За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»

До Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Мальва»

Про визнання умов договору недійсними

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 представник за довіреністю;

Від відповідача Не з'явились.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Мальва»про визнання другого речення п. 4.5 договору № 1 від 01.10.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним.

Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 28.02.2012 р. № 02/24-674 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»до Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Мальва»про визнання другого речення п. 4.5 договору № 1 від 01.10.2008 р., недійсним передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-45/2925-2012.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним: відповідно до договору №1 від 01.10.2008 р. на супровід підсистем АСУ «АСТРА-Авто», позивач Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»є замовником за вказаним договором, а відповідач Приватного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Мальва»- виконавцем. Предметом вказаного договору є те, що виконавець, у порядку та на умовах визначених цим договором, підтримує працездатність підсистем АСУ «АСТРА-Авто»шляхом надання послуг інформаційно-консультативної підтримки, технічного обслуговування та супроводу підсистем АСУ «АСТРА-Авто»(надалі - послуги), на обєктах авто станційної мережі замовника, а замовник приймає і оплачує їх на умовах даного договору. Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата послуг здійснюється замовником до 5 числа кожного календарного місяця, відповідно до актів виконаних робіт наданих виконавцем та на підставі виставлених виконавцем рахунків. Разом з цим, відповідно до п. 4.5. (друге речення) договору вартість послуг сплачується у вигляді абонентської плати незалежно від факту надання виконавцем послуг. За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Так як, п. 4.5. договору встановлює обовязок позивача оплачувати вартість послуг незалежно від факту їх надання виконавцем, а тому друге речення п. 4.5 договору № 1 від 01.10.2008 р. суперечить положенням ст. 901 та 903 Цивільного кодексу України, в звязку з чим має бути визнаний судом недійсним.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення повернуте відділенням поштового звязку з відміткою про вручення кореспонденції.

За таких обставин відповідач по час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

У судовому засіданні 02.04.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

01.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс», як замовником (надалі - позивач) та Приватним акціонерним товариством «Виробниче обєднання «Мальва», як виконавцем (надалі - відповідач) укладено договір № 1 на супровід підсистем АСУ «АСТРА-Авто»(надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Виконавець у порядку та на умовах визначених цим Договором підтримує працездатність підсистем АСУ «АСТРА-Авто»шляхом надання послуг з інформаційно-консультативної підтримки, технічного обслуговування та супровід підсистем АСУ«АСТРА-Авто»(надалі - Послуги) на об'єктах автостанційної мережі Замовника, а Замовник приймає і оплачує їх на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2., 1.3. Договору детальний та вичерпний перелік Послуг наведений в Додатку даного Договору, а перелік об'єктів автостанційної мережі Замовника та програмних підсистем АСУ «АСТРА-Авто»на кожному з них, на які поширюється Послуга Виконавця наведено в Додатку № 2.

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.2. договору Виконавець зобов'язується якісно та своєчасно надавати Послуги, згідно умов цього Договору; підтримувати працездатність АСУ «АСТРА-Авто», шляхом надання Послуг, при умові використання «Замовником»АСУ «АСТРА-Авто»відповідно до вимог з експлуатації, наведених в документації для нього.

Згідно п. 4.2. Договору оплата послуг здійснюється Замовником до 05 числа кожного календарного місяця, відповідно до актів виконаних робот наданих Виконавцем, та на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

Після закінчення поточного місяця, до 15-го числа наступного місяця Замовник зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору Припинення на певний строк роботи окремих обєктів авто станційної мережі замовника та / або окремих підсистем АСК «АСТРА-Авто»не змінює розміру вартості послуг виконавця. Вартість послуг сплачується у вигляді абонентської плати незалежно від факту надання Виконавцем послуг.

Спір між сторонами виник з причини того, що позивач вважає друге речення п. 4.5. договору таким, що суперечить законодавству України.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як зумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір, з урахуванням того, що умовами передбачено технічне обслуговування та супроводу підсистем АСУ «Астра-авто», є договором який містить елементи договору підряду та договору про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається з п. 1.1. договору сторони погодили предмет договору.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 843 Цивільного кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг виконавця за календарний місць становить 160000,80 грн. (з ПДВ).

Згідно п. 4.2. Договору оплата послуг здійснюється Замовником до 05 числа кожного календарного місяця, відповідно до актів виконаних робот наданих Виконавцем, та на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

Після закінчення поточного місяця, до 15-го числа наступного місяця Замовник зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору Припинення на певний строк роботи окремих обєктів авто станційної мережі замовника та / або окремих підсистем АСК «АСТРА-Авто»не змінює розміру вартості послуг виконавця. Вартість послуг сплачується у вигляді абонентської плати незалежно від факту надання Виконавцем послуг.

Отже, сторонами на власний розсуд погоджено спосіб визначення ціни за надані відповідачем послуги та виконані роботи за спірним договором.

За таких обставин, посилання позивача на те, що визначення у спірному договорі умови про оплату послуг у вигляді абонентської плати незалежно від факту надання Виконавцем послуг, є необґрунтованими.

Порядок оплати послуг є умовою, яка погоджується сторонами договору на власний розсуд з урахуванням власних переконань.

Крім того, суд відзначає, що позивач, як вільний учасник господарських відносин, у разі не погодження із запропонованою відповідачем умовою щодо оплати послуг у вигляді абонентської плати незалежно від надання послуг виконавцем та у разі недосягнення згоди з відповідачем щодо зміни такої умови, має право передати спір з цього питання на вирішення суду.

Отже, суд приходить до висновку, що порядок виконання умов спірного договору, є таким що погоджений сторонами з урахуванням принципу вільного встановлення умов договору, а отже не суперечить нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено не відповідність змісту речення другого п. 4.5. договору нормам чинного законодавства, а судом під час розгляду спору такого порушення, не встановлено.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, яка, зокрема, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави та наслідки недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Пленум Верховного Суду України в постанові від 28.04.1978 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною (або визнання недійсними певних умов угоди), господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, необхідно правильно визначити момент вчинення правочину (ст. ст. 205- 210, 640 Цивільного кодексу України (постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 (v0009700-09) ).

При вирішенні даного спору, судом відзначається, що спірний договір укладений в простій письмовій формі, що відповідає норам чинного законодавства, укладений особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямований на реальне настання наслідків, оскільки вказаний договір сторонами виконувався, що не заперечується позивачем.

Таким чином, твердження позивача про те, що речення друге п. 4.5. договору не відповідає вимогам ст. 901 та ст. 903 Цивільного кодексу України, а тому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України вимоги про визнання його недійним визнаються судом необґрунтованими.

Відповідно до ст. 1 та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами. Обовязок доказування згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони, кожна з яких повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до встановлених вище судом обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Дата складення повного рішення 05.04.2012 р.