ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.03.12р.Справа № 17/5005/45/2012
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs24924033) )
За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г.", м. Дніпропетровськ
про зобовязання укласти договір
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., довір. № 135 від 17.01.12р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 29 від 17.01.12р.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Л.Г." (далі - відповідач) укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.10.2011 року № 545 в редакції ПАТ "Дніпрообленерго".
Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що позивачем не додержано умов типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженого додатком № 2 до Правил користування електричною енергією (долучив до матеріалів справи порівняльну таблицю між типовим договором та запропонованим позивачем проектом договору). Окрім того, в низці наданих позивачем додатків до спірного проекту договору містяться невірні дані щодо відповідача, оскільки невірно зазначено адресу підприємства останнього. При цьому, відповідачу не були надані додатки зазначені в договорі, зокрема, кошторис обґрунтованих витрат, погодженого територіальним представництвом НКРЕ, та порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електромереж. Отже, запропонованим проектом договору про спільне використання технологічних електричних мереж передбачено відшкодування вартості наданих послуг, але не визначений їх обєм та вартість (ціна) цих послуг. Таким чином, спірний проект договору не містить передбачених діючим законодавством істотних умов, а тому не може бути укладений у запропонованій редакції.
Ухвалою господарського суду від 28.02.12р. строк розгляду спору за клопотанням представника відповідача продовжено до 15.03.12р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.02.12р. по 13.03.12р., згідно ст. 77 ГПК України.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
11.10.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача для підписання та скріплення печаткою проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.10.11р. № 545 (далі - Договір) в двох примірниках, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.
Згідно з п. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до п. 4 зазначеної статті ГК України (436-15) , за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідач підписаного і скріпленого печаткою Договору та протоколу розбіжностей не адресу позивача не надсилав, посилається на неодержання пропозиції позивача щодо підписання проекту Договору з додатками до нього, а з умовами якого був ознайомлений лише під час розгляду спору. В результаті сторонами у справі не укладено проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 07.10.11р. № 545.
Документи долучені до матеріалів справи та результати проведеного аналізу норм діючого законодавства відображають наступне.
Відповідно до п. 1.7 Правил користування електричною енергією (z0417-96) (далі - Правила/ПКЕЕ) у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору, що є додатком 2 до названих Правил.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - це домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії (п. 1.2 Правил).
Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В той же час, суд вважає за доцільне зазначити те, що проект Договору повинен мати обовязкові умови щодо ціни послуг, які визначаються кошторисом обґрунтованих витрат, проте такий кошторис обґрунтованих витрат відповідно до вимог п. 1.8 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ № 691 від 12.06.08р., яка вступила в дію з 01.01.09р. (z0732-08) (далі - Методика), позивачем до матеріалів справи не долучено, а також як обовязковий додаток до проекту Договору відповідачу не наданий.
Приписи абз. 5 п.п. 2.5 Методики (z0732-08) передбачають, що узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного згідно з ПКЕЕ.
Також, положення п. 2.5 Методики (z0732-08) вказують, що кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються власником мереж щороку на погодження до відповідного територіального представництва НКРЕ.
У разі обґрунтованих змін статей витрат на утримання мереж спільного використання, що відбулися протягом календарного року, власник мереж зобов'язаний погодити новий кошторис.
Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього подаються до відповідного територіального представництва НКРЕ та розглядаються останнім протягом 30 календарних днів. Погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього надаються власником мереж електропередавальній організації не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення поточного календарного року. Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного згідно з ПКЕЕ.
Тобто названим вище пунктом Постанови НКРЕ № 691 (z0732-08) імперативно встановлено, що підприємство повинно узгодити кошторис витрат з регіональним представництвом НКРЕ до укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати на те, що позивач є ініціатором укладення Договору, а тому останній повинен був заздалегідь направити таку пропозицію відповідачу, зокрема, щодо складання та погодження з НКРЕ кошторису витрат з метою подальшого укладання Договору.
До того ж, пункт 1.8 Методики (z0732-08) пов'язує можливість складання кошторису виходячи з:
- даних бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік;
-обґрунтування статей витрат галузевими нормативами.
За умовами вищевказаного пункту Постанови НКРЕ № 691 (z0732-08) , для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік. Якщо технологічні електричні мережі спільного використання утримуються менше одного року, то кошторис витрат на утримання цих мереж збільшується за відповідними статтями витрат з урахуванням строку їх утримання. Для обґрунтування статей витрат використовуються галузеві нормативи, установлені Міністерством палива та енергетики України для електропередавальних організацій. Якщо для окремих видів витрат відсутні встановлені Міністерством палива та енергетики України галузеві нормативи для електропередавальних організацій, величина цих витрат установлюється залежно від значення нормативу, розрахованого виходячи з витраченого часу, трудомісткості робіт, кількості матеріалів, комплектуючих та їх звичайних цін тощо. Складові для розрахунку такого нормативу підтверджуються протоколами хронометричних спостережень або оприлюдненими статистичними даними або технічною документацією (паспортною документацією) заводів-виробників відповідного обладнання.
