ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" травня 2012 р.Справа № 5017/921/2012
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs26152234) )
За позовом: Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області
До відповідача: Садівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК"
про заборону використання земельної ділянки
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності
Від відповідача: ОСОБА_2 представник на підставі довіреності
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд заборонити Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" використовувати земельну ділянку загальною площею 13,7 га, розташовану між селами Олександрівна та Вапнярка Комінтернівського Району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману.
Відповідач - Садівниче товариство "ПОГРАНИЧНИК" проти задоволення позовних вимог заперечує, що вбачається з залученого до справи письмового відзиву повноважного представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Як вбачається з положень статуту Садівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК" 17 грудня 1992 року виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області був зареєстрований статут садівничого товариства, згідно рішення виконавчого комітету від 17.12.1992р.
рішенням виконкому Фонтанської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17.12.1992 р. № 108 садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" виділено земельну ділянку для індивідуального садівництва та дачного будівництва у районі правого берега Великого Аджаликського лиману з північної сторони села Вапнярка.
У жовтні 2008 року Садівничим товариством "ПОГРАНИЧНИК" було ініційовано судове провадження про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману та про зобов'язання Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області укласти договір оренди даної земельної ділянки
За результатами розгляду позовних вимог Садівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК", чинним рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008р. у справі № 12/21-08-4343, позовні вимоги задоволено частково, визнано за Садівничим товариством "ПОГРАНИЧНИК" право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману, в решті вимог відмовлено.
При цьому, судом встановлено, що площа виділеної земельної ділянки згідно викопіювання з плану використання земель земельної ділянки, виділеної із державного земельного запасу під дачні ділянки садівничо-городницькому товариству "ПОГРАНИЧНИК" та плану садівничо-городницьких ділянок товариства "ПОГРАНИЧНИК", що є додатками до рішення № 108 від 17.12.1992 року виконкому Фонтанської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області складає 13,7 га, межі земельної ділянки визначені на місцевості.
Як вбачається з пояснень представника відповідача, починаючи з грудня 1992 року по теперішній час більшість із членів Садівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК" постійно користувались та користуються земельними ділянками для ведення садівництва, при цьому частина членів садівничого товариства звернулась до Комінтернівської районної державної адміністрації з заявами про безоплатну передачу земельних ділянок у власність, у зв'язку з чим розпорядженнями Комінтернівської районної державної адміністрації від 07.11.2011р. та 18.11.2011р. даним громадянам було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно, що вбачається з залучених до матеріалів справи копій відповідних розпоряджень Комінтернівської районної державної адміністрації.
В свою чергу, як зазначається представником відповідача, після отримання рішення суду у справі № 12/21-08-4343, яким вирішено господарський спір в частині визнання права користування спірною земельною ділянкою на користь Садівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК", відповідачем здійснювались заходи по оформленню землеволодіння з Комінтернівською районною державною адміністрацією.
Так, рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району від 08.08.2008р. №367-V надано Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" дозвіл на розробку проекту містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства, розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 02.04.2009р. №560/11-2009 дозволено Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства на площі орієнтовно 13,70 га (розпорядження поновлено у чинності після скасування розпорядження Комінтернівської РДА №918/А-2009 від 28.08.2009р. "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райадміністрації від 02.04.2009р. №560/11-2009" постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №2-а-13338/09/1570 від 28.01.2010р.). Висновком експертизи містобудівної документації № 37 Управління архітектури та містобудівної політики облдержадміністрації від 11.08.2010р. №01-15-719/541 погоджено містобудівне обґрунтування розміщення садового товариства "ПОГРАНИЧНИК" на території Фонтанської сільської ради (за межами населених пунктів) та рекомендовано до затвердження з територією ділянки 13,70 га. рішенням Фонтанської сільської ради від 25.08.2011р. №176-VI затверджено містобудівне обґрунтування розміщення садового товариства "Пограничник" за межами населеного пункту на території Фонтанської сільської ради.
Як вбачається з пояснень представника позивача, спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, без отримання належних правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим позовні вимоги направлено на заборону Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" використовувати земельну ділянку загальною площею 13,7 га, розташовану між селами Олександрівна та Вапнярка Комінтернівського Району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Положеннями ст. ст. 17, 18 Земельного кодексу України від 18.12.1990р.(чинного на момент виникнення правовідносин) передбачалось надання земельних ділянок у володіння або користування в порядку відведення. Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення, сільськогосподарського використання, ведення особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва і традиційних народних промислів.
А у відповідності до положень ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. (чинного на момент виникнення правовідносин) право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
З наведених підстав, враховуючи встановлення меж спірної земельної ділянки загальною площею 13,7 га, розташованої між селами Олександрівна та Вапнярка Комінтернівського Району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману в натурі та прийняття виконкомом Фонтанської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області рішення від 17.12.1992 р. № 108 (яке є чинним та не оскарженим) про виділення садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" земельної ділянку для індивідуального садівництва та дачного будівництва, у відповідача виникло право користування спірною земельною ділянкою.
Надалі, рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008р. у справі № 12/21-08-4343 визнано за Садівничим товариством "ПОГРАНИЧНИК" право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, тим самим, констатовано законність перебування земельної ділянки у відповідача, однак звернуто увагу Садівничого товариства "ПОГРАНИЧНИК" на необхідності оформлення документів, що посвідчують право користування, у зв'язку з тим, що рішенням виконкому Фонтанської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17.12.1992 р. № 108 не конкретизовано у яке користування передавалась земельна ділянка (постійне, довгострокове, короткострокове). Однак, як встановлено судом, відповідачем до цього часу не було завершено оформлення землекористування земельною ділянкою, що підтверджують залучені до матеріалів справи докази.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень чинного на даний момент Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Положеннями ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Фонтанської міської ради Комінтернівського району Одеської області, розпорядження якою має право здійснювати позивач - Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд. Згідно з ст. 22 ГПК України зміна предмету або підстав позову є правом позивача, яким він може скористатися до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до змісту положень ст. 152 спеціального закону - Земельного кодексу України (2768-14) визначено способи захисту прав на земельні ділянки та передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд заборонити Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" використовувати земельну ділянку, що не відповідає способам захисту прав, передбаченим положеннями ст. 152 Земельного кодексу України.
Крім того, право користування спірною земельною ділянкою належить відповідачу відповідно до рішення виконкому Фонтанської сільської Ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17.12.1992 р. № 108, яке є чинним та не оскаржувалось, право користування земельною ділянкою визнано за відповідачем рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008р. у справі № 12/21-08-4343, у зв'язку з чим задоволення позовних вимог у справі призведе до порушення законних прав відповідача на спірну земельну ділянку.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про заборону Садівничому товариству "ПОГРАНИЧНИК" використовувати земельну ділянку загальною площею 13,7 га, розташовану між селами Олександрівна та Вапнярка Комінтернівського Району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману, у зв'язку з чим у позові позивачу суд відмовляє.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2012р.
рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя
Д'яченко Т.Г.