( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs26532307) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs25364655) )

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З.

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

до відповідача:Публічного акціонерного товариства Фірми "Нафтогазбуд" Управління механізації №22,

вул. Героїв УПА,5, м. Івано-Франківськ, 76000;

вул. Стрийська, 144, м. Львів, 79026;

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 127 282, 19 грн., з яких: 105 322, 46 грн. - основний борг, 15 377, 08 грн. - інфляційні втрати, 6 582, 65 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_3 - представник, довіреність ВРП № 756119 від 13.02.12р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий 30.04.04р. Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області

від позивача:ОСОБА_4 - представник, довіреність ВРП № 756119 від 13.02.12р., паспорт серії НОМЕР_3, виданий 19.05.97р. Калуським РВ УМВС України в Івано-Франківській області

від відповідача:ОСОБА_5 - адвокат, довіреність № 13/296 від 22.03.11р., посвідчення № НОМЕР_4 від 20.03.1998р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, с. Завій, Калуський район, Івано-Франківська область звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Фірми "Нафтогазбуд" Управління механізації № 22, м. Івано-Франківськ заборгованості за виконані роботи в сумі 127 282, 19 грн., з яких: 105 322, 46 грн. - основний борг, 15 377, 08 грн. - інфляційні втрати, 6 582, 65 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 21.02.2012 року.

Ухвалою суду від 21.02.2012 року розгляд справи відкладено на 06.03.2012 року

На виконання вимог ухвали суду представник позивача подав розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. В судовому засіданні представники позивача підтримали позов, з урахуванням здійснених перерахунків.

Представник відповідача подав суду відзив на позов ВХ.№1453/2012-свх від 01.03.2012 року, в якому підтвердив факт виконання робіт позивачем на суму 105322, 46 грн., тобто визнав суму основного боргу.

Одночасно, вказав на те, що спір не підлягає розгляду в господарському суді Івано-Франківської області, оскільки відокремлений підрозділ ПАТ "Фірми "Нафтогазбуд" не являється юридичною особою. В свою чергу, якщо місце знаходження юридичної особи - ПАТ "Фірми Нафтогазбуд" м. Львів, спір підлягає розгляду у господарському суді Львівської області.

В судовому засіданні представник відповідача суму основного боргу визнав, проти нарахованих інфляційних втрат та 3% річних заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

В першу чергу суд вважає за необхідне вказати, що спір повинен розглядатись господарським судом Івано-Франківської області з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу (ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку Управління механізації № 22 ПАТ "Фірми "Нафтогазбуд" знаходиться в м. Івано-Франківську, відповідно спір підлягає розгляду саме в господарському суді Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що начальник управління, при наявності доручення ПАТ укладає від його імені господарські договори, необхідні для виконання виробничої програми (п. 9.3 Положення про управління механізації № 22 ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд").

Договір № 0710-09/ВТВ від 07.10.2009 року укладено з боку позивача на підставі довіреності № 58-Д від 06.10.2009 року, тобто з дотриманням вимог вищезазначеного Положення.

Судом досліджено і той факт, що управління несе повну відповідальність по договірних зобов'язаннях, дотримання кредитних договорів, розрахункової та податкової дисципліни, забезпечує раціональне використання власних фінансових коштів та кредитів банку, сплачує державні податки, крім ПДВ, несе відповідальність за недотримання вимог щодо якості виконуваних будівельно-монтажних робіт (п. 5.4 Положення про управління механізації № 22 ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд").

Що стосується суті заявленого позову, необхідно вказати наступне.

Між ПАТ "Фірмою" Нафтогазбуд" Управління механізації № 22 (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавець), 07.10.2009 року укладено договір № 0710-09/ВТВ.

Відповідно до п.1 договору виконавець виділяє замовнику автомобілі - самоскиди марки КрАЗ і МАЗ для перевезення каменю з кар'єру на об'єкти визначені замовником.

Термін виконання робіт з 07.10.2009 року по 31.12.2009 року (р.2 договору).

Як вказує п. 4.1 договору вартість робіт за договором становить 91, 16 грн. за перевезення 1 тони на 86 кілометрів з ПДВ. Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що ціна за згодою сторін може змінюватись.

Згідно п.4.2 договору виконання об'ємів робіт підтверджується актами наданих послуг .

З урахуванням вимог вищевказаного договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи (послуги) щодо перевезення, про що свідчать акти приймання виконаних робіт (послуг): № 1 за жовтень 2009 року на суму 54698, 40 грн., № 2 за листопад 2009 року на суму 60624, 06 грн. та податкові накладні № 1 від 31.10.2009 року; № 2 від 30.11.2009 року.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи (10000, 00 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку за період з 12.11.2009 року по 13.11.2009 року). Несплаченим залишився борг в сумі 105 322, 46 грн.

Позивач, 02.12.2011 року звертався до відповідача з претензією про сплату існуючого боргу. Факт направлення вимоги відповідачу підтверджують опис вкладення до листа та квитанція. Вимога залишена відповідачем без належного реагування, борг не сплачено.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 3% річних в сумі 6582, 65 грн. та інфляційні втрати в сумі 15377, 08 грн. (за період грудень 2009 року - грудень 2011 року). Згідно перерахунку здійсненого позивачем 3% річних становлять 285, 67 грн., інфляційні втрати - 210, 64 грн. (з 17.12.2011 року по 18.01.2012 року).

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

За змістом ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно оплати за виконані роботи, відповідно вимога стосовно стягнення основного боргу за виконані роботи підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 6582, 65 грн. та інфляційні втрати в сумі 15377, 08 грн. (за період грудень 2009 року - грудень 2011 року). Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат суд вказав на неправильність їх нарахування.

Зважаючи на те, що договором не обумовлено строки оплати за виконані роботи, суд зобов'язав позивача провести перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Згідно перерахунку здійсненого позивачем 3% річних становлять 285, 67 грн., інфляційні втрати - 210, 64 грн. (з 17.12.2011 року по 18.01.2012 року). Суд повторно перевірив правильність нарахування. Розрахунок здійснено правильно.

Відповідно, підлягають стягненню з відповідача крім суми основного боргу 3% річних становлять 285, 67 грн., інфляційні втрати - 210, 64 грн. В частині стягнення 6296, 98 грн. - 3 % річних та 15166, 44 грн. - інфляційних втрат в позові слід відмовити.

Судові витрати, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 530, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача Публічного акціонерного товариства Фірми "Нафтогазбуд" Управління механізації №22 про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 127 282, 19 грн., з яких: 105 322, 46 грн. - основний борг, 15 377, 08 грн. - інфляційні втрати, 6 582, 65 грн. - 3 % річних - задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Фірми "Нафтогазбуд", вул. Стрийська, 144, м. Львів, 79026 (ідентифікаційний код 01293961) в особі Управління механізації №22, вул. Героїв УПА,5, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 04715612) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) - 105 322, 46 грн. (сто п'ять тисяч триста двадцять дві грн. 46 коп.) - основного боргу, 285, 67 грн. (двісті вісімдесят п'ять грн. 67 коп.) - 3 % річних, 210, 64 грн. (двісті десять грн. 64 коп.) - інфляційних втрат, 2116, 38 грн. (дві тисячі сто шістнадцять грн. 38 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 6296, 98 грн. (шість тисяч двісті дев'яносто шість грн. 98 коп.) - 3 % річних та 15166, 44 грн. (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят шість грн. 44 коп.) - інфляційних втрат, 429, 26 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 26 коп.) - судового збору - в позові відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.