Пунктом 7.4 проекту Договору встановлено, що оплата послуг власника мереж (відповідача у справі) з утримання технологічних мереж спільного використання здійснюється на підставі кошторису обґрунтованих витрат, погодженого територіальним відділенням НКРЕ, проте сума щомісячних відшкодувань не визначена.
На момент надання пропозиції щодо укладання Договору можливість скласти та узгодити з регіональним представництвом НКРЕ у Дніпропетровській області кошторис витрат у відповідача відсутня, оскільки враховуючи встановлений Постановою № 691 строк подання на узгодження з НКРЕ кошторису витрат не пізніше 01.10.2011 року, а позивачем 11.10.11р. надіслано на адресу відповідача проект Договору від 07.10.11р.
Натомість, додатки «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»(а.с. 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59) та «Акт прийому-здачі виконаних робіт»(а.с. 64) містять хибні дані стосовно підприємства відповідача, а саме невірно вказано юридичну адресу останнього, тому такі додатки не можуть бути підписані сторонами.
Таким чином, надані позивачем у матеріали справи докази свідчать, що пропозиція позивача про укладання Договору не містила істотних умов для такого договору та не виражала в повній мірі намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. При цьому, проектом Договору передбачено відшкодування вартості наданих послуг, але не визначений їх обєм та вартість (ціна) таких послуг.
Окрім того, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Типовий Договір про спільне використання технологічних електричних мереж, в якості додатку № 2, затверджено Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) ., зі змінами та доповненнями.
Детальний аналіз запропонованого позивачем відповідачу умов Договору, а також проведене господарським судом співставлення умов Договору до визначених та затверджених НКРЕ вимог вказаного вище типового договору вказує на те, що проект Договору не відповідає встановленій, отже чітко визначеній типовій формі.
Вивчивши доводи сторін, суд встановив, що дійсно, крім того, що сторонами не погоджено кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання, що насамперед є достатньою і безумовною підставою для відмови позивачу в поданих на розгляд господарського суду позовних вимогах, позивачем припущені істотні відступи від змісту типового договору, а саме:
-у п. 1.1 Договору включена умова "в межах величин дозволених постачальником електричної енергії до використання", при цьому не визначений постачальник, як сторона договору, а також межі величин дозволених постачальником електричної енергії до використання;
-в ч. 2 п. 2.4 Договору передбачені вимоги, які відсутні в типовому договорі;
-умови 2.10 Договору не відповідають встановленій редакції п. 2.9 типового договору;
-п. 2.11 типового договору визначає «за необхідності»укласти договори, що не передбачено п. 2.12 Договору;
-п. 2.13 Договору не передбачений типовим договором;
-пункт 4.3 типового договору відсутній;
-умови п. 5.1 Договору не відповідають типовому договору (визначені додаткові умови);
-найменування розділу 6 Договору не відповідає типовому договору;
-умови п. 6.1 Договору не відповідають типовому договору (визначені додаткові умови);
-умови п. 6.3 Договору не передбачають вимоги вказані у ч. 2 п. 6.3 типового договору;
-п. 6.4 Договору не відповідає редакції п. 6.4 типового договору;
-умовами п. 7.1 Договору не визначено розрахунковий період;
-п. 7.4 Договору не передбачений типовим договором;
-п. 8.2.2 Договору не передбачений типовим договором;
-в Договорі виключено розділ 9 типового договору.
В порушення вимог п. 5.18 ПКЕЕ позивачем до проекту Договору не додано відомостей, зокрема, про засоби комерційного обліку активної та реактивної електроенергії; акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів); довідку про обсяги переданої електричної енергії за базовий період.
На підставі наведеного вище, позивачем в обґрунтування позовних вимог так і не подано для огляду та не долучено до матеріалів справи доказів надання відповідачу повного пакету документів (без помилок) безумовно необхідних для спірного проекту договору, які б до того ж містили обовязкові додатки визначені ПКЕЕ, в тому числі і з дотриманням переліку п. 5.18 Правил, що, насамперед, підтверджується доданим до справи листом (а.с. 11), у якому ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" чітко вказує, які саме додатки були відправлені на адресу відповідача. При цьому, позивач у вказаному листі безпідставно звертає увагу власника мереж на те, що п. 7.4 Договору передбачає укладення договору без наявності кошторису обґрунтованих витрат, чим порушує встановлені діючим законодавством норми.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Викладене є підставою для відмови в позові.
Сплата судового збору покладається на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 24, 32- 34, 43- 45, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
А.В. Суховаров