публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Нива-В.Ш.»(далі-відповідач) про визнання дій відповідача щодо невнесення цінової пропозиції позивача у сумі 2050000,00 грн. незаконними та зобов'язання вчинити дії шляхом внесення до Протоколу від 12.03.2012 р. № 1412055-3 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки-нежитлових приміщень загальною площею 650,6 кв.м., що знаходиться на вул. В. Липинського, 36 у м. Львові) оголошену під час проведення прилюдних торгів позивачем цінову пропозицію у розмірі 2050000,00 грн. як таку, що була оголошена ним після пропозиції учасника торгів № 1 (ОСОБА_3.) у розмірі 2000000,00 грн. перед пропозицією учасника торгів № 3 (ОСОБА_4) у розмірі 7000000,00 грн.

Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що ліцитатор проігнорував запропоновану ним цінову пропозицію за об'єкт нерухомості у 2050000грн., не включив її після пропозиції учасника № 1 ОСОБА_3 у 2000000 грн. перед пропозицією учасника № 3 ОСОБА_4 у 7000000 грн..

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, а саме посилаючись на відсутність цінової пропозиції позивача при проведенні прилюдних торгів щодо виставленого на прилюдні торги арештованого нерухомого майна. Крім того, відповідач заперечуючи проти позову, посилається на відсутність такого способу захисту як зобов'язання відповідача включити цинову пропозицію позивача до Протоколу проведення прилюдних торгів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процеси, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

рішенням господарського суду Львівської області у справі № 26/25 стягнуто з TOB «Дністер-Авто»на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованість за кредитом в розмірі 5325000,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 158489,37 грн., заборгованість за підвищеними відсотками за користування кредитом у розмірі 598432,26 грн., 11305,82 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 20.09.2010 р. підрозділу примусового виконання рішень у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП № 21528776 з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області у справі № 26/25.

12.03.2012 р. відповідачем, на підставі Договору № 1412055 від 15.02.2012 року, укладеного між відповідачем та ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області, проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) - нежитлових приміщень загальною площею 650,6 кв.м, що знаходяться на вул. В. Липинського, 36 у м. Львові, належать юридичній особі - «Дністер-Авто»та перебувають в іпотеці ПАТ «Універсал банк».

Перед початком прилюдних торгів, як учасників торгів, зареєстровано: ОСОБА_3 - учасник № 1; ОСОБА_5 - учасник № 2; ОСОБА_4 - учасник № 3; ПАТ «Універсал банк»(уповноважений представник - Сапсай А.П.) - учасник № 4.

За результатом проведених торгів відповідачем складено Протокол від 12.03.2012 р. № 1412055-3 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу, при проведенні прилюдних торгів учасниками запропоновано наступну ціну нерухомого майна: 2000000,00 грн. - учасник № 1 ОСОБА_3; 7000000,00 грн. - учасник № 3 ОСОБА_4 та 8000000,00 грн. - учасник № 2 ОСОБА_5 Переможцем торгів оголошено учасника № 2 - ОСОБА_5

Учасниками прилюдних торгів підписано Протокол присутності на прилюдних торгах від 12.03.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що учасники ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 претензій та зауважень щодо проведення прилюдних торгів не мають. Від імені учасника № 4 -ПАТ «Універсал Банк»протокол підписано з зауваженнями щодо не включення його цінової пропозиції у розмірі 2050000,00 грн. до протоколу.

Позивачем заявлено позов про визнання дій відповідача щодо невнесення цінової пропозиції позивача у сумі 2050000,00 грн. незаконними та зобов'язання вчинити дії шляхом внесення до Протоколу від 12.03.2012 р. № 1412055-3 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки-нежитлових приміщень загальною площею 650,6 кв.м., що знаходиться на вул. В. Липинського, 36 у м. Львові) оголошену під час проведення прилюдних торгів позивачем цінову пропозицію у розмірі 2050000,00 грн. як таку, що була оголошена ним після пропозиції учасника торгів № 1 (ОСОБА_3.) у розмірі 2000000,00 грн. перед пропозицією учасника торгів № 3 (ОСОБА_4.) у розмірі 7000000,00 грн., при цьому як на підставу позову позивач посилається на те, що ліцитатор проігнорував запропоновану ним цінову пропозицію за об'єкт нерухомості у 2050000грн., не включив її після пропозиції учасника №1 ОСОБА_3 у 2000000 грн. перед пропозицією учасника №3 ОСОБА_4 у 7000000 грн..

В підтвердження викладених у позові обставин позивачем наданий лист учасника торгів під № 2 ОСОБА_5 від 22.03.12 р., в якому вона повідомляє, що дійсно представником банку озвучувалася цінова пропозиція у 2050000 грн., але ліцитатор її до уваги не прийняв, аудіозапис прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що відбулись 12.03.2012 р.

Пунктом 4.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (z0745-99) , встановлено порядок пропонування учасником прилюдних торгів своєї ціни за виставлене на торги майно, а саме: у ході торгів учасники прилюдних торгів повідомляють про готовність придбати заявлений лот за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника прилюдних торгів і пропонують свою ціну.

Відповідачем надано суду пояснення учасника торгів ОСОБА_4, з яких вбачається, що представник позивача на торгах жодного разу не підіймав номер учасника для пропонування своєї цінової пропозиції, як це передбачено Тимчасовим положенням.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Порядок реалізації арештованого державними виконавцями нерухомого майна (предмета іпотеки) регулюється певними нормативними актами, а саме: Законом України «Про виконавче провадження»№ 606-ХІУ від 21.04.1999р. (606-14) , Законом України «Про іпотеку» (898-15) , «Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 (z0745-99) .

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Згідно з п. 1.4. Положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Закон України «Про іпотеку» (898-15) надає право іпотекодержателю, іпотекодавецю, боржнику та будь-якому учаснику прилюдних торгів протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Належних та допустимих доказів, що підтверджують оскарження позивачем результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки-нежитлових приміщень загальною площею 650,6 кв.м., що знаходиться на вул. В. Липинського, 36 у м. Львові), оформлених Протоколом від 12.03.2012 р. № 1412055-3 за місцезнаходженням нерухомого майна позивачем суду не надано.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом (436-15) та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як правило, особа, чиї права порушені може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Позивач не скористався способом захисту свого права, встановленим Законом України «Про іпотеку» (898-15) , спосіб захисту обраний позивачем-шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до протоколу, не відповідає визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту порушених прав, оскільки по суті є встановленням судом факту за його відсутності, тому позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2012 р. на підставі ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно-нежитлових приміщень загальною площею 650,6 кв.м., що знаходиться на вул. В. Липинського, 36 у м. Львові.