальна шкода в розмірі 89871,89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заперечення відповідача грунтуються на тому, що право власності на спірне майно перейшло до відповідача лише після підписання акту приймання-передач 06.07.2010 року. Також відповідач зазначає що позивачем недоведені всі складові щодо стягнення збитків.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно абз.2 ч.2 ст. 16 ЦК України ч.2 ст. 20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу №30-к від 23.01.2009 нотаріально посвідчений та зареєстрований в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи право власності на нежитлові приміщення літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1-2", "И-1", "К-1", "Л-1", "Н-1", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54. в установленому законом порядку було зареєстровано в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.03.2011 року №33145954, та витягом станом на 16.03.2011 року №8353583, право власності зареєстровано за ТОВ "Високі Енергетичні технології" на підставі договору купівлі-продажу №30-к від 23.01.2009 року та актів приймання-передачі нежитлових приміщень.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (z0157-02) .

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (z0157-02) (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення (z0157-02) , державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Також як вбачається з матеріалів справи згідно державного акту на право постійного користування землею (серія ХР-35-01- 101499) користувачем земельної ділянки за адресою м.Харків, вул. Котлова, 54 є Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром".

Відповідачем був порушений даний пункт Договору та не переоформлено спірну земельну ділянку.

В матеріалах справи містяться докази сплати Обласним комунальним виробничо-експлуатаційне підприємством "Держпром" земельного податку ( арк. спр.35-67), внаслідок чого Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" понесло збитки по сплаті земельного податку.

Так, згідно ст. 5 Закону України "Про плату за землю" (чинний до 01 січня 2011 р.) суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п. 5.2. Договору 30-К сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.

Суд, критично ставиться до заперечень відповідача щодо того, що спірне майно було передано та фактично займалось відповідачем після підписання акту приймання-передач нерухомого майна, а саме 06.07.2010 року, оскільки як вбачається з матеріалів справи постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 року по справі № 63/318-10 було встановлено, що право власності на спірне майно перейшло до відповідача (ТОВ "Високі Енергетичні технології") 26.03.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п. 5.2. Договору 30-К сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору. До того ж ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Неправомірність дій ТОВ «Високі енергетичні технології» полягає в порушенні пункту 5.4.5. договору № 30-К щодо переоформлення земельної ділянки у встановлений договором строк.

Наявний і безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та шкодою - порушення даного пункту договору призвело до сплати Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством «Держпром» плати за земельну ділянку, якою користувався відповідач, в зв'язку з чим ОК ВЕП «Держпром» понесло збитки в розмірі 89871,89 грн. за період з 26.03.09р. по 21.06.11р.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконано вимоги пункту 5.4.5. Договору купівлі - продажу № 30-К щодо переоформлення земельної ділянки, суд вважає позовні вимоги ОК ВЕП "Держпром" з відшкодування матеріальної шкоди за плату за землю в сумі 89871,98 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 14, 19, 55, 124, 129 Конституції України; ст. 5 Закону України "Про плату за землю" (чинний до 01 січня 2011 р.); ст. 268 Податкового кодексу України, ст.ст. 16, 22, 182, 1166 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 35, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Відмовити в клопотанні представника відповідача щодо залучення до участі у справі 3-ї осіби, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача фізичну особу Лауту Артема Олександровича

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", (юридична адреса: м. Харків, вул. Кузнецька, 2; фактична адреса: м. Харків, вул. Котлова, 54; р/р 2600980532950, в ХОФ АК «Укрсоцбанка» м. Харків, МФО 351016, код 30426617) на користь Обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства «Держпром» (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, б. Держпром, під.9, пов.2, р/р 26006010065216 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 04014097) завдану матеріальну шкоду (збитки) за період з 26.03.2009 по 22.06.2011 у розмірі - 89871,89 грн. ; 1797,44 грн. - судового збору.