Закрите акціонерне товариство "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" м. Тернопіль про визнання недійсним односторонній правочин про списання заборгованості ПАТ "Тернопільміськгаз" перед ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в сумі 6 892 140 грн. 88 коп. на підставі Закону України від 12.05.2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) оформлений протоколом №2 від 25.11.2011 року засідання комісії ПАТ "Тернопільміськгаз" зі списання заборгованості за спожитий природний газ та супровідним листом №1616 від 29.11.2011 року .

Позивач позов підтримав повністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319- VІ (3319-17) , на підставі якого відповідач здійснив одностороннє списання боргу в сумі 6 892 140 грн. 88 коп., не поширюється на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", оскільки він не є суб'єктом у розумінні даного Закону (3319-17) . Сума, яка списана відповідачем не була узгоджена та не підтверджується актом звіряння заборгованості, як це вимагає Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08 серпня 2011 року (894-2011-п) . А також, списанню підлягає заборгованість на поставлений природний газ по регульованим тарифам, а позивач здійснив поставку природного газу по нерегульованим тарифам.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у судові засідання свого представника забезпечив, проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву №186 від 25.04.2012р. (вх.. № 11504(н) від 26.04.2012р.), в якому вказує, що публічне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319-VІ (3319-17) , відповідно мало усі достатні підстави для списання заборгованості за природний газ. Крім того, відповідач вказує, що ним була здійснена вся необхідна процедура щодо списання заборгованості на підставі та у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319- VІ (3319-17) .

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи №3/7/5022-180/2012, в порядку ст.. 77 ГПК України (1798-12) , відкладався на 29.03.2012 року на 10 год. 40 хв., на 19.04.2012р. на 10 год. 20 хв., на 26.04.2012р. на 11:40 год. та на 17.05.2012р. на 10 год. 00 хв., про що свідчать ухвали суду відповідно від 22.03.2012р., від 29.03.2012р., від 19.04.2012р. та від 26.04.2012р.

Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 27 травня 2012 року, про що винесено відповідну ухвалу від 26 квітня 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

29.11.2011 року ПАТ "Тернопільміськгаз" своїм листом-повідомленням №1616 "щодо списання заборгованості перед ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО " за спожитий природний газ у сумі 6 892 140 грн. 88 коп." направило позивачу - ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО " копію протоколу №2 від 25.11.2011 року засідання комісії зі списання заборгованості за спожитий природний газ, що виникла в 2007р.

В протоколі №2 засідання комісії зі списання заборгованості за спожитий природний газ від 25 листопада 2011 року вказано наступне:

- за результатами обговорення комісія вирішила доручити головному бухгалтеру провести списання кредиторської заборгованості у сумі 6 892 140 грн. 88 коп. згідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №894 (894-2011-п) ,

- доручити головному бухгалтеру протягом десяти календарних днів підготовити та направити повідомлення про суми списання зазначеної заборгованості,

- доручити головному бухгалтеру списати з балансу заборгованість у сумі 6 892 140 грн. 88 коп. в листопаді 2011 року та відобразити в обліку.

Судом встановлено, що ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", як, Постачальник та ВАТ "Тернопільміськгаз", як, Покупець уклали між собою договір №253/77/В-07 від 26 грудня 2006 року, відповідно до якого Постачальник згідно даного договору зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 даного договору. Постачальник передає за даним договором газ, імпортований за зовнішньоекономічними контрактами. Покупець приймає за цим договором газ виключно для: забезпечення виробничо -технологічних витрат та нормативних втрат; забезпечення власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі Покупця (споживання) . Покупець зобов'язується не продавати та не відчужувати будь яким іншим способом газ, прийнятий за даним договором. (п.1.1., п.1.2., п.1.3. Договору) .

Згідно п.5.1. Договору, ціна 1000 кубічних метрів газу, який передається Постачальником Покупцеві на умовах даного договору узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожний місяць поставки. Укладення сторонами додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на кожний місяць поставки є істотною умовою даного договору.

26 грудня 2006 року, 26 січня 2007 року, 23 лютого 2007 року, 01 березня 2007 року, 26 лютого 2007 року, 30 березня 2007 року, 27 квітня 2007 року, 23 травня 2007 року між сторонами укладалися додаткові угоди до договору на постачання природного газу від 26.12.2006р. №253/77/В-07.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.03.2010р. у справі №6/143-2379 стягнуто з ВАТ "Тернопільміськгаз" на користь ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" - 6 892 140 грн. 88 коп., в тому числі 4 572 396,98 грн. основного боргу, 353904,07 грн. 3% річних, 1942420,07 грн. втрат від інфляції, 23205 грн. сплаченого держмита, 214,76 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

В порядку ст.. 85 ГПК України (1798-12) , дане рішення суду набрало законної сили, про що видано відповідний наказ від 06.04.2010р.

Згідно зі статтею статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у даній статті, є визнання правочину недійсним.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та з інших підстав.

Таким чином, інститут підвідомчості у загальному плані визначає можливість громадян і юридичних осіб звертатися за захистом своїх прав до того чи іншого органу юрисдикційної системи держави.

Позивач вважає списання заборгованості оформлено Протоколом №2 від 25 листопада 2011 року засідання комісії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" правочином та звернувся до суду про визнання його недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319- VІ (3319-17) , на підставі якого відповідач здійснив одностороннє списання боргу, не поширюється на ПАТ "Тернопільміськгаз", оскільки він не є суб'єктом у розумінні даного Закону (3319-17) . Сума, яка списана відповідачем не була узгоджена та не підтверджується актом звіряння заборгованості, як це вимагає Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затверджений постановою КМУ від 08.08.2011р. № 894 (894-2011-п) , акт звірки взаємних розрахунків був відсутній.

Даний факт відповідачем спростовується, надаючи суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2011р. по договору №253/77/В-07 від 26.12.2006р. на суму 6 892 140,88 грн., який направлений позивачу, про що свідчить фіскальний чек №8608 від 09.09.2011р.

Крім того, наявність боргу у розмірі 6 892 140,88 грн., підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.03.2010 року у справі №6/143-2379.

Посилання позивача на те, що останній не підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року (3319-17) , не знаходить підтверджень, оскільки ЗАТ "УКРГАЗ -ЕНЕРГО" має право постачати з 09.03.2006р. природній газ за нерегульованим тарифом, відповідно до отриманої ліцензії НКРЕ №078002, яка передбачає право та можливість, але не обов'язок ЗАТ "УКРГАЗ -ЕНЕРГО" постачати природній газ за нерегульованим тарифом.

Відповідно до договору на постачання природного газу №253/77/В-07 від 28.12.2006р. (згідно якого виникла заборгованість, що є предметом списання) ціна природного газу становить 708,00 грн.

Водночас, згідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 29.04.2006р. за №605 (605-2006-п) , встановлено, що з 01.01.2007р. граничні ціни на природний газ для суб'єктів господарювання становить 720,00 грн.

Таким чином, ціна за природній газ відповідає нормативно встановленій, тобто є регульованою ціною, у відповідності до постанови КМУ №605 від 29.04.2006р. (605-2006-п)

В силу статті 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", дія цього Закону (3319-17) поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Статтею 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено списання заборгованості (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на статті 202, 203, 215 та 229 Цивільного кодексу України.

Але суд дійшов висновку, що доводи позивача неспроможні на підставі наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім чи багатосторонніми (договори).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Проте, суд не може погодитися з тим, що між сторонами було укладено правочин шляхом списання кредиторської заборгованості публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" перед закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", оскільки: правочин є таким юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. Такі права й обов'язки реалізуються в межах цивільного правовідношення.

Списання кредиторської заборгованості публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" перед закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" не є правочином у розумінні вимог цивільного та господарського законодавства.

Так, правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України (1798-12) , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Оцінивши наявні матеріали справи, господарський суд Тернопільської області прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним односторонній правочин про списання заборгованості ПАТ "Тернопільміськгаз" перед ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в сумі 6 892 140 грн. 88 коп. на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 року №3319-VI (3319-17) оформлений протоколом №2 від 25.11.2011 року засідання комісії ПАТ "Тернопільміськгаз" зі списання заборгованості за спожитий природний газ, документально не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, Господарським кодексом України (436-15) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»від 12 травня 2011 року №3319-VІ (3319-17) , Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 29.04.2006р. за №605 (605-2006-п) , Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затверджений постановою КМУ від 08.08.2011р. № 894 (894-2011-п) , господарський суд

1. У задоволенні позову відмовити.

2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "21" травня 2012 року, через місцевий господарський суд